Досліджено процеси розвитку інтегрованих корпоративних структур (ІКС) машинобудівної галузі України, розроблено стратегії розвитку ІКС машинобудування за умов кризи. Вдосконалено сутність категорії "ІКС". Теоретично обгрунтовано концепцію стратегії розвитку ІКС. Встановлено методичний підхід до оцінювання ефективності проектування інтеграції ІКС машинобудівної галузі. Проаналізовано процес розвитку ІКС машинобудівної галузі Запорізької області. Висвітлено методичний підхід до вдосконалення організаційної структури управління ІКС. Запропоновано методичні рекомендації щодо оцінювання ефективності вдосконаленої організаційної структури ІКС. Розкрито концептуальний підхід до інтеграції учасників корпоративного процесу на основі моделі відновлення, розміщення та розвитку виробництва.

Розглянуто особливості використання підприємством окремих видів інтеграції, подано оцінку внутрішнього середовища підприємства, досліджено стратегії розвитку інтегрованої корпоративної структури машинобудівного підприємства ЗАТ "ЗАЗ", запропоновано авторське бачення напрямів інтеграційного зростання на машинобудівному підприємстві.

Розглянуто сучасні проблеми організації обліку витрат і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт у будівництві.

Досліджено ринок машинобудівних підприємств і визначено їх особливості. Проаналізовано конкурентний ринок машинобудівних підприємств України. Визначено фактори, що впливають на параметри даних підприємств і, як наслідок, позначаються на його результуючих показниках.

Досліджено підходи та методи ефективності інтегрованих корпоративних структур, запропоновано модель її оцінювання. Розглянуто комплексну систему оцінювання економічної ефективності підприємства.

Досліджено управління інтегрованими корпоративними структурами консорціумного типу. Запропоновано модель формування інституційної структури консорціуму. Розглянуто фінансово-промисловий (інтегрований) капітал та процеси, які лежать в основі його формування.

Досліджено систему управління трудовим потенціалом підприємств. Розкрито склад і структуру основних компонентів трудового потенціалу людини й закономірності їх зміни впродовж усього життєвого циклу працівника.

Досліджено походження терміна "безпека" та розглянуто підходи різних авторів до визначення суті терміна "економічна безпека підприємства", що існують сьогодні в науковій літературі.

Досліджено проблеми розвитку потенціалу туризму в Україні та її регіонів, його конкурентоздатність, ефективне використання туристичного потенціалу регіонів. Визначено, що економічна ефективність від туристичної діяльності в країні та її регіонах залежить від багатьох чинників, тому є необхідність об'єднати та впорядкувати всі ознаки множини в одну інтегральну оцінку. Проаналізовано параметричним методом, який має свою інформаційну основу, переваги, недоліки і можливості для використання на практиці, оцінку та вибір стратегії розвитку туристичної галузі в регіонах України, зокрема стан розвитку та конкурентоздатність Запорізького регіону. Розраховано інтегральний показник потенціалу туристичної галузі всіх регіонів України. Надано оцінку потенціалу туристичної галузі регіонів України за методом рангів, який надав змогу зробити визначення місць регіонів-конкурентів шляхом ранжування значень основних показників.

Досліджено стан культурно-історичної спадщини України та її регіонів. Визначено, що для одержання максимального прибутку та вигоди необхідно управляти, планувати, оцінювати наслідки туристичної діяльності. Проведено розрахунки інтегральних показників ступеня реалізації потенціалу культурної спадщини в регіонах України. На підставі середнього показника здійснено типізацію регіонів за рівнем використання культурної спадщини. Здійснено типізація регіонів України за ступенем реалізації історико-культурного потенціалу. Проаналізовано співвідношення показників рівня розвитку історико-культурного потенціалу (ІКП) і кількості місць розміщення туристів та співвідношення індексів історико-культурного потенціалу (ІКП) та його реалізації за регіонами України. Виявлено, що розвиток музеїв в країні сприятимуть не тільки соціальному, а й економічному вкладу в розвиток суспільства як країни так і окремо регіонів.

Проaнaлiзовано сучaсний стан, перспективи розвитку та недоліки транспортної інфраструктури туристичної галузі Укрaїни і перспективні напрямки розвитку компонентів транспортної інфраструктури туристичної сфери України. Для вирішення поставленої мети використано такі методи дослідження: монографічний (при вивченні стану транспортної інфраструктури в Україні), порівняння (при оцінці перевезених пасажирів за видами транспорту в Україні). Системний аналіз дозволив надати характеристику основних проблем транспортної інфраструктури туристичної галузі Укрaїни. Використано діалектичний підхід до вивчення явищ і процесів транспортної інфраструктури туристичної галузі. Досліджено сучасний стан транспортної інфраструктури туристичної галузі України, а також проблеми та перспективи розвитку туристичної транспортної інфраструктури та запропоновані шляхи вирішення конкретних завдань для зміцнення позицій України на світовому ринку всієї транспортної інфраструктури України. Запропоновані напрями удосконалення в сфері організації транспортних послуг для досягнення синергетичного ефекту в системі транспортної інфраструктури туристичної галузі, які на відміну від існуючих базуються на економічних результатах господарської діяльності транспортних компаній України, які потребують значних інвестицій на відновлення існуючої транспортної інфраструктури, удосконалення організаційних структур управління туристичною сферою та досягнення ретельної координації та узгодженості розкладів відправлення літаків, потягів та інших транспортних засобів, при злагодженій організації здачі багажу й контролю за його пересуванням під час всієї подорожі, а також при дотриманні інтегрованих міжнародних стандартів резервування місць й простоті пересадок. Використання наведених пропозицій дозволить керівництву транспортних підприємств приймати науково-обгрунтовані та організаційні рішення щодо розвитку транспортної інфраструктури туристичної сфери України на перспективу та сприятимуть зміцненню туристичного потенціалу України, поліпшити транспортне обслуговування, сприяти соціально-економічному розвитку регіональних територій і водночас відіграти значну роль у подальшому розвитку туризму.

