Розглянуто принципи забезпечення організаційно-економічної стійкості підприємства, зокрема з поглядів появи витрат і збільшення доходів. Досліджено концептуально-методологічні положення формування та підтримки логістичних систем.

Досліджено проблему формування стратегії закупівель в теоретичному плані та стосовно практичних рішень. Виявлено умови та наслідки стратегічного підходу до формування політики закупівель. Обгрунтовано порядок формування стратегії закупівель та її вплив на функціонування ланцюга пропозиції. Здійснено оцінку стану політики закупівель хлібокомбінатами в Україні та обгрунтовано рекомендації щодо засад інтеграції постачальника з виробником в ланцюгу пропозиції.

Досліджено перспективи трансформації хлібопекарень (хлібозаводів) регіонального масштабу у національних виробників хлібопродуктів. Окреслено напрями логістичних змін у сфері виробництва та дистрибуції хлібопродуктів. Виявлено чинники кон'юнктури на ринку хлібосировини в Україні та здійснено оцінку постачальницького середовища у контексті формування ланцюгів пропозиції.

Досліджено проблематику формування ланцюга пропозиції на ринку харчових продуктів. Встановлено (визначено) чинники, що мотивують інтеграцію підприємств у ланцюгу пропозиції, та ідентифіковано складові синергічного ефекту у виробництві кондитерських виробів. Обгрунтовано алгоритм формування ланцюга пропозиції кондитерської фабрики та розроблено методику інтегральної оцінки перспективності такої стратегії.

Розроблено теоретичні положення й обгрунтовано методичні рекомендації щодо впровадження стратегії ланцюга пропозиції промисловими підприємствами кондитерської галузі. Здійснено узагальнення концептуальних підходів щодо логістичної інтеграції підприємств у ланцюгу пропозиції, окреслено його базову структуру з виокремленням провідної організації та досліджено мотиви аутсорсингу. Обгрунтовано стратегії закупівель у логістичному ланцюгу пропозиції. Розроблено положення щодо розрахунку його синергічного ефекту на прикладі кондитерської галузі. Наведено оцінку актуальних чинників формування системи постачання. Обгрунтовано необхідність формування інтегрованого зв'язку учасників-кооперантів як базової складової реалізації стратегії ланцюга пропозиції. Визначено напрями формування її організаційного забезпечення. Розроблено методичні засади стратегічної оцінки ланцюга пропозиції.

Проаналізовано моделі електронного ланцюга поставок і визначено підхід щодо вибору оптимальної моделі електронного ланцюга поставок товарів повсякденного попиту.

Розглянуто новий підхід для моделювання оцінки впливу управління ризиком на зміну доданої вартості в сфері транспортування товарів повсякденного попиту у вигляді логічних функцій і граф-моделей із використанням принципу характеризації, що дозволило прискорити процес квантифікації зміни доданої вартості та побудувати діаграму Хассе.

Наведено рішення, пов'язані з еволюцією задоволення клієнтів у ланцюзі поставок макаронних виробів. На прикладі ланцюга поставок макаронних виробів досліджено питання щодо підвищення рівня обслуговування клієнтів. Проведене опитування клієнтів надало змогу проаналізувати проблеми задоволення клієнта.

Ідентифіковано основні процеси в ланцюгах поставок (ЛП) та окреслено основні детермінанти в ланцюгах поставок продукції повсякденного попиту. Здійснено оцінку впливу на вибір підприємства-лідера конфігурації ланцюга поставок і типу зв'язків, які утворені між учасниками ЛП і характеризують відносини між ними. Окреслено умови (в масовому виробництві ДП "ДПЗКУ" "Львівський комбінат хлібопродуктів") здійснення логістичної оптимізації виробничої програми, що передбачає прискорення процесу виробництва, формування внутрішнього замовлення та поділ його на партії, максимальне використання обладнання за потужністю, тобто актуалізується розроблення планів-графіків його використання в часі (призупинення на певний час, неперервне виробництво, неповне використання денного, тижневого або місячного робочого часу). Внутрішнє замовлення на підприємстві повинно бути узгоджене з інтересами інших учасників ланцюга поставок за умови оптимізації загальних витрат підприємства.

