Висвітлено теоретичні та методологічні аспекти нормування витрат праці на підприємствах різних галузей за умов трансформації вітчизняної економіки. Розглянуто трудовий процес як складний, багатоциклічний процес, який має періодично-повторюваний характер. Наведено методику визначення чисельності персоналу на підприємствах харчової та переробної промисловості з урахуванням залежності між окремими показниками виробничого процесу, тривалістю підготовчо-заключних процесів і витрат часу на обслуговування робочого місця. Увагу приділено принципам і механізмам державного управління системою нормування праці.

Освещены теоретические и методологические аспекты нормирования затрат труда на предприятиях разных отраслей в условиях трансформации отечественной экономики. Рассмотрен трудовой процесс как сложный, многоцикличный процесс, имеющий периодически-повторяемый характер. Приведена методика определения численности персонала на предприятиях пищевой и перерабатывающей промышленности с учетом зависимости между отдельными показателями производственного процесса, продолжительностью подготовительно-заключительных процессов и затрат времени на обслуживание рабочего места. Уделено внимание принципам и механизмам государственного управления системой нормирования труда.

Проаналізовано сутність і розвиток поняття потенціалу в контексті економічних систем. Викладено матеріали теоретичних і методологічних досліджень, пов'язаних з забезпеченням оптимальних умов для створення й ефективного використання трудового потенціалу. Увагу приділено теоретичним підходам до важелів соціального й економічного впливу на поведінку носіїв трудового потенціалу в процесі його розвитку.

Проанализированы сущность и развитие понятия потенциала в контексте экономических систем. Изложены материалы теоретических и методологических исследований, связанных с обеспечением оптимальных условий для создания и эффективного использования трудового потенциала. Уделено внимание теоретическим подходам к рычагам социального и экономического влияния на поведение носителей трудового потенциала в процессе его развития.

Зазначено про неминучість виникнення соціальної кризи в суспільстві, якщо в країні неконтрольовано зростають прибутки корпорацій. Наголошено на тому, що формувати модель суспільної поведінки необхідно з урахуванням інтересів розвитку всього суспільства, а не окремих його суб'єктів.

Зазначено про необхідність розглядати працю як цілісний феномен, який має дві основні складові - роботу і відпочинок, адже в діалектичній протилежності елементів праці полягає її рушійна сила. Наведено результати здійсненого автором соціологічного дослідження, які порівняно з даними інших соціологічних досліджень. Пояснено причини різниці між результатами цих досліджень.

Обгрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо застосування комплексного підходу до формування системи мотивації праці на підприємствах гірничо-видобувної галузі з метою створення умов для ефективного стратегічного розвитку виробництва у період ринкових відносин. Рекомендовано заходи для підвищення ефективності стимулювання та використання трудового потенціалу робітників. Розроблено методичні рекомендації щодо формування ефективної системи управління трудовим процесом. Наведено оцінку впливу змін у структурі механізму мотивації праці на економічні результати діяльності.

Розкрито сутність, проблеми розвитку та процеси обліку праці (ОП). Обгрунтовано методологічні засади організації системи обліку, контролю й аналізу праці як безпосереднього об'єкта економічного знання. Увагу приділено діалектичним принципам побудови облікової методології праці та персоналу, системі показників для обліку розумової праці, питанням інформатизації обліку персоналу, особливостям ОП на підприємствах різних сфер економічної діяльності. Наведено рекомендації щодо розбудови національної моделі ОП в Україні.

Запропоновано методологічний підхід до вивчення феномену соціально-нормативної поведінки у трудовій сфері за своїми евристичними та концептуальними положеннями, що дає можливість переглянути існуючі підходи до управління трудовою діяльністю суб'єктів праці. Визначено сутність, зміст, структуру й особливості формування норм праці за сучасних умов, що дозволяє змогу соціально унормовувати процес узгодження досвідів і можливостей суб'єктів праці щодо вироблення бажаного та можливого обсягу суспільного продукту та винагороди за нього. Апробовано емпіричні показники соціальної нормативності на працівниках виробничих підприємств. Встановлено нормативну структуру трудових колективів, особливості поведінкових практик та основні форми соціальних деформацій, що виникають у ході трудової взаємодії. Запропоновано витратно-компенсаційні моделі стимулювання нормативної поведінки.

Висвітлено підходи до механізмів розробки трудових норм та обгрунтовано доцільність їх переосмислення в контексті соціальної ефективності. Розкрито соціальні причини нормативної поведінки, наведено методичні підходи до її управління. Описано типологізаційну модель соціальної норми праці, запропоновано її обгрунтування. Визначено соціокультурні засади суспільства як базовий елемент нормотворчої діяльності у сфері праці, вплив демографічних процесів на соціокультурні чинники.

Освещены подходы к механизмам разработки трудовых норм и обоснована целесообразность их переосмысления в контексте социальной эффективности. Раскрыты социальные причины нормативного поведения, даны методические подходы к его управлению. Описана типологизационная модель социальной нормы труда, предложено её обоснование. Определены социокультурные основы общества как базовый элемент нормотворческой деятельности в сфере труда, влияние демографических процессов на социокультурные факторы.

Розглянуто проблему переосмислення сучасних норм праці та визначено необхідність розширення чинних норм. Обгрунтовано необхідність запровадження в систему соціально-трудових відносин правових норм, які зменшуватимуть прояв негативних рис сучасної системи соціально-трудових взаємин. Запропоновано більш чітко диференціювати регламентацію різних аспектів нормативно-трудової поведінки впливом моральних, правових чи інших видів норм.

