Рассмотрена методика по расчету ПДС загрязнителей в действующем нормативном документе и показаны ее недостатки. Предложена новая методика расчета ПДС группы консервативных загрязнителей с эффектом суммарного действия. Методика позволяет рассчитать ПДС при любом наборе загрязнителей в фоне и в сточных водах, а также содержит рекомендации по проверке выполняемых расчетов.

Запропоновано вдосконалену методику комплексної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. Під час проведення порівняльного аналізу результатів комплексної оцінки якості вод Вінницької області за станом на 2006 р. за діючою та удосконаленою методиками виявлено та виділено недоліки стандартної і переваги запропонованої методики оцінки якості поверхневих вод.

Предложена математическая модель турбулентной диффузии взвеси, адаптированная для выполнения расчетов на персональных компьютерах в табличном редакторе Excel. Модель разработана в плоской постановке задачи по вертикали, однако она легко преобразовывается в пространственную. Недостаток модели заключается в отсутствии учета транспортирующей способности потока.

Предложена математическая модель установившейся турбулентной диффузии взвеси, удобная для выполнения расчетов на персональных компьютерах в табличном редакторе Excel. Модель разработана в плоской (по вертикали и горизонтали) и пространственной постановке задачи. Приведены рекомендации для выполнения инженерных расчетов, а также формулы для проверки правильности этих расчетов.

Предложена новая методика расчета ПДС группы неконсервативных загрязнителей с эффектом суммарного действия. Приведена последовательность выполнения расчетов, даны рекомендации по проверке их правильности, приведен пример. Методика позволяет рассчитать ПДС группы загрязнителей при любом наборе загрязнителей этой группы в фоне и в сточных водах, а также при любом соотношении значений их концентрации.

Виконано критичний аналіз комплексної оцінки якості вод за різними методиками (на прикладі р. Південний Буг - м. Первомайськ). Доведено, що спрямованість існуючих методик на різних споживачів і їх недоліки не дозволяють адекватно характеризувати якість вод як середовища мешкання живих організмів, у результаті чого за даними одного пункту спостережень води можна класифікувати від "чистих" до "катастрофічно забруднених". Перелічено недоліки існуючих методик і запропоновано нову методику.

Предложена методика расчета распространения тяжелой примеси в воздушном потоке, полученная при решении дифференциального уравнения турбулентной диффузии методом конечных разностей. Методика позволяет исследовать распространение примесей от источников, не вписывающихся в схемы ОНД-86. Приведены сопоставительные расчеты на примере некоторых источников загрязнения (реклаймеры) на современных перегрузочных комплексах навалочных и насыпных грузов, даны рекомендации.

Приведены результаты поиска оптимальных параметров математических моделей неустановившейся турбулентной диффузии взвеси в водной среде. Оптимум найден при наиболее приемлемом с практической точки зрения количестве расчетов и при допустимой погрешности конечного результата. Получена аналогичная натурным наблюдениям картина изменения во времени концентрации мелких фракций взвеси в верхнем слое толщи воды после сброса.

Выполнен обзор методик оценки качества вод и анализ временной изменчивости показателей качества вод. На основе этого показана неправомерность использования средних значений рядов наблюдений при оценке качества вод для конкретных нужд, в особенности для централизованного водоснабжения. Предложено при оценке качества вод использовать значения показателей с обеспеченностью 10 %.

Виконано критичний аналіз оцінки якості вод за різними методиками на прикладі р. Дунай - м. Вилкове. Доведено, що недоліки існуючих методик не дозволяють адекватно характеризувати стан водних об'єктів як джерел господарсько-питного призначення, інтегральний і середні блокові індекси методики ДСТУ 4808:2007 не можна використовувати під час класифікації джерел централізованого водопостачання. Запропоновано шляхи вдосконалення ДСТУ 4808:2007.

Рассмотрены различные конечно-разностные схемы при моделировании неустановившейся турбулентной диффузии взвеси в водном потоке в плоской постановке задачи. Выполнен анализ полученных решений, дана оценка погрешности расчетов и оптимизированы параметры сетки. Приведены рекомендации для выполнения инженерных расчетов.

Розглянуто методичні рекомендації щодо економічного оцінювання впливу демпінгу грунтів днопоглиблення на морське середовище з метою обгрунтування відповідних компенсаційних платежів. Визначено особливості демпінгу як складової морегосподарського комплексу України. Проаналізовано правове поле, що регулює дампінг і днопоглиблення. Наведено масштаби днопоглиблюванних робіт і дампінгу в Північно-Західній частині шельфу Чорного моря. Охарактеризовано очікувані результати від залучення додаткових коштів, одержаних від використання методичного підходу до оцінювання впливу дампінгу грунтів днопоглиблення на стан морського середовища. Обгрунтовано альтернативне використання відвалів грунтів дампінгу днопоглиблювання.

Предложена математическая модель неустановившейся турбулентной диффузии взвеси в водном потоке, полученная при решении дифференциального уравнения методом конечных разностей. Приведены рекомендации для выполнения инженерных расчетов и пример использования предлагаемой модели при дампинге грунтов.

Виконано оцінку якості вод р. Південний Буг (м. Первомайськ) за різними методиками. Показано недоліки вітчизняних норм у порівнянні з нормами країн ЄС. Виконано аналіз методики в чинному нині нормативному документі ДСТУ 4808:2007. Показано, що оцінка якості вод за цим документом не відповідає їх дійсному стану. Дано рекомендації щодо вдосконалення вітчизняних методик оцінки якості вод.

