Висвітлено проблему доктринального обгрунтування прав людини в контексті міжнародно-правової політики. Проаналізовано вплив внутрішньої структури представницьких органів місцевого самоврядування на організацію муніципальної нормотворчості. Описано моделі державної гендерної політики в Україні на підставі європейських традицій гендерної демократії, євроінтеграційні процеси в державній тендерній політиці в аспекті нової синергетичної парадигми. Визначено перспективні шляхи реалізації державних цільових програм розвитку регіонів.

Освещена проблема доктринального обоснования прав человека в контексте международно-правовой политики. Проанализировано влияние внутренней структуры представительских органов местного самоуправления на организацию муниципального нормотворчества. Описаны модели государственной гендерной политики в Украине на основе европейских традиций гендерной демократии, евроинтеграционные процессы в государственной тендерной политике в аспекте новой синергетической парадигмы. Определены перспективные пути реализации государственных целевых программ развития регионов.

Наведено результати аналізу виконання плану дій Україна - Європейський Союз в Одеському регіоні. Проаналізовано російські "енергетичні війни" як чинник активізації європейської інтеграції пострадянських країн. Розглянуто особливості формування та реалізації євроінтеграційної політики національної держави в контексті наднаціоналізму. Висвітлено питання співробітництва України з Європейським Союзом у стриманні організованої злочинності. Охарактеризовано сучасний стан європейської інтеграції в сфері кримінальної юстиції, розкрито перспективи функціонування наднаціональних органів. Розглянуто деякі аспекти діяльності Європейського Союзу у сфері протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом. Досліджено процес адаптації норм міжнародного права в національне законодавство України. Визначено тенденції розвитку інноваційної політики Європейського союзу. Проаналізовано діяльність єврорегіонів як суб'єктів впровадження транскордонного співробітництва. Показано вплив глобалізації на європейські інтеграційні процеси. Розкрито роль неурядових непідприємницьких організацій у становленні соціальної держави.

Приведены результаты анализа выполнения плана действий Украина - Европейский Союз в Одесском регионе. Проанализированы российские "энергетические войны" как фактор активизации европейской интеграции постсоветских стран. Рассмотрены особенности формирования и реализации евроинтеграционной политики национального государства в контексте сверхнационализма. Освещены вопросы сотрудничества Украины с Европейским Союзом по вопросам противодействия организованной преступности. Охарактеризовано современное состояние европейской интеграции в сфере криминальной юстиции, раскрыты перспективы функционироания сверхнациональных органов. Рассмотрены некоторые аспекты деятельности Европейского Союза в сфере противодействия отмыванию средств, полученных преступным путем. Исследован процесс адаптации норм международного права в национальное законодательство Украины. Выявлены тенденции развития инновационной политики Европейского Союза. Проанализирована деятельность еврорегионов как субъектов внедрения трансграничного сотрудничества. Показано влияние глобализации на европейские интеграционные процессы. Раскрыта роль неправительственных непредпринимательских организаций в становлении социального государства.

Описано структуру державного управління пенітенціарною системою України, проаналізовано політичні, правові та соціальні чинники її формування, соціальну політику держави відносино засуджених, а також зарубіжний досвід управління даною системою в контексті соціальної політики. Визначено механізми ресоціалізації засуджених за умов реформування зазначеної системи, вплив демократичних процесів в Україні на реформування системи.

Освещена структура государственного управления пенитенциарной системой Украины, проанализированы политические, правовые и социальные факторы её формирования, социальная политика государства относительно осужденных, а также зарубежный опыт управления данной системой в контексте социальной политики. Определены механизмы ресоциализации осужденных в условиях реформирования указанной системы, влияние демократических процессов в Украине на реформирование системы.

Розкрито сутність поняття пробації як методу роботи зі злочинцями, альтернативного ув'язненню. Виявлено соціальні та культурні передумови виникнення служби пробації, розглянуто її функції, основні етапи розвитку, досвід використання та ефективність. Охарактеризовано сучасні моделі управління службами пробації у різних країнах. Показано перспективи впровадження системи альтернативних покарань в Україні.

