Подано інформацію про збірники наукових праць, монографічні, науково-популярні, довідкові та навчальні видання, опубліковані ученими НАН України протягом 2007 р., наведено їх бібліографічні описи й анотації.

Дана информация о сборниках научных трудов, монографических, научно-популярных, справочных и учебных изданиях, опубликованных учеными НАН Украины в 2007 г., приведены их библиографические описания и аннотации.

З метою виявлення особливостей розподілу важких металів та їх рухомих форм у різних ландшафтно-геохімічних зонах Київщини і оцінки впливу мегаполіса на прилеглі рекреаційні території, де збережено зональність грунтів, протягом 2005 - 2006 рр. проведено дослідження рекреаційних територій двох ландшафтно-геохімічних зон в межах Київщини - мішаних лісів і лісостепової. На підставі результатів попередніх досліджень вибрано групу найбільш інформативних елементів - мідь, кобальт, нікель, цинк, свинець, олово, хром, марганець. Охарактеризовано міграцію цих елементів за межами урболандшафтів.

Описано інформаційно-методичний електронний ресурс "Наукові публікації та видавнича діяльність НАН України" (www: publication.nas.gov.ua), створення та функціонування якого забезпечують Група науково-методичного забезпечення видавничої діяльності та Центр практичної інформатики НАН України.

Подано інформацію про збірники наукових праць, монографічні, науково-популярні, довідкові та навчальні видання, опубліковані вченими НАН України протягом 2008 р. Вперше виділено розділ "Історія науки", до якого увійшли описи книг, присвячених видатним постатям вітчизняної науки, науковим школам і установам, а також покажчики видань наукових установ НАН України й окремих вчених.

Дана информация о сборниках научных трудов, монографических, научно-популярных, справочных и учебных изданиях, опубликованных учеными НАН Украины в течение 2008 г. Впервые выделен раздел "История науки", в который вошли описания книг, посвященных выдающимся личностям отечественной науки, научным школам и учреждениям, а также указатели изданий научных учреждений НАН Украины и отдельных ученых.

Викладено результати моніторингу представлення журналів НАН України в електронному просторі в 2011 - 2012 рр. Проаналізовано загальнодоступні ресурси: сайти Президії НАН України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, науково-дослідних інститутів НАН України, власні сторінки журналів та сайти закордонних видавництв.

Наведено результати дослідження вмісту супутніх мікроелементів у поверхневих відкладах Стремигородського титанового родовища з метою їх еколого-геохімічної оцінки. Стремигородське родовище є типовим прикладом корінного магматичного родовища. Визначено хімічний склад корінних порід і порід осадового комплексу, що їх перекривають. Виконано їх порівняння за вмістом рудного (титану) та акцесорних елементів як територіально, так і за розрізом. Порівняння хімічного складу досліджуваних гірських порід корінного родовища ільменіту з даними різних авторів показало, що особливість порід родовища полягає у підвищеному вмісті більшості досліджуваних компонентів. Район розповсюдження титанового родовища характеризується значним перевищенням валового вмісту супутніх для титанових родовищ хімічних елементів у поверхневих відкладах. Порівняльна характеристика 2-х досліджуваних ділянок - "умовно безрудної" та Стремигородського родовища на території досліджень надала змогу визначити природний вплив титанових родовищ на формування хімічного складу грунтів і антропогенний внесок у формування аномальних полів у процесі майбутньої розробки родовища. Розраховано показники екологічної небезпеки поверхневих відкладів території Стремигородського родовища, за якими встановлено відсутність небезпеки у еколого-геохімічному плані за наявності титанового родовища у породах. З метою встановлення еколого-геохімічної оцінки поверхневих відкладів за вмістом мікроелементів розраховано показники щодо ступеня екологічної безпеки - Кс (відносно фонового вмісту), КК (відносно кларку літосфери) на 2-х досліджуваних ділянках - "умовно безрудній" та Стремигородського родовища. Встановлено, що елементами-концентраторами у поверхневих відкладах є Ni, Co, Cr, Cu; елементами, які розсіюються, - Mn, V, Pb, Zn, Ti; Кс всіх елементів не перевищує 2. Зроблено висновок, що поверхневі відклади території можна вважати "умовно чистими" за всіма показниками екологічної небезпеки.