На підставі досліджень сформовано теоретичні моделі соціально-трудової поведінки індивідів, які базуються на цінностях і нормах сучасних учасників трудових взаємин.

Розкрито теоретичні підходи до дослідження відносин контролю й аналізу праці, їх макро- та мікроекономічний аспекти. Висвітлено методологічне підгрунтя аналізу та контролю праці в економічних відносинах. Увагу приділено формуванню інституціальних основ теорії аналізу та контролю праці. Проаналізовано діалектичний зв'язок праці та соціальної відповідальності. Розглянуто соціальний аудит як механізм оцінювання ефективності трудової діяльності, соціальний аудит вартості праці. Досліджено соціально-психологічні особливості персоналу як безпосереднього об'єкта контролю й аналізу праці.

Розроблено й обгрунтовано методичний підхід до антикризового регулювання на рівні пріоритетної комплексної галузі національної економіки - гірничо-металургійного комплексу України. Набув подальшого розвитку механізм визначення меж державного втручання в антикризове управління галуззю через встановлення операційного прибутку, середнього розміру оплати праці й обсягу інвестицій в основний капітал, що дозволяє в одній моделі оцінити соціальну й інвестиційну ефективність підприємств. Удосконалено механізм формування стратегії розвитку металургійного підприємства за умов кризових процесів шляхом запровадження системи принципово нових важелів управлінського впливу, а також механізм оцінювання антикризового стану даних підприємств. Розроблено моделі урахування інтересів суб'єктів господарювання в процесі надання підприємствам комплексу державної антикризової підтримки, діагностики кризового стану галузі, обгрунтовано послідовність етапів її проведення.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем економіки й організації підприємства, менеджменту виробничої та споживчої сфер, а також фундаментальних і прикладних проблем техніки, дидактики та моделювання процесів навчання у вищій школі. Проаналізовано соціальні та філософські аспекти розвитку сучасного суспільства. Показано можливості застосування математичних методів, моделей, інформаційних систем і технологій в економіці й освіті. Обгрунтовано напрями подолання соціально-економічних проблем гірничо-металургійної галузі України. Розкрито теоретичні аспекти управління трансфертним ціноутворенням на підприємствах. Розглянуто особливості обліку біологічних активів тваринництва. Запропоновано концепцію моделювання динаміки виробничого потенціалу підприємства.

Проаналізовано тренсформації сучасних процесів використання живої праці на сучасному промисловому підприємстві. Встановлено недоліки, що існують в сучасній моделі діагностування та контролю праці. Подано теоретичний аналіз процесів діагностування та контролю праці персоналу, визначено їх методологічні особливості. Запропоновано відмовитися від суто економічного підходу до оцінювання ефективності праці персоналу, замінити його комплексним соціально-економічним підходом. Висвітлено методологічні засади організації системи діагностування та контролю праці як безпосереднього об'єкта економічного управління, розкрито теоретичні та інструментальні основи розбудови діагностичної моделі на промисловому підприємстві.

Обгрунтовано необхідність переходу до обліку безпосереднього процесу праці, пропонується модель облікової вартості праці. Запропоновано ступеневий підхід щодо обліку праці (норма - праця - результат) як до уніфікованого об'єкта обліку. Запропоновано побудову системи понять, що характеризують кожен щабель. Така категоріально-понятійна тріада доцільна як об'єкт сучасного обліку праці, оскільки наведені в ній поняття розкривають внутрішнє наповнення праці. Запропонована тріада "структура - норма - результат" створює базові умови для здійснення зіставлення розумової та фізичної праці. Запропоновано збагачення трудової теорії вартості К. Маркса шляхом синтезу її з теорією форм капіталів П. Бурдьє.

Обгрунтовано потребу у визначенні показників для оцінювання ефективності кадрової ситуації (ефективності використання праці) на основі логіки моделі збалансованих показників. Запропоновано створити стратегічну карту розвитку персоналу організації з метою забезпечення стратегічних вимог підприємства щодо фінансової, маркетингової сфери та сфери бізнес-процесів живою працею (грунтуючись на системі BSC (СЗП)), рекомендовано модель встановлення зв'язку між елементами обліку та їх характером впливу на систему збалансованих показників організації.

The paper examine aspects of the institutionalization of accounting work offered his public tasks. Study areas and institutionalize principles of accounting. The author proposes a vision of division of powers in the regulation of labor between the professional accounting community and the state.

Обгрунтовано необхідність забезпечення врахування соціально-економічних аспектів діяльності підприємств та економіки в цілому щодо використання персоналу. Шляхом теоретичного аналізу визначено базові облікові показники та основні об'єкти обліку. Запропоновано модель національної системи обліку персоналу, яка має забезпечити суспільне управління змістовною та достовірною інформацією щодо ефективності трудової діяльності суспільства.

Розглянуто теоретичні проблеми, викликані, з одного боку, специфічними характеристиками об'єкта обліку, а з іншого - сучасними потребами в забезпеченні управлінського процесу достовірною інформацією.

Порушено питання, пов'язане з необхідністю забезпечення сучасного управлінського процесу інформацією про витрати всіх видів праці, у тому числі управлінської. Відповідно до поставленого завдання запропоновано напрями обліку показників інтелектуальної праці, а також запропоновано методологічні принципи щодо їх визначення.