Уперше розглянуто вистави різних жанрів на сценах Київського Національного театру оперети і Харківського та Одеського академічних театрів музичної комедії. Матеріалом для аналізу стали понад двісті вистав 1940 - 2000-х рр. Еволюцію театру оперети простежено починаючи з 1960-х років, коли названі колективи звернулися до творів із репертуару драматичного театру. Бродвейським мюзиклом і баладною оперою послідовно оволоділи на одеській сцені. Мюзикл став головною відмінністю театру оперети доби "відлиги", приніс на сцену образи і проблематику класичної літератури та підвищив вимоги до виконавської культури. Інші театри спеціалізувалися на опереті і музкомедії. Разом з тим, київський театр новаційно втілив мюзикли радянських авторів, а харківський колектив постановки цих творів підготував до здійснення вистав-рок-опер. Героїчна музична комедія заклала основи жанрового переорієнтування театру. Участь у мюзиклах і водевілях технічно розвинула акторів. У другій половині 1980-х у репертуарі театрів оперети було зменшено долю ідеологічно забарвленого репертуару, натомість показовою стала зацікавленість мюзиклами за творами нещодавно заборонених авторів. Згідно з естетичними принципами постмодернізму, навіть у постановках за традиційними для театрів оперети творами застосовувалися прийоми інтертекстуальності, стилізації, цитатності і колажу. Мюзикли і рок-опери розширили жанрову амплітуду театру, що збагатилася трагедією та екзистенційною драмою, сприяли його інтелектуалізації.

Вперше розглянуто й проаналізовано зміни жанрових пріоритетів у репертуарній політиці та пов'язаний з ними розвиток режисури одночасно в трьох театрах України: Харківському академічному театрі музичної комедії, Київському національному театрі оперети й Одеському академічному театрі музичної комедії ім. М. Водяного - в період 1950 - 2000-х рр. Увагу приділено генерації провідних акторів, сценографів, балетмейстерів, диригентів трьох театрів. Досліджено понад 200 постановок оперет, музичних комедій, водевілів, мюзиклів, рок-, блюз- і зонг-опер профільних театрів України, а також їх зарубіжних аналогів.