Визначено, що одним із пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку є туристична галузь, тому формування та прогнозування туристських потоків, забезпечення їх якісного обслуговування потребують особливої уваги науковців і практиків туристичної галузі. Отже, це актуальна проблема сьогодення. Мета роботи - комплексне дослідження та оцінювання впливу чинників на формування та розвиток потенціалу туристичної галузі регіонів України регресійно-кореляційним методом. Запропоновано алгоритм прогнозування обсягу туристичних потоків за такими етапами: постановка проблеми (планування обсягу туристичних потоків); вибір математичної моделі; дослідження факторів впливу на предмет щільності зв'язку з результативною ознакою та вибір найбільш впливових факторів; перевірка моделі щодо адекватності; вибір ознак результативності динаміки туристичних потоків на регіональному рівні; пошук параметрів моделі, інтерпретація отриманих значень; оцінка якості та достовірності моделі; прогнозування туристичних потоків. Визначено, що формування та розвиток потенціалу туристичної галузі регіонів України залежить від багатьох чинників (соціально-економічний стан країни та регіонів, політичний стан, валовий національний та регіональний продукти, фінансова стійкість та заробітна плата населення тощо) та споріднених сфер, таких як готельне господарство, лікувально-оздоровча та санаторно-курортна сфери. А от наявність культурно-історичної спадщини набагато слабкіше впливає на туристичну привабливість країни та її окремих регіонів.

Мета роботи - розробка теоретичних та практичних положень та рекомендацій, які направлені на формування моделі збалансованого розвитку потенціалу національної туристичної галузі. Методологічну основу дослідження склали системний підхід, метод економічного аналізу та економічного моделювання, методи, які прийняті в теорії прийняття рішень. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття "збалансований розвиток потенціалу національної туристичної галузі" та виділені основні характерні риси та фактори впливу на формування збалансованості розвитку потенціалу туристичної галузі; запропоновано концептуальну модель збалансованого розвитку потенціалу туристичної галузі України та її регіонів. Уточнена дефініція "збалансований розвиток потенціалу національної туристичної галузі", визначено взаємозв'язок між її компонентами на основі багатокритеріального підходу, що дозволило визначити перспективи збалансованості розвитку потенціалу туристичної галузі країни та її регіонів та шляхи їх досягнення. Сформовано концептуальну модель збалансованого розвитку потенціалу національної туристичної галузі, яка базується на реалізації трьох логічно взаємопов'язаних блоків: підготовчого, пов'язаного з розробкою стратегічної Дорожньої карти збалансованого розвитку, блока формування складу індикаторів збалансованості та блоку функціонування, який направлений на вибір оптимального інструментарію збалансованого розвитку потенціалу туристичної галузі. Використання наведених пропозицій дозволить владі країни та керівництву туристичних підприємств приймати науково обгрунтовані та організаційні рішення щодо збалансованого розвитку потенціалу туристичної галузі України на перспективу та сприятимуть зміцненню туристичного потенціалу України, сприяти соціально-економічному збалансованому розвитку територій і водночас відіграти значну роль у подальшому збалансованому розвитку туристичної галузі.

Розглянуто сутність економічної категорії "туризм", сформульовано авторське його визначення. Розкрито сутність поняття "потенціал туристичної галузі". Узагальнюючи світовий та український досвід створення кластерних об'єднань у виробничій і невиробничій сферах, сформовано визначення поняття "туристичний кластер". Запропоновано науково-методичний підхід до комплексного оцінювання збалансованого розвитку потенціалу туристичної галузі на різних рівнях його реалізації. Теоретично обґрунтовано цілісну концепцію збалансованого розвитку потенціалу туристичної галузі. Вдосконалено поняття "збалансований розвиток потенціалу туристичної галузі". Запропоновано й обґрунтовано методологічні положення щодо збалансованого розвитку потенціалу туристичної галузі. Проаналізовано сучасний стан використання ресурсного потенціалу туристичної галузі України, Дніпропетровської та Запорізької областей. Запропоновано концептуальний підхід до формування стратегії збалансованого розвитку потенціалу туристичної галузі України. Вдосконалено методичний інструментарій проведення стратегічного та конкурентного аналізу збалансованого розвитку потенціалу туристичної галузі Запорізької області за рахунок використання PEST-аналізу, SWOT- аналізу, матриці BCG. Проведено комплексний аналіз і покращено підхід до оцінювання впливу чинників на збалансований розвиток потенціалу туристичної галузі України за допомогою кореляційно-регресійного методу. Вдосконалено граничну модель факторів впливу на збалансований розвиток потенціалу туристичної галузі в Україні. Набув подальшого розвитку запропонований науково-методичний підхід щодо оцінки формування туристичного кластера Запорізької області. Запропоновано науковий підхід до збалансованого розвиту потенціалу туристичної галузі Запорізької області (за результатами когнітивного моделювання). Розроблено й обґрунтовано раціоналістичну модель формування туристичного кластера в Запорізькій області. Набула подальшого розвитку теоретична оптимізаційна модель формування стратегії розвитку туристичного кластера Запорізької області з інтегрованим організаційно-економічним механізмом її реалізації.