Розглянуто методологічні та практичні проблеми реформування економіки України, що потребують розв'язання за допомогою впровадження системи ринкових регуляторів та шляхом створення необхідних нормативно-правових умов заходами державної регуляторної політики. Висвітлено досвід та проблематику макроекономічного регулювання, а також актуальні питання розвитку людського потенціалу. Проаналізовано особливості формування та реалізації сучасної регіональної політики. У контексті вивчення трансформаційних процесів обгрунтовано теоретичні та практичні засади державного реформування відносин власності, а також впровадження інноваційної моделі структурних змін, розвитку внутрішнього ринку та його секторів. Суттєву увагу приділено питанням підвищення ефективності функціонування паливно-енергетичного комплексу та забезпечення енергетичної незалежності країни. Проаналізовано досвід транскордонного співробітництва, показано його суттєву роль в активізації міжнародної інтеграції. Представлено правовий та організаційно-економічний механізми залучення вторинних ресурсів (промислових відходів) у господарський обіг.

Рассмотрены методологические и практические проблемы реформирования экономики Украины, для решения которых необходимо внедрение системы рыночных регуляторов и создание соответствующих нормативно-правовых условий с помощью средств государственной регуляторной политики. Освещен опыт и проблематика макроэкономического регулирования, а также актуальные вопросы развития человеческого потенциала. Проанализированы особенности формирования и реализации современной региональной политики. В контексте изучения трансформационных процессов рассмотрены теоретические и практические основы государственного реформирования отношений собственности, а также внедрения инновационной модели структурных изменений, развития внутреннего рынка и его секторов. Существенное внимание уделено вопросам повышения эффективности функционирования топливно-энергетического комплекса и обеспечения энергетической независимости государства. Проанализирован опыт экономического сотрудничества приграничных регионов, показана его существенная роль в активизации международной интеграции. Представлены правовой и организационно-экономический механизмы использования вторичных ресурсов (промышленных отходов) в хозяйственном обороте.

Висвітлено нові уявлення про категорію "промисловий потенціал" з урахуванням цільової спрямованості його формування та використання. Показано основні суперечності, обгрунтовано цілі й механізми ефективного розвитку галузі у контексті світових тенденцій, якості вітчизняної промислової політики, фінансово-інвестиційних, інноваційно-технологічних, організаційно-виробничих, кадрових та екологічних проблем промислового виробництва.

Освещены новые представления о категории "промышленный потенциал" с учетом целевой направленности его формирования и использования. Показаны основные противоречия, обоснованы цели и механизмы эффективного развития отрасли в контексте мировых тенденций, качества отечественной промышленной политики, финансово-инвестиционных, инновационно-технологических, организационно-производственных, кадровых и экологических проблем промышленного производства.

Досліджено світові тенденції промислового розвитку. Дано оцінку стану та проблем вітчизняної промисловості. Обгрунтовано роль та стратегічні засади розвитку промисловості за умов економічного піднесення на шляху розбудови в Україні конкурентоспроможної, високотехнологічної та соціально орієнтованої економіки. Запропоновано комплекс інституціональних факторів реалізації промислової стратегії та визначено пріоритети науково-технологічного розвитку основних галузей промисловості. Дано оцінку фінансових факторів та очікуваних наслідків реалізації промислової стратегії.

Досліджено участь української науки у процесах модернізації та інноваційного розвитку вітчизняної промисловості, подано пропозиції з поліпшення цієї взаємодії.

Досліджено проблеми промислового розвитку. Обгрунтовано пріоритетні напрями модернізації промисловості та подано пропозиції щодо інституційного забезпечення промислової політики на етапі реалізації Програми економічних реформ, запропонованої Президентом України.

Розглянуто проблеми української промисловості з позицій розвитку і товарно-структурного устрою внутрішнього ринку. Обгрунтовано необхідність і шляхи формування нової підприємницької еліти інноваційної спрямованості, яка має стати рушієм модернізації та інноваційного розвитку промисловості.