Досліджено ринок органічної продукції та виявлено тенденцію щодо його зростання. Ідентифіковано напрями розвитку ринку органічної споживчої продукції в Україні. Доведено доцільність упровадження програм розвитку ринку органічної продукції та створення нових коротких ланцюгів поставок на місцевому і регіональному ринках збуту не тільки органічної продукції, але й традиційної продукції споживання на місцевих ринках.

Узагальнено змістові характеристики категорійного апарату управління ланцюгами поставок з урахуванням продуктового аспекту. Обгрунтовано ключові фактори одержання довготермінових конкурентних переваг ланцюгами поставок товарів повсякденного попиту за сучасних економічних умов. Розглянуто механізм управління обслуговування клієнтів у ланцюгах поставок товарів повсякденного попиту. Сформовано комплекс актуальних рішень традиційної логістики для вітчизняних ланцюгів поставок товарів повсякденного попиту. Розроблено положення щодо компромісного вирішення проблеми поєднання еластичності й ефективності в ланцюгах поставок товарів повсякденного попиту. Обгрунтовано потенціал реконструкції бізнес-процесів у ланцюгах поставок товарів повсякденного попиту з погляду забезпечення одночасної ефективності й еластичності.

Ідентифіковано найбільш суттєві потреби споживачів товарів повсякденного попиту (ТПП), які має задовольняти конкретний ланцюг. Проаналізовано особливості ТПП, що надало змогу ідентифікувати їх типовий перелік з погляду вітчизняного споживача. Виокремлено дві великі групи ТПП, які покладено в основу досліджуваного ланцюга поставок: продукти харчування і напої; нехарчові продукти. Виявлено найбільш суттєві характеристики ТПП із позиції виробника, ринку та інших його учасників. Встановлено наявність серйозних бар'єрів в Україні розвитку ланцюгів поставок, що є стимулом для перегляду підприємствами своїх бізнес-процесів і пошуку шляхів підвищення їх ефективності.

Здійснено пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності річкових портів України. З цією метою досліджено кон'юнктуру в галузі річкових вантажних перевезень і конкурентних сил у ній на підставі аналізу п'яти сил конкуренції за М. Портером. Ідентифіковано специфіку конкурентних переваг річковим портом, який з огляду на виконувані функції та роль у доставці вантажів розглянуто як центральний елемент логістичних утворень у системі обраних маршрутів перевезень. Конкурентні переваги річкових портів представлені як затребуваність потенціалу споживчої цінності порту відповідним сегментом ринку за певних умов його функціонування. До конкурентних переваг річкових портів, активованих логістикою, віднесено географічне розташування; транспортна доступність порту; приналежність до міжнародних транспортних коридорів і формування логістичних кластерів; мобільність і пропускна спроможність порту; забезпечення належного рівня безпеки та схоронності вантажів під час перевезень, пріоритетність вантажопотоків; рівень розвитку складських комплексів; можливість обслуговування суден типу "ріка-море"; наявність контейнерних терміналів; рівень пропускної спроможності порту; наявність на території порту інших вантажогенерувальних підприємств. Сформовано групи параметрів конкурентоспроможності портів, до основних з яких віднесено характеристики порту, готовність причалів і терміналів до прийняття та обробки контейнерних вантажопотоків, стан інфраструктури порту, характеристика вантажу та методи перевезення, асортимент портових послуг, специфіка ринкового середовища, географічне положення з погляду логістики, менеджмент порту, цінова та сервісна політика порту.

Здійснено порівняльну характеристику соціальних та традиційних медіа. Обгрунтовано рівень використання соціальних мереж в межах яких здійснюється процес "купівля-продаж". Виявлено, що найбільшу питому вагу соціальних мереж в Україні посідають "Facebook" та "Твіттер", що становить більше ніж 80 % всіх соціальних мереж, якими користуються клієнти в процесі "купівля-продаж". Здійснено дослідження динаміки зміни запитів для "Facebook", "Твіттер", "Instagram", вказано на переваги використання соціальних мереж для просування товарів.