Рассмотрены различные конечно-разностные схемы при моделировании распространения взвеси после сброса грунта на подводный отвал в плоской и пространственной постановке задачи. Выполнено сопоставление результатов численных экспериментов с расчетами по фундаментальным формулам и с данными натурных наблюдений. Приведены рекомендации для выполнения инженерных расчетов.

Мета роботи - оцінка мінералізації та іонного складу поверхневих вод окремих водних об'єктів Одеської області як показників придатності їх для використання з метою зрошення грунтів. За значеннями загальної мінералізації та деяких іригаційних коефіцієнтів наведена оцінка придатності вод водосховища Сасик та річок Дунай і Дністер для іригаційних цілей у теплі періоди року за даними спостережень 2007 - 2017 рр. Проведено огляд різних методів оцінки поверхневих вод для цілей іригації на підставі значень мінералізації і іригаційних коефіцієнтів. За класифікацією А. М. Костякова води водосховища Сасик відносяться до вод з "підвищеною небезпечністю" (категорія 3), за класифікацією США - до вод з "дуже високою солоністю" (внаслідок використанні їх для поливу існує ризик засолення грунту). За класифікацією А. М. Костякова вода р. Дунай є придатною для зрошення; за класифікацією С. Я. Бездніної відноситься до I класу, тобто цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів; за класифікацією І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода для зрошення придатна; за класифікацією, прийнятою у США, за рівнем загальної мінералізації вода відноситься до середньої якості (її слід використовувати за умов помірного вилуговування грунтів, для вирощування культур з рівнем середньої солестійкості, не вдаючись до заходів боротьби із засоленням); за середнім значенням натрійадсорбційного відношення (SАR - Sodium Adsorption Ratio) вода доброї якості, з низькою небезпекою для осолонцювання грунтів, причому небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється також як низька. У 28,2 % результатів спостережень мінералізація вод р. Дністер є придатною для зрошення, а у решті 71,8 % результатів - для обережного використання з метою зрошення (за класифікацією А. М. Костякова); за класифікацією С. Я. Бездніної вода цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів (71,8 %) або придатна для зрошення деяких типів грунтів (28,2 %); за значенням коефіцієнту І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода придатна для зрошення; щодо класифікації, яка прийнята у США, за загальною мінералізацією вода відноситься до середньої (використовують в умовах помірного вилуговування, для культур середньої солестійкості, не застосовуючи заходів для боротьби із засоленням); за середнім значенням SAR (0,85) вода доброї якості, з низькою небезпекою осолонцювання грунтів; небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється як низька.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д220.8

Рубрики:

Використання природних вод.

Шифр НБУВ: Ж25662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.73

Рубрики:

Лимани

Шифр НБУВ: Ж25662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто сучасний стан експлуатованих причальних споруд морських портів України, проаналізовано їх основні технічні параметри та дано рекомендації до подальшого розвитку причального фронту. Наведено економічно-інноваційні конструкторсько-технологічні рішення шельфових і причальних гідротехнічних споруд, а також результати експериментальних досліджень їх роботи. Представлено результати досліджень, на основі яких одержано розрахункові залежності для визначення локального тиску льодових утворень на гідротехнічні споруди різного призначення. Запропоновано експериментальну установку, яка дозволяє оцінити спільну роботу палі-оболонки з відкритим нижнім кінцем із піщаним грунтом. Удосконалено метод розрахунку бічного тиску зв'язного грунту з урахуванням змішаної постановки задачі. Наведено результати числового моделювання розповсюдження зависі під час виконання днопоглиблювальних робіт.

Мета роботи - оцінка мінералізації та іонного складу поверхневих вод окремих водних об'єктів Одеської області як показників придатності їх для використання з метою зрошення грунтів. За значеннями загальної мінералізації та деяких іригаційних коефіцієнтів наведена оцінка придатності вод водосховища Сасик та річок Дунай і Дністер для іригаційних цілей у теплі періоди року за даними спостережень 2007 - 2017 рр. Проведено огляд різних методів оцінки поверхневих вод для цілей іригації на підставі значень мінералізації і іригаційних коефіцієнтів. За класифікацією А. М. Костякова води водосховища Сасик відносяться до вод з "підвищеною небезпечністю" (категорія 3), за класифікацією США - до вод з "дуже високою солоністю" (внаслідок використанні їх для поливу існує ризик засолення грунту). За класифікацією А. М. Костякова вода р. Дунай є придатною для зрошення; за класифікацією С. Я. Бездніної відноситься до I класу, тобто цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів; за класифікацією І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода для зрошення придатна; за класифікацією, прийнятою у США, за рівнем загальної мінералізації вода відноситься до середньої якості (її слід використовувати за умов помірного вилуговування грунтів, для вирощування культур з рівнем середньої солестійкості, не вдаючись до заходів боротьби із засоленням); за середнім значенням натрійадсорбційного відношення (SАR - Sodium Adsorption Ratio) вода доброї якості, з низькою небезпекою для осолонцювання грунтів, причому небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється також як низька. У 28,2 % результатів спостережень мінералізація вод р. Дністер є придатною для зрошення, а у решті 71,8 % результатів - для обережного використання з метою зрошення (за класифікацією А. М. Костякова); за класифікацією С. Я. Бездніної вода цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів (71,8 %) або придатна для зрошення деяких типів грунтів (28,2 %); за значенням коефіцієнту І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода придатна для зрошення; щодо класифікації, яка прийнята у США, за загальною мінералізацією вода відноситься до середньої (використовують в умовах помірного вилуговування, для культур середньої солестійкості, не застосовуючи заходів для боротьби із засоленням); за середнім значенням SAR (0,85) вода доброї якості, з низькою небезпекою осолонцювання грунтів; небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється як низька.