Досліджено геохімічні особливості поверхневих і донних відкладів, рослинності, природних вод територій Іршанського та Стремигородського родовищ титану. Одержано нові дані щодо розподілу хімічних елементів (Мn, Сr, Ni, Zn, Рb, Ті та ін.). Визначено їх фоновий та аномальний вміст. Виявлено геохімічні асоціації, розраховано геохімічні коефіцієнти та встановлено рівень забруднення. Визначено, що у "хвостах" збагачення метали мають найменшу частку рухомості, що пов'язане з наявністю тонкодисперсних частинок, які слугують сорбційним бар'єром. За результатами біогеохімічних досліджень листя берези, глиці сосни та моху встановлено, що листя берези та глиця сосни найбільш інтенсивно накопичують Мn, а мох поглинає Рb, Сu (у 6 разів більше, ніж інші рослини). Вперше, на основі комплексного аналізу геохімічного складу поверхневих і донних відкладів, рослинності, природних вод встановлено, що у районі Іршанського та Стремигородського родовищ титану показник забруднення знаходиться в межах допустимого та помірно небезпечного значення. За допомогою ГІС-технологій побудовано карти-схеми розподілу мікроелементів у об'єктах довкілля територій Іршанського та Стремигородського родовищ титану.

Висвітлено результати дослідження видань, присвячених різноманітним питанням книгознавства і бібліотекознавства. Для комплексного дослідження обрано книжкові видання, випущені за участі працівників Національної академії наук України у 2004 - 2019 рр. Основу дослідження склала база даних анотованого каталогу книжкових видань НАН України, яку з 2004 р. ведуть працівники групи науково-методичного забезпечення видавничої діяльності НАН України відповідно до рішення Науково-видавничої ради НАН України. Більшість видань перевірена de viso, незначна частина описана за наданою науковими установами НАН України інформацією або електронними версіями, наявними у відкритому доступі. Найбільший внесок у видання цього тематичного спрямування належить двом установам: Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського та Львівській національній науковій бібліотеці України ім. Василя Стефаника - понад 78 % разом. Весь досліджений масив видань класифіковано за типами (наукові монографії, тематичні збірники наукових праць, навчальна література, науково-популярна, довідкова), а також за предметом дослідження (спадок персоналій та установ, бібліотеки та принципи їх функціонування, книжкові, періодичні та аркушеві видання, дослідження фондів бібліотек, прикладні аспекти видавничої справи, електронні комунікації). Найбільшу частку становлять довідкові видання (48,8 %), а також видання, які висвітлюють творчий спадок і наукові здобутки певних персоналій або установ (майже 24 %). Залежність зміни кількості назв видань різних типів від часу не встановлено, за винятком видань, присвячених розвитку і застосуванню у бібліотечній та видавничій сферах сучасних інформаційно-комунікаційних цифрових технологій. Чітко простежується тенденція до скорочення тиражів видань.

Розглянуто питання, що стосуються залучення вітчизняних науковців до діяльності редколегій іноземних наукових періодичних видань, а також участі іноземних учених у роботі редакційних колегій українських наукових журналів. Очевидно, що така міжнародна співпраця має позитивно впливати на розширення кола авторів і читачів видання, помітність журналу у світовому інформаційному просторі та його рейтинги. Однак проведений аналіз засвідчив наявність певного дисбалансу: до складу редколегій журналів НАН України іноземних науковців входить більше, ніж українських учених до редакційних колегій закордонних видань. Крім того, низька частка статей закордонних авторів в українських виданнях може свідчити про недостатньо активну участь іноземних науковців у роботі академічних видань, тобто про ймовірність їх формального входження до складу редакційних колегій. Отже, в деяких випадках залучення іноземних фахівців є не результатом провадження свідомої редакційної політики, орієнтованої на підвищення рейтингу і наукового впливу видання, а скоріше намаганням задовольнити вимоги атестаційних органів.