Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.75

Рубрики:

Анодне розчинення металів та сплавів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.64

Рубрики:

Електролітичне відновлення

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено поведінку хімічних систем з розчиненням металу за умов гідроксидної пасивації. В межах лінійної теорії стійкості та біфуркаційного аналізу показано, що модельні рівняння системи за певних умов вказують на існування множинних стаціонарних станів, причиною яких є особливості кінетики стадії утворення-розчинення двовимірної адсорбційної плівки на поверхні металу. Побудовано діаграми статичної біфуркації в площині різних параметрів системи, які відділяють область множинності від області існування стійких стаціонарних станів.

Розглянуто три типи систем: з гідроксидною пасивацією металу в кислому середовищі в присутності пасиватора, з електростатичною адсорбцією на простому окисно-відновному електроді та з різними випадками специфічної адсорбції електроактивних і неелектроактивних компонентів. Побудова математичних моделей систем здійснювалася на основі сучасних уявлень про структуру подвійного електричного шару, адсорбцію на межі поділу електрод-розчин, кінетику електродних реакцій та процеси масопереносу в електрохімічних системах. Дослідження розроблених математичних моделей проводилося за допомогою лінійної теорії стійкості та біфуркаційного аналізу. Показано, що специфіка стадії утворення-розчинення гідроксидної плівки в процесі пасивації металу в кислому середовищі може бути причиною появи множинності стаціонарних станів біля активаційно-пасиваційного переходу. На основі математичної моделі системи з електростатичною адсорбцією одержано вольт-амперну криву та пояснено її N-подібну форму, пов'язану з виникненням множинності стаціонарних станів у гальваностатичному режимі. Знайдено необхідні умови реалізації статичної біфуркації та побудовано відповідні біфуркаційні діаграми для систем з електроокисненням катіонів та систем з електровідновленням аніонів у режимі постійної різниці потенціалів та у гальваностатичному режимі. Показано, що в потенціостатичному режимі системи такого типу еволюціонують до стійкого стаціонарного стану. Доведено можливість застосування больцманівського розподілу концентрацій у дифузному шарі для описання процесів електроадсорбції за нерівноважних умов. Вивчено вплив

на кінетику стадії електрохімічної адсорбції (десорбції) зміни силового адсорбційного поля внаслідок адсорбат-адсорбат взаємодії та перебудови структури подвійного електричного шару. Знайдено умови виникнення множинності стаціонарних станів та осциляцій у системах з різними випадками специфічної адсорбції у гальваностатичному та потенціостатичному режимах і побудовано відповідні діаграми статичної біфуркації. Показано, що специфічна адсорбція неелектроактивної речовини не може призвести до автоколивань.

Обгрунтовано можливість використання моделі ПЕШ Гуї - Чепмена - Штерна - Грема та теорії уповільненого розряду-іонізації Фрумкіна для вивчення та ефективного моделювання впливу ПЕШ на стаціонарну та нестаціонарну макрокінетику електродних процесів N - NDR-систем. Показано ефективність застосування такого підходу для моделювання електродних процесів у системах із низькою іонною силою поверхнево-неактивного електроліту на прикладі системи з електровідновленням персульфат-іонів на різних електродах із розчину фториду натрію. Знайдено кінетичні параметри стаціонарної електродної реакції.

Охарактеризовано основну ідею міжнародного моніторингового дослідження якості освіти PISA та здійснено порівняльний аналіз компетентністних концепцій програми PISA та Нової української школи. Наведено результати добровільного та анонімного опитування педагогів Чернівецької області (слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів математики, природничих і гуманітарних дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області) щодо їх інформаційної обізнаності про Програму міжнародного оцінювання учнів PISA, готовності брати участь у PISA-2018, ставлення до вказаного дослідження. Проаналізовано аргументи педагогів на користь участі у дослідженні PISA та міркування щодо можливих ризиків, які вони вбачають у його проведенні. Презентовано результати тестування вчителів математики області за завданнями формату PISA і проаналізовано причини типових помилок. Зроблено висновки щодо акмеологічної готовності педагогів області до участі у PISA-2018 і впровадження концепції Нової української школи.