Запропоновано методику ранжування результатів пошуку в інформаційно-пошукових системах науково-технічних бібліотек, що грунтується на багатокритеріальній оцінці видань за їх інформативністю.

Розглянуто питання системного підходу до управління бібліотекою. Досліджено зв'язки та функції бібліотечного фонду як основного елементу системи "бібліотека". Обгрунтовано виняткове значення аналізу інформації в технологічному циклі формування бібліотечного фонду. Обговорено проблему наявності видань підвищеного попиту. Запропоновано використання аналізу відповідей книгосховища на запити читачів для оптимізації топології зберігання фондів і вироблення політики комплектування.

Запропоновано впровадження нової парадигми інформаційного пошуку в інформаційно-пошукових системах наукових бібліотек, що передбачає реалізацію оцінки інформативності знайдених документів.

Проаналізовано традиційні методи адаптації (МА) інформаційного пошуку, виділено методи, які доцільно використовувати в інформаційно-пошукових системах наукових бібліотек. Запропоновано напрямки використання МА пошуку на підставі модифікації запиту користувача.

Досліджено інформаційно-пошукові системи бібліотек та визначено напрями підвищення їх ефективності. Обгрунтовано наукові засади підвищення релевантності пошуку на основі організації зворотніх зв'язків в інформаційних системах наукових бібліотек. Розроблено модель інформаційно-пошукової системи бібліотеки, складовими якої є засоби підвищення релевантності пошуку. Запропоновано алгоритм ранжування результатів інформаційного пошуку на базі багатокритеріальної оцінки релевантності фондів, яка передбачає консолідацію даних користувачів інформаційно-пошукових систем. Обгрунтовано принципи організації адаптивного інтерфейсу інформаційних систем бібліотек.

Досліджено маркетингові засоби побудови та керування іміджем політичного лідера у суспільстві, що трансформується. Визначено основні напрями впливу політичного маркетингу на ефективність діяльності політичних лідерів. Розкрито специфічний зміст маркетингових технологій у сучасній політичній системі. Установлено й описано структуру понять, політико-маркетингові засоби, політичний імідж, політичний ринок трансформаційного суспільства. Обгрунтовано концептуальну схему застосування маркетингових засобів у політиці. Визначено основні моделі політичної поведінки лідерів домаркетингового періоду. Здійснено аналіз зміни теоретичного змісту технологій політичного маркетингу залежно від результатів їх застосування у конкретному суспільстві (на прикладі Польщі). Визначено ресурси оптимізації та корекції іміджу політичного лідера трансформаційного суспільства.

Розкрито сутність економічного розвитку регіону, яка полягає в підвищенні рівня та якості життя населення на підставі ліквідації суперечностей між рівнями розвитку продуктивних сил (ПС) і виробничих відносин. Визначено основний пріоритет для економічного розвитку регіону (ЕРР) - раціональне використання та збереження природного потенціалу (ПП), що забезпечує ресурсну безпеку держави. Наведено класифікацію областей України на підставі виділення ознаки господарської спеціалізації, яка допомагає об'єднати їх як господарські комплекси двох видів - промислово-аграрні й аграрно-промислові. Проаналізовано динаміку ЕРР, який грунтується на використанні показників насиченості території елементами ПС. Проведено оцінку економічного потенціалу регіону, що враховує регіональні особливості організації ПС. Визначено вплив ПП регіону в контексті спеціалізації, який грунтується на виділенні відповідної галузевої структури господарства. Викладено методичний підхід до інтегральної оцінки економічного потенціалу регіону (ЕПР) та його складових з використанням математичного апарату теорії нечітких множин. Визначено концептуальні підходи до ефективного використання ЕПР, що враховують інтегральну оцінку, тісноту взаємозв'язків її складових.

Рассмотрены особенности системы поселений на территории Донецкой области. Отмечено, что развитие угольно-металлургического комплекса региона послужило предпосылкой для увеличения количества городского населения и роста городских агломераций, сети городов и поселков городского типа, которые являлись центрами горнодобычи и были образованы в результате слияния нескольких населенных пунктов. Такой промышленно обусловленный характер размещения населения и формирования поселений способствовал образованию в центральной части региона сплошной системы городов, единой урбанизированной территории. Описаны комплексные ареалы расселения, среди которых значительна часть сельских территорий. Указано, что неравномерная территориальная организация промышленности и моноотраслевая ориентация многих городов обусловила наличие депрессивных территорий и ряд социальных проблем на современном этапе развития.

