У прибережних частинах акваторій спостерігається зміна солоності вод з глибиною, що призводить до змінення їх електропровідності від поверхні до дна. Розглянуто схеми обчислювання монохроматичних електричних полів на базі векторного методу скінченних елементів з різними реалізаціями залежності коефіцієнта електропровідності від глибини. Для аналізу впливу вертикального градієнта електропровідності на електричне поле на різних частотах виконано розрахунки його просторового розподілу.

На основі опису просторового розподілу електропровідності тонкошаруватих піщано-глинистих колекторів неперервними функціями створено алгоритм наближеного двовимірного числового моделювання діаграм високочастотного електромагнітного каротажу. Проведено порівняльний аналіз синтетичних діаграм електромагнітного каротажу під час опису вертикального розподілу електропровідності кусково-сталими і неперервними періодичними функціями. Показано, що використання неперервних функцій дає змогу відтворювати каротажні сигнали з відносною похибкою не більше 5 %, що призводить до задовільного з практичного погляду результату. Для точнішої апроксимації кусково-сталої функції неперервною запропоновано враховувати інтегральну електропровідність тонкошаруватого середовища. Розроблено алгоритм розв'язку оберненої задачі високочастотного електромагнітного каротажу в тонкошаруватих колекторах з використанням неперервних функцій, що дає можливість визначити середні значення потужності та питомої електропровідності. Виконано числові експерименти з визначення осереднених параметрів тонкошаруватого колектора з використанням синтетичних даних.

Розглянуто обчислювальні схеми розв'язку тривимірних рівнянь Максвела у частотному діапазоні. Наведено результати числового моделювання для зондів високочастотного індукційного каротажного ізопараметричного зондування на різних частотах у свердловинах, наближених до реальних.

Розглянуто проблеми числової інтерпретації даних електричних і електромагнітних каротажних зондувань. Розглянуто питання впливу діелектричної проникності, анізотропії електропровідності, ексцентриситету зондів на достовірність визначення радіального розподілу питомого електричного опору. Показано, що застосування дво- і тривимірного числового моделювання підвищує вірогідність відновлюваних просторових розподілів питомого електричного опору за практичними даними, які виміряно на інтервалах складнопобудованих колекторів як у вертикальних, так і похилих свердловинах. Коректне врахування впливу геометричних особливостей свердловини та ексцентриситету зонда високочастотного електромагнітного каротажного зондування за високої електропровідності бурового розчину полегшує візуальну інтерпретацію діаграм і підвищує точність оцінки параметрів зони проникнення за числової інверсії даних.

Розглянуто задачу про розподіл електричного потенціалу в середовищі, яке містить контрастні за фізичними властивостями мікровключення різної геометричної форми. Як метод розв'язку вибрано багатомасштабний метод скінченних елементів. На основі одержаного розв'язку проведено процедуру гомогенізації електричного опору неоднорідного середовища. Виконано порівняння результатів числового моделювання і фізичного експерименту.

Польові дані електромагнітного моніторингу з контрольованим джерелом одержано у двох сейсмоактивних районах Сибіру. Продемонстровано підхід до інтерпретації даних режимних спостережень і пояснено варіації електромагнітних параметрів, зумовлені геодинамічними процесами, з урахуванням особливостей нетектонічної будови. Для території Байкальського прогностичного полігону, розташованого на південно-західному березі оз. Байкал, наведено геоелектричні характеристики основних сейсмогенеруючих структур, розломних порушень. Проаналізовано результати інтерпретації моніторингових вимірювань на постійному струмі в режимному пункті ВЕЗ і обгрунтовано їх зв'язок з геоелектричною будовою; визначено чутливість установки ВЕЗ. На Алтайському геодинамічному полігоні вимірювання виконано комплексом електромагнітних методів (ВЕЗ, ЗС у кількох модифікаціях). Дослідження спрямовано на вивчення будови і варіацій електропровідності, пов'язаних з руйнівним Чуйським землетрусом і розвитком афтершокового процесу. Розглянуто інтерпретацію режимних даних ЗС з індуктивним джерелом. На основі комплексного геолого-геофізичного аналізу результатів описано процеси консолідації геологічного масиву, порушеного сильною сейсмічною дією.

Розглянуто розвиток фізико-математичного апарату інтерпретації даних електромагнітного каротажу в нафтогазових свердловинах. Розроблено програмно-алгоритмічні засоби числової інверсії відносних амплітудно-фазових характеристик у вісесиметричних моделях. Алгоритм розв'язку швидкої оберненої задачі грунтується на лінійній інверсії і містить аналіз матриці чутливостей вимірюваних сигналів до модельних параметрів. Інверсія супроводжується визначенням областей неоднозначності відновлювання геоелектричних параметрів. Висока продуктивність двовимірної прямої задачі надала змогу реалізувати альтернативний підхід до інверсії, який грунтується на побудові та аналізі всієї множини квазірозв'язків двовимірної оберненої задачі. За алгоритмами, що розроблені, можна визначати геоелектричні параметри зони проникнення пласта, а також оцінювати їх похибки. Виконано експерименти з відновлення електропровідності у типових моделях колекторів на синтетичних і експериментальних даних.