Раскрыта сущность понятия пробации как метода работы с преступниками, альтернативного лишению свободы. Выявлены социальные и культурные предпосылки возникновения службы пробации, рассмотрены ее функции, основные этапы развития, опыт внедрения и эффективность. Охарактеризованы современные модели управления службами пробации в различных странах. Показаны перспективы использования системы альтернативных наказаний в Украине.

Розглянуто питання реформування публічної адміністрації в державі в контексті європейських стандартів. Описано процедурно-процесуальну форму нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування. Проаналізовано європейський досвід застосування логіко-структурного підходу в розробці місцевих програм гендерного розвитку. Визначено роль транскордонного співробітництва у регіональному розвитку й інтеграційних процесах, стабільність та гармонізацію судової практики як ключовий аспект адаптації вітчизняного права до права ЄС.

Рассмотрены вопросы реформирования публичной администрации в государстве в контексте европейских стандартов. Описана процедурно-процессуальная форма нормотворчества представительских органов местного самоуправления. Проанализирован европейский опыт в применении логико-структурного подхода в разработке местных программ гендерного развития. Определены роль трансграничного сотрудничества в региональном развитии и интеграционных процессах, стабильность и гармонизация судебной практики как ключевой аспект адаптации отечественного права к праву ЕС.

Розглянуто соціальні та правові аспекти проблеми ресоціалізації засуджених, які відбули та відбувають покарання. Визначено зміст поняття пенітенціарної системи України, охарактеризовано її складові. Запропоновано новий підхід щодо вивчення та періодизації історичного розвитку вітчизняної пенітенціарної системи. Проаналізовано специфіку функціонування в'язниці як тотальної інституції. Визначено фактори, які впливають на особистість у процесі відбуття кримінального покарання в установах пенітенціарної системи. Досліджено досвід зарубіжних країн у сфері надання соціальних послуг засудженим. Запропоновано шляхи реформування пенітенціарної системи України щодо надання ресоціалізації засуджених статусу комплексного напрямку державної соціальної політики.

Розкрито поняття, структуру та функції пенітенціарної системи (ПС). Проаналізовано тенденції й особливості історичного розвитку, сучасний стан та перспективи державного управління ПС України. Розглянуто зарубіжний досвід в сфері організації виконання покарань і реформування ПС. Увагу приділено соціальній політиці держави щодо засуджених, проблемам їх ресоціалізації, персоналу тотальних інституцій. Розкрито вплив глобалізаційних процесів на сучасні пенальні політики та практики.

Раскрыты понятие, структура и функции пенитенциарной системы (ПС). Проанализированы тенденции и особенности исторического развития, современное состояние и перспективы государственного управления ПС Украины. Рассмотрен зарубежный опыт в сфере организации исполнения наказаний и реформирования ПС. Уделено внимание социальной политике государства по отношению к осужденным, проблемам их ресоциализации, персоналу тотальных институций. Раскрыто влияние глобализационных процессов на современные пенальные политики и практики.

Висвітлено історію в'язниці як соціальний інститут і публічну агенцію, зокрема, історичний розвиток вітчизняної в'язниці. Розкрито сутність поняття пенітенціарної системи (ПС) і його теоретичне обгрунтування. Проаналізовано зарубіжний досвід державного управління ПС. Надано загальну характеристику ПС України, розглянуто проблему її відомчого підпорядкування. Розкрито актуальні проблеми державного управління ПС України. Висвітлено світову та національну в'язничну статистику: тенденції та факти. Показано вплив в'язниці на особистість, охарактеризовано концепції та реалії ресоціалізації злочинців. Увагу приділено нормативному закріпленню процесу ресоціалізації засуджених у вітчизняному законодавстві. Описано основні етапи розвитку служби пробації у США, Британії, а також функції служб пробації у сучасних країнах. Розкрито правові, соціальні й економічні проблеми праці ув'язнених. З'ясовано потреби та можливості реформування ПС України. Визначено вплив глобалізації на пенальну політику сучасних країн.