Наведено результати розробки складів лицьової цегли з використанням суглинків Плавинищенського родовища. Наведено результати хіміко-мінерального складу та властивостей сировинних матеріалів. Встановлено залежність усадки маси від її вологості. Визначено оптимальну температуру випалу для лицьової цегли з розроблених мас, яка виготовляється на ПАТ "Слобожанська будівельна кераміка", наведено їх характеристики та надано рекомендації для їх подальшого використання на керамічних підприємствах України.

Викладено результати комплексного суспільно-географічного дослідження соціального розвитку Донецької області за період 2000 - 2011 рр., описано суспільно-географічні особливості, демографічні процеси та геологічну ситуацію регіону. Проаналізовано понятійно-термінологічний апарат і методологічні питання дослідження соціального розвитку старопромислових регіонів як об'єктів суспільної географії. Вперше обгрунтовано суспільно-географічну концепцію регіонального соціального розвитку. Наведено результати дослідження розвитку міських і районних соціогеосистем з позицій вперше запропонованого суспільно-географічного підходу. Виконано їх групування методом кластерного аналізу, розглянуто особливості територіального розподілу кластерів. Запропоновано локальні класифікації соціогеосистем за показниками системного розвитку (графоаналітичним методом, за інформаційною ентропією, параметрами траєкторії соціального розвитку) та їх узагальнену класифікацію. Проведено моделювання траєкторій соціального розвитку соціогеосистем, досліджено їх конфігурацію й узгодження, надано класифікацію за динамікою розвитку. Простежено динаміку статистичних параметрів соціального розвитку соціогеосистем, виділено періоди їх прогресивного та регресивного розвитку. Запропоновано підходи до визначення шляхів оптимізації соціального розвитку регіону.

Зазначено, що пошуковий апарат наукових бібліотек повинен базуватися на розвиненому аналітичному апараті, який забезпечує проведення в інформаційних масивах якісних бібліометричних, наукометричних та інформетричних досліджень.

Отмечено, что поисковый аппарат научных библиотек должен базироваться на развитом аналитическом аппарате, который обеспечивает проведение в информационных массивах качественных библиометрических, наукометрических и информетрических исследований.

Розглянуто проблеми використання нових технологій управління регіонами в країнах, які нещодавно вступили в Європейський Союз. Предметом дослідження є методологія promotion-mix, яка успішно застосовується у Польщі для пропаганди і розвитку територіальних одиниць.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(0)754.1/754.3с51

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: ВА674238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати суспільно-географічного дослідження особливостей соціального розвитку одного з старопромислових регіонів України (Донецької області) за 12-річний період (2000 - 2012 рр.). В основі дослідження лежить обгрунтована суспільно-географічна концепція соціального розвитку.

Систематизовано наукові підходи до формування соціально-економічної методології управління підприємством та обгрунтовано складові процесу соціального перетворення економічних методів управління підприємствами на соціально-економічні методи з метою забезпечення соціальних пріоритетів виробництва та відповідних інтересів найманого персоналу. На підставі ретроспективного аналізу виділено закономірності розвитку соціально-економічних методів управління в економічній теорії, що є доказом історичної необхідності їх соціальної спрямованості. Запропоновано методологію кількісного визначення міри розподільчих відносин між капіталом та найманою працею відповідно до структури трудового потенціалу за його новою (авторською) соціально-економічною концепцією, яка передбачає обчислення законодавчо встановлених і обов'язкових до використання соціальних стандартів. Отримані результати дозволили сформувати авторське бачення соціальної парадигми систем управління підприємствами, яка започатковує принципи пріоритетності соціальних начал методології управління виробничою сферою для сприяння реалізації ідеї соціалізації суспільства.

Наведено рішення наукового завдання поглиблення теоретичних і методичних положень, науково-практичних рекомендацій щодо розвитку комплексу соціально-економічних методів управління машинобудівними підприємствами задля забезпечення результативності й ефективності управління ними. Визначено сутність поняття "соціально-економічні методи управління підприємством", систематизовано підходи до формування системи показників їх застосування. Введено поняття "комплексна ефективність застосування соціально-економічних методів управління підприємствами", обгрунтовано класифікацію показників її оцінки та поглиблено концептуальні положення розвитку їх комплексу. Розроблено методичний підхід до обгрунтування вибору соціально-економічних методів управління машинобудівними підприємствами, з використанням якого визначено рівень комплексної ефективності їх застосування та виокремлено пріоритетні напрями їх розвитку відповідно до умов діяльності підприємств. Обгрунтовано комплекс методичних положень щодо прийняття управлінських рішень, які обумовлюють вибір соціально-економічних методів управління, релевантних умовам діяльності конкретного машинобудівного підприємства, що дозволило удосконалити методичний інструментарій прийняття управлінських рішень щодо вибору певних методів із використанням кластерного аналізу та матричного підходу.