Показано роль і місце патологоанатомії в системі охорони здоров'я. Наведено професійні вимоги щодо лікаря-патологоанатома, а також приклад написання протоколу розтину, клініко-патологоанатомічного епікризу та оформлення свідоцтва про смерть. Висвітлено етапи розвитку патологічної анатомії. Розкрито суть понять про основне захворювання та ускладнення, що його супроводжують. Визначено безпосередні причини смерті людини.

Показаны роль и место патологоанатомии в системе здравоохранения. Приведены профессиональные требования к врачу-патологоанатому, а также пример составления протокола вскрытия, клинико-патологоанатомического эпикриза и оформления свидетельства о смерти. Освещены этапы развития патологической анатомии. Раскрыто содержание понятий об основном заболевании и сопровождающих его осложнениях. Определены непосредственные причины смерти человека.

Морфологічні властивості тиреоїдної мікрокарциноми були вивчені в мікропрепаратах видаленої щитовидної залози 75-ти пацієнтів і порівняні з такими у 44-х хворих з карциномою розміром від 1,1 до 2,0 см. У переважної більшості хворих (86,7 %) тиреоїдна мікрокарцинома виникла на тлі доброякісних змін у щитовидній залозі. Однаково часто з пухлинами більш великого розміру мікрокарцинома мала такі ознаки агресивного росту, як інвазія в капсулу пухлини, навколишню тиреоїдную тканину, білатеральність ураження та внутрішньоорганні метастази, які згодом за неадекватного лікування можуть визвати пухлинну прогресію, розвиток регіонарних чи віддалених метастазів. Відсутність доопераційної діагностики мікрораку веде до повторних хірургічних втручань у 18 % хворих, що збільшує ризик можливих ускладень.

Мета роботи - оцінити ефективність різних технологій проведення неоад'ювантної хіміотерапії (НХТ) у хворих на рак яєчників (РЯ) III - IV (T3a-cNxM0 - 1) стадії для вибору оптимальної схеми. Терапевтичний патоморфоз РЯ залежно від технології проведення НХТ був вивчений у 40 хворих на РЯ III - IV (T3a-cNxM0 - 1) стадії. Першу групу склали 5 (12,5 %) хворих на РЯ, яких лікували комбінованим методом (проведення операції і післяопераційної хіміотерапії), другу - 8 (20,0 %) пацієнток, пролікованих комбінованим методом із проведенням 1 - 2 циклів НХТ, третя група - 27 (67,5 %) хворих, пролікованих комбінованим методом із проведенням 3 - 4 циклів НХТ. Встановлено, що проведення 3 - 4 циклів НХТ є більш ефективним, ніж 1 - 2 циклів. У хворих на РЯ III - IV стадії, які отримували 3 - 4 цикли НХТ, в 11,1 % спостережень досягнуто повну, а в 88,9 % - значну регресію пухлини, що відповідає III - IV ступеню лікувального патоморфозу, значне пригнічення проліферативних властивостей пухлини та активації апоптозу, збільшення об'єму ушкодженої пухлини.

Обгрунтовано доцільність використання молекулярно-біологічних маркерів (МБМ) для прогнозування перебігу злоякісного процесу й оптимізації лікування хворих із поширеними формами раку яєчників (РЯ). Досліджено рівень експресії МБМ у пухлині хворих на РЯ III - IV (ТЗa-cNxMO-1) стадії. Наведено результати лікування хворих на РЯ III - IV (ТЗa-cNxMO-1) стадії з урахуванням рівня експресії МБМ у пухлині.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.3

Рубрики:

Пухлини кишечника

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