Висвітлено основні тенденції та чинники нестійкого розвитку внутрішнього ринку України в межах світового господарства. Показано, що його інерційний розвиток несе загрозу уповільнення економічного зростання України, обмежує її можливості протистояти негативним шокам зовнішньоекономічної кон'юнктури. Проведено оцінювання фактичної та потенціальної динаміки внутрішнього ринку України. Окреслено пріоритети державної політики щодо збільшення виробництва вітчизняної продукції, орієнтованої на задоволення потреб вітчизняного споживача.

Обоснованы предпосылки математического моделирования профессиональной деятельности учителя на основе нечеткого подхода и предложены варианты моделей профессиональной деятельности учителя.

Розглянуто структурні проблеми української промисловості в умовах кризового і посткризового розвитку економіки. Обгрунтовано критеріальні ознаки вибору перспективних видів діяльності, спроможних узяти на себе роль економічних модераторів з активізації промислового розвитку за відповідної державної підтримки.

Розглянуто особливості, загальні принципи та структуру Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Розкрито економічні відносини між ЄС і Російською Федерацією та їх можливий вплив на торгівлю України з ЄС, проблеми внутрішнього ринку України в контексті Угоди. Проаналізовано можливості та застереження для окремих галузей економіки України щодо наслідків імплементації зони вільної торгівлі з ЄС. Акцентовано увагу на заходах з реалізації співпраці між Україною та ЄС, на адаптації вітчизняного законодавства з різних її напрямів, зокрема, з питань охорони навколишнього природного середовища.

Обгрунтовано теоретичні засади національної промисловості політики, її змістовні особливості відповідно до галузевого розвитку. Запропоновано методологію інтегрального виміру пріоритетності видів промислової діяльності за критеріями ефективності, виробничої активності, забезпечення внутрішнього ринку та сприяння структурно-технологічній модернізації. Увагу приділено подальшому розвитку методології вимірювання екологічного рівня промислового виробництва на основі теорії декаплінгу, теоретично обгрунтовано змістовні характеристики потенціалу фінансового забезпечення процессів відтворення, узагальнено наслідки впливу кризи на корпоративне управління та обгрунтовано необхідність посилення мотиваційної стратегії залучення учасників корпоративних відносин, визначено пріоритетні напрями промислової політики, що утворюють стратегічний вектор нової парадигми промислового розвитку.

Розкрито зміст основних напрямів і заходів державної політики, спроможних забезпечити динамічне зростання внутрішнього ринку. Зауважено, що основні завдання цілеспрямованої державної політики полягають у збільшенні виробництва вітчизняної продукції для внутрішнього ринку, підвищенні її якісних характеристик в частині безпеки споживання, усуненні інституційних бар'єрів щодо здійснення інвестиційної діяльності, захисті вітчизняного товаровиробника від експансії імпорту тощо. Запропоновано заходи з активізації внутрішнього ринку фармацевтичної продукції, ринку полімерних матеріалів, ринку продукції взуттєвої промисловості, ринку текстильних виробів та одягу, ринку деревини і виробів з деревини тощо.

Проаналізовано нинішній стан промисловості України, та обгрунтовано необхідність її відродження із залученням міжнародної допомоги на основі нового "плану Маршалла". Визначено, що технологічна підтримка спільного виконання інноваційних проектів за рахунок пільгового кредитування інвестицій є актуальною формою донорської допомоги для формування сучасної моделі промислового розвитку в економіці України. Обгрунтовано доцільність інтеграції промисловості України у програми ренесансу промисловості ЄС на основі формування "дорожніх карт" співробітництва. Визначено ключові напрями такої інтеграції за пріоритетними видами промислової діяльності.

Експериментально досліджено протизносні властивості палива для повітряно-реактивних двигунів (ПРД), трьох видів біокомпонентів, одержаних з ріпакової олії та їх сумішей. Встановлено, що змащувальна здатність біокомпонентів є значно вищою у порівнянні з традиційним нафтовим паливом для ПРД. Проведені дослідження показали, що додавання біокомпонентів до складу авіаційного палива призводить до зміцнення граничної плівки і таким чином поліпшує протизносні властивості паливних сумішей. Встановлено, що додаткове модифікування біокомпонентів дозволяє підвищити їх змащувальну здатність у порівнянні зі стандартними біокомпонентами, одержаними з ріпакової олії.