Висвітлюено історію розвитку культури західноєвропейського регіону XVIII ст. Розглянуто такі аспекти, як секуляризація культури, проблеми прогресу в культуротворенні, народництво, філантропізм, індустріалізм, урбанізація, інститутонаціоналізація, театралізація, дезінтеграція, спеціалізація галузей культуротворення та формування механіцистського світогляду.

Повідомлено про розробку курсу культурології, один з розділів якого передбачає висвітлення історії культури з об'єднанням природознавчої та гуманітарної (зокрема, художньої) проблематики. Останнє спирається на припущення про взаємодоповняльність наукової та художньої галузей культуротворення та двоїстість їх матеріалу. Наведено численні приклади двоїстості наукових понять і художніх образів.

Присвячено синтезу різнорідного матеріалу в цілісному художньому тексті, зокрема вербального та візуального. Розроблено театральну модель синтезу, де визначальну роль відіграє інтерпретація, у якій розрізняються герменевтичний та евристичний різновиди. Цей підхід виявляється ефективним для дослідження крос-культурних взаємин традицій, відмінних за національним та історичним походженням.