Охарактеризовано процес створення сучасної документно-інформаційної навчальної бази даних (ДІНБД), розглянуто підходи до розробки електронного посібника (ЕП) для студентів ВНЗ. Наведено практичні рекомендації щодо створення та використання електронної інформаційної бази у сфері освіти. Обгрунтовано необхідність упровадження та функціонування електронних документообігу та документа як важливих компонентів сучасної системи освіти на державному рівні. Розкрито зміст поняття ЕП. Показано внесок у процес створення ЕП вітчизняних і зарубіжних учених (А.Б. Антопольського, К.В. Вигурського, Ю.Е. Хохлова). Проаналізовано діяльність науковців Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" щодо формування ДІНБД і розробки ЕП нового покоління для студентів і усіх споживачів інформації.

Охарактеризован процесс создания современной документно-информационной учебной базы данных (ДИУБД), рассмотрены подходы к разработке электронного пособия (ЭП) для студентов ВУЗ. Приведены практические рекомендации по созданию и использованию электронной информационной базы в сфере образования. Обоснована необходимость внедрения и функционирования электронных документооборота и документа как важных компонентов современной системы образования на государственном уровне. Раскрыто содержание понятия ЭП. Показан вклад в процесс создания ЭП отечественных и зарубежных ученых (А.Б. Антопольского, К.В. Вигурского, Ю.Е. Хохлова). Проанализирована деятельность ученых Открытого международного университета развития человека "Украина" по формированию ДИУБД и разработке ЭП нового поколения для студентов и всех потребителей информации.

В історичному аспекті, починаючи з 1730-х рр., розглянуто формування культивованої дендрофлори на Криворіжжі. Насадження перших парків-садів відбувалося у 1870-х рр.; найбільш активна робота зі створення паркових насаджень у ХХ ст. проводилась впродовж 1926 - 1940 рр. та 1950 - 1980 рр. На підставі інвентаризації культивованої дендрофлори у досліджених 22-х парках і 94-х скверах Кривого Рогу виявлено 160 видів, 34 культивари, шість гібридів, які належать до 89-ти родів і 41-єї родини. Встановлено, що масове насіннєве самовідновлення характерно для 33-х видів листяних порід з 22-ти родів 16-ти родин. Нині 60 - 70 % дерев і чагарників досліджених насаджень парків і скверів мають задовільний стан.

Досліджено таксономічний склад, вікову структуру, життєвість і сучасний стан культивованої дендрофлори парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва ім. Газети "Правда". Встановлено, що на території парку наявні пам'ятки у кількості: 62 види, 3 гібриди та 6 культиварів листяних і хвойних порід, які належать до 45-ти родів, 25-ти родин та 2-х відділів. Найбільшою кількістю видів і культиварів представлені родини Rosaceae Juss. (21,1 %), Salicaceae Mirb. (12,7 %), Aceraceae Lindl. (9,8 %). У насадженнях парку частка дерев віком 41 - 60 років становить 28 %, віком 61 - 80 років - 30 %. Серед чагарників переважає вікова група 11 - 20 років (45,8 %). Сучасний життєвий стан 70 % листяних дерев і чагарників - задовільний, 80 % хвойних рослин - незадовільний. Насіннєве самовідновлення відзначено для 23-х видів листяних порід, які належать до 20-ти родів та 10-ти родин.

Досліджено історію створення колекції видів роду Crataegus L. за умов Криворізького ботанічного саду НАН України. Встановлено, що основну кількість глодів було висаджено у 1980 - 1992 та 2009 - 2016 рр., а саме 70 зразків загальною кількістю 387 екземплярів. Сучасний таксономічний склад інтродукованих глодів нараховує 59 видів, 5 різновидів, 1 культивар. Визначено основні біометричні та еколого-біологічні характеристики глодів, які пройшли багаторічні інтродукційні випробування.

Досліджено таксономічний склад культивованої дендрофлори міського парку ім. Богдана Хмельницького м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область). Здійснено систематичний, біоморфологічний, географічний аналіз культивованої дендрофлори парку. Визначено, що в зелених насадженнях парку зростають 63 види, 2 гібриди та 10 культиварів листяних та хвойних порід, які належать до 46 родів, 26 родин та 2 відділів. Найбільш чисельно за кількістю видів і культиварів представлені родини Rosaceae Juss. - 21,3 %, Salicaceae Mirb. - 12 % та Aceraceae Juss. - 10,6 %. Запропоновані заходи оптимізації зелених насаджень об'єктів загального користування Кривого Рогу.

Мета дослідження - розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Об'єкт досліджень - поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Розглянуто поняття "мікроландшафтні дендрокомпозиції". Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об'єктів - 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0 - 10 та 10 - 20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок: оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров'я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин.

Мета дослідження - розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Об'єкт досліджень - поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Розглянуто поняття "мікроландшафтні дендрокомпозиції". Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об'єктів - 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0 - 10 та 10 - 20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок: оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров'я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню біоекологічних особливостей 51-го виду, різновиду та культивару Crataegus L. в умовах Правобережного степового Придніпров'я. Наведено біоморфологічну характеристику дослідних рослин в умовах вторинного ареалу. Установлено, що сезонний ритм розвитку в більшості представників цього роду узгоджується з природно-кліматичними умовами району інтродукції, у якому вони демонструють високі показники життєздатності пилку, плодоношення, схожості насіння. За анатомічними особливостями будови вегетативних органів найстійкішими до посухи є види секції Oxyacanthae - у них виявлено більш розвинені структури первинної кори однорічних пагонів та епідерми листка. За фізіолого-біохімічними показниками листка стійкі до посухи види Crataegus вирізняються більш високим умістом хлорофілів, меншим водним дефіцитом, меншими частками вільної води та глутатіону. За підсумками інтродукції та оцінкою успішності адаптації досліджених рослин визначено, що 39 таксонів є перспективними для впровадження в озеленення міст Правобережного степового Придніпров'я, обмежено перспективними - 12 таксонів із секцій Douglasianae, Flavae, Sanguineae. Оцінка морфологічних ознак засвідчила високі декоративні якості в 3-х таксонів Crataegus, середні - у 36-ти, низькі - у 12-ти. Розроблено рекомендації з їх використання в декоративному садівництві регіону.