Досліджено стан глобального ринку логістичних послуг, проаналізовано глобальні витрати на логістику та доходи 3PL-операторів у 2016 р. у регіональному розрізі, стан ринку логістичних послуг країн, які демонструють найвищі темпи зростання, в т.ч. структура ринку 3PL-операторів у США, виявлені чинники розвитку логістичного середовища у країнах з розвинутою економікою та країнах з економікою, що розвивається. Наведено економічні показники результатів функціонування ринку логістичних послуг за країнами Євразії. Проаналізовано основні інноваційні технології технічного, технологічного та іншого спрямування, які мають найбільший потенціал для підвищення ефективності бізнесу, серед яких є поширення автоматизації та робототехніки, застосування логістичних технологій на базі інтелектуального програмного забезпечення посилення спеціалізації та прибутковості у нішах ринку логістичних послуг.

Проаналізовано економічні, соціальні та психологічні аспекти сучасних маркетингових технологій. Розглянуто маркетингові аспекти моделювання вибору стратегій інноваційного розвитку. Приділено увагу питанням управління ризиками на промислових підприємствах, сформульовано орієнтири розвитку бізнесу. Вказано на особливості мерчандайзингу в різних сферах послуг. Досліджено роль корпоративного іміджу у виробничій діяльності підприємства. Проаналізовано стратегічні та тактичні орієнтири розвитку бізнесу. Розглянуто поняття та особливості використання інтернет ресурсу у сучасному маркетингу. Висвітлено шляхи вирішення проблем мотивацій праці у контекстах реалізації економічних, соціальних та маркетингових технологій.

Актуалізовано змістовну частину терміна «товари повсякденного попиту» (ТПП) згідно з логістичною концепцією. Ідентифіковано характерні (особливі) ознаки ланцюгів поставок (ЛП) ТПП. Розкрито реляційну сутність trade off між ефективністю та гнучкістю ланцюга поставок. Обгрунтовано чинникову базу формування результативності ЛП ТПП. Обґрунтовано засади квантифікації рівня задоволення споживачів на волатильному ринку ТПП. Ідентифіковано механізм впливу системи стратегічного маркетингу на ключові фактори успіху ЛП ТПП. Встановлено умови застосування технології Vested в ланцюгу поставок у відносинах аутсорсингу. Визначено метод обгрунтування доцільності аутсорсингу ключових компетенцій. Адаптовано механізм АНР (аналітичний метод ієрархій) до обгрунтування логістичного аутсорсингу в ЛП ТПП Розвинуто термінологічний апарат явища та відносин аутсорсингу. Ідентифіковано значення логістичних рішень у формуванні ефекту масштабу в ЛП ТПП. Імплементовано логістичну концепцію в оптимізацію виробничої програми в ЛП ТПП. Обгрунтовано можливість генерування ефекту синергії за рахунок спільного упровадження в управління ЛП ТПП концепції Lean та Agile. Розроблено механізми упровадження логістичної концепції у функціонуванні електронних, коротких і зворотних ЛП ТПП.

Досліджено актуальні проблеми формування методологічних та теоретико-методичних засад управління комерціалізацією інновацій на державному, регіональному, галузевому рівнях та рівні окремих підприємств та установ. Удосконалено критеріальну базу, систему показників і методичні засади оцінювання комерційних перспектив інноваційної продукції. Висвітлено маркетингово-логістичне забезпечення комерціалізації інноваційної продукції, зокрема, управління виставковою діяльністю як засіб просування промислового підприємства. Проаналізовано комерціалізацію інновацій туристичних підприємств на основі системи економічних важелів, особливості комерціалізації еколого-орієнтованої інноваційної продукції.

Проаналізовано сучасні теоретичні та прикладні аспекти розвитку маркетингу. Розглянуто питання логістичної інфраструктури й аутсорсингу в дистрибуції продуктів харчування, особливостей маркетингового потенціалу туристичної галузі, креативності у розвитку особистості майбутнього фахівця. Визначено вплив концепції пермакультури на візію сучасного екомаркетингу та сталого розвитку інноваційних виробництв. Увагу приділено реалізації інноваційної та маркетингової інтеграційних стратегій розвитку промислових підприємств, впровадженню принципів сталої міської мобільності в територіальних громадах.