Розкрито сутність термінів "тлумачення" та "інтерпретація", розглянуто особливості їх використання у сфері юридичної науки. Висвітлено історію розвитку й основні положення правової герменевтики, описано механізми інтерпретації договірних актів. Наведено характеристику договору як загальноправової категорії, проаналізовано способи, прийоми, правила та підстави його тлумачення. Розроблено й апробовано моделі інтерпретації договорів окремих видів (цивільного та міжнародного).

Раскрыта сущность понятий "толкование" и "интерпретация", рассмотрены особенности их использования в сфере юридической науки. Освещена история развития и основные положения правовой герменевтики, описаны механизмы интерпретации договорных актов. Дана характеристика договора как общеправовой категории, проанализированы способы, приемы, правила и основания его толкования. Разработаны и апробированы модели интерпретации договоров отдельных видов (гражданского и международного).

Проведено комплексне загальнотеоретичне дослідження з питань тлумачення договору. Проаналізовано нові ідеї та тенденції розвитку інтерпретаційної діяльності у зв'язку з підвищенням ролі договору за умов демократизації суспільного та державного життя України. Вперше здійснено спробу цілісного і комплексного дослідження поняття тлумачення права з акцентом на його нерозривному зв'язку з розумовою діяльністю інтерпретатора. Запропоновано концепцію здійснення системного аналізу поняття "тлумачення права" у контексті інтегративного розуміння права та з урахуванням сучасних правових і політичних умов. Зроблено висновок про зміну загальнотеоретичної ролі договору як гнучкої правової форми для розв'язання протиріч, які виникають між суб'єктами права. Встановлено значення герменевтики у процесі тлумачення договору. Наведено рекомендації щодо модифікації способів, прийомів і правил тлумачення права. Переосмислено співвідношення волі та волевиявлення сторін під час інтерпретації договору. Обгрунтовано тезу про роль регулятивної природи договірних відносин, які виникають з ініціативи суб'єктів ще до їх нормативно-правового врегулювання.

З'ясовано генезу концепту договору в античній філософії. Проаналізовано погляди софістів на договір, у яких він постає як прояв соціальної релятивності. Розглянуто об'єктивістську критику договорів Сократом і Платоном. Обмірковано функціональну інтерпретацію договорів у політичній концепції Аристотеля.

Розкрито особливості вчення глосаторів про договори, а також їх розвиток у працях коментаторів (постглосаторів). Увагу приділено проблемам пошуку загальної дефініції договору в середньовічній юриспруденції.

Висвітлено методологічні й інноваційні аспекти загальнотеоретичної юриспруденції. Увагу приділено розвитку міждисциплінарності та змішаних методологій юриспруденції. Окреслено предметне поле юридичної антропології. Розглянуто питання системності методів загальнотеоретичної юриспруденції. Розкрито явища агресії та толерантності як парні правові категорії. Визначено напрями інноватики загальнотеоретичної юриспруденції. Подано інформацію про субсидіарну відповідальність як категорію юриспруденції. Висвітлено комунікаційні й інформаційні засади функцій сучасного права. Розглянуто питання публічного та приватного делегування функцій сучасної держави.