Прокоментовано статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Розглянуто особливості їх застосування у практиці Європейського суду з прав людини (Суду). Статті Конвенції супроводжуються переліком справ Суду, в яких розглядалося порушення відповідної статті, а також найважливішими положеннями рішень Суду, винесених щодо України. Наведено посилання на міжнародні та європейські стандарти прав людини у сфері кримінальної юстиції та пенітенціарної системи, зокрема Загальну декларацію прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права.

Прокомментированы статьи Конвенции о защите прав человека и основоположных свобод 1950 г. Рассмотрены особенности их применения в практике Европейского суда по правам человека (Суда). Статьи Конвенции сопровождены перечнем дел Суда, в которых рассматривались нарушения соответствующих статей, а также наиболее важными положениями решений Суда, вынесенных в отношении Украины. Даны ссылки на международные и европейские стандарты прав человека в сфере криминальной юстиции и пенитенциарной системы, в частности, Общую декларацию прав человека, Международный пакт о гражданских и политических правах.

Висвітлено історію концепції пробації. Здійснено огляд концептуального нормативно-правового підгрунтя для запровадження інституту пробації та відповідної служби в Україні. Розкрито сутність поняття "пробація". Подано термінологію Європейських правил пробації. Наведено Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи Rec (2010)1 стосовно Правил Ради Європи щодо пробації (преамбула). Подано зразки досудових доповідей служб пробації деяких зарубіжних країн.

Проаналізовано проблематику соціального контролю у XXI ст. крізь призму пенітенціарної політики сучасних держав та приватних наднаціональних акторів. Досліджено трансформацію модуляцій соціального контролю упродовж останніх століть та проблему свободи у суспільстві XXI ст.

Обґрунтовано концепцію паноптично-карцерної держави та проаналізовано тренди інкарцерації сучасного суспільства. Доведено, що на сучасному етапі застосування ув'язнення та його неінституційних додатків обмежується лише в Європі, а наглядово-дисциплінарні механізми, що донедавна аналізувалися у категоріях покарання, більше асоціюються із заходами безпеки. Зазначено, що пенітенціарні системи національних держав у ХХІ ст. зазнали та продовжують зазнавати більшого політичного впливу, перш за все, внаслідок занепаду велфаристської держави та супутніх традиційних цілей соціального контролю. При цьому подальшій та ще глибшій політизації пенітенціарних систем національних держав сприяє пунітивна постмодерністська культура соціального контролю. Розглянуто категорію квазідевіанта як особливого колективного об'єкта соціального контролю у ХХІ ст. з ключовою характеристикою "небезпечний стан особи", де зазначений стан може формуватися поза межами класичних формальних пунітивних процедур. Розкрито особливості формування системи постреабілітаційних тотальних інституцій в оновленій системі соціального контролю та перехід влади від національних держав до приватних акторів. Проналізовано зміну сутності держави за рахунок делегування такої функції приватним акторам. Зазначено, що "делегування функції" нерідко трансформується у "захоплення політичної влади". Досліджено особливості української пенітенціарної політики та її модуляції. Встановлено, що українська пенітенціарна політика є непослідовною, позбавленою спадкоємності та прозорості (у тому числі фінансової). Зауважено, що пенітенціарну політику України за період останніх тридцяти років можна визначити як "а-політику", а інколи навіть як "анти-політику" з огляду на негативні показники державного управління пенітенціарної системою. Доведено, що поява у міжнародних стандартах та національному законодавстві багатьох держав неопозитивістських категорій свідчить про розрив між формально задекларованими цілями та політичними відносинами. Зазначено, що система контролю суспільства ХХІ ст. не призначена для досягнення зазначених формально-класичних цілей, оскільки вона виконує інші більш важливі соціальні функції, пов'язані зі ще більшим розчиненням в тілі суспільства постмодерністської дисципліни та цифрового соціального контролю.