Описано поживну цінність, фізичний та хімічний склад, мікрофлору молока, технологію переробки, транспортування, зберігання і сортування молока та молокопродуктів. Проаналізовано вплив різних факторів, у тому числі зовнішнього середовища, на їх склад та властивості. Наведено перелік нових нормативних документів на молоко та молочні продукти.

Висвітлено питання ветеринарно-санітарної експертизи, основи технології та стандартизації продуктів тваринництва. Наведено технологію одержання, переробки, транспортування та зберігання даних продуктів, а також вимоги чинних нормативно-правових актів до забійних тварин, їх переробки, дослідження органів і туш та їх ветеринарно-санітарної оцінки. Викладено порядок проведення експеритизи м'яса, молока, продуктів їх переробки, яєць, рибних продуктів, меду, сировини тваринного походження.

Освещены вопросы ветеринарно-санитарной экспертизы с основами технологии и стандартизации продуктов животноводства. Приведены технология получения, переработки, транспортировки и хранения данных продуктов, а также требования действующих нормативно-правовых актов к забойным животным, их переработке, исследованию органов и туш и их ветеринарно-санитарной оценке. Изложен порядок проведения экспертизы мяса, молока, продуктов их переработки, яиц, рыбных продуктов, меда, сырья животного происхождения.

Проведені дослідження сирого збірного молока з ферм та особистих господарств населення на наявність яєць і личинок різних гельмінтів свідчать про досить високий рівень інвазійної забрудненості молока.

Проведено порівняльну оцiнку iнвазiйної забрудненостi молока, одержаного на фермах та зiбраного у населення (особистих пiдсобних господарствах громадян). Встановлено, що у кiлькiсному i видовому вiдношеннях молоко з приватного сектора забруднене значно бiльше, нiж iз ферм.

Вивчено особливостi адаптацiї методу полiмеразної ланцюгової реакцiї для дiагностики та монiторингу лейкозу великої рогатої худоби з використанням молока, одержаного вiд корiв рiзної стадiї лактацiї.

Викладено методи дослідження м'яса тварин різних видів за органолептичними ознаками, будовою внутрішніх органів, анатомічними особливостями кісток, фізичними та хімічними показниками жиру, а також за результатами реакцій на глікоген, преципітації та полімеразної ланцюгової реакції. Наведено результати досліджень лімфатичних вузлів туш і органів забійних тварин. Визначено харчову цінність м'яса та м'ясопродуктів, зміни м'яса сільськогосподарських тварин під час зберігання. Подано методичні рекомендації з ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою тварин у випадку трихінельозу.

Запропоновано ветеринарно-санітарну експертизу продуктів забою великої рогатої худоби та свиней. Узагальнено результати ветеринарного огляду та висвітлено основні ураження тканин туш, наведено результати ветеринарного огляду туш на фінальній точці. Охарактеризовано процес вибору проб для дослідження на трихінельоз. Приділено увагу ветеринарним оглядам основних уражень шкур, продуктів забою свиней у державній лабораторії ветсанекспертизи ринків, забою коней, кролів і нутрій, забою тварин з інфекційними, інвазійними хворобами та незаразними хворобами, а також забою під час отруєнь та обробці тварин ветеринарними препаратами.

Доведено, що використання біологічно активної домішки фірми Dossche в раціонах свиней в кількості 25 % до корму позитивно впливає на забійні показники, інтенсивність росту й розвитку. Показано, що домішка Dossche в організмі свиней викликає адаптаційні процеси, які проявляються у вигляді потовщення серозно-м'язової оболонки кардіальної та фундальної зон шлунка і кишечнику.

Науково обгрунтовано зміни показників якості та безпечності молока, отриманого від РІД- та ПЛР-позитивних щодо лейкозу корів та розроблено правила ветеринарно-санітарного оцінювання такого молока. Вивчено біохімічні та цитологічні показники, амінокислотний та мінеральний склад, біологічну цінність та токсичність молока, отриманого від досліджуваних корів. Теоретично та експериментально обгрунтовано ступінь ризику споживання молока, отриманого від РІД- та ПЛР-позитивних на лейкоз корів, який підтверджено дослідами на біологічній моделі лабораторних мишей за умови тривалого згодовування їм молока.

Обгрунтовано зміни показників якості та безпечності м'яса, одержаного від реакції імунодифузії (РІД)-позитивних і гематологічно хворих на лейкоз корів, розроблено правила ветеринарно-санітарного оцінювання такого м'яса. Вивчено біохімічні та мікробіологічні показники, амінокислотний склад, біологічну цінність та токсичність м'яса, одержаного від РІД-позитивних і гематологічно хворих на лейкоз корів. Обгрунтовано ступінь ризику споживання м'яса, одержаного від РІД-позитивних і гематологічно хворих на лейкоз корів, який підтверджено дослідами на біологічній моделі лабораторних мишей за (хронічного) тривалого згодовування їм м'яса.

Наведено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення наукового завдання впливу окремих факторів первинної переробки на якість і безпечність яловичини протягом терміну зберігання охолодженої продукції. Обгрунтовано можливість використання гострого пару під час заключної обробки туш. Висвітлено питання щодо цитотоксичного впливу хлорованої водопровідної води, яку використовують для вологого миття туш. Проаналізовано нові підходи щодо відбору проб із туш великої рогатої худоби для мікробіологічних досліджень.

Наведено дані щодо біологічної цінності м'яса свиней за ехінококозу. Визначено співвідношення незамінних та замінних амінокислот, амінокислотний скор та індекс. Встановлено зниження співвідношення незамінних до замінних амінокислот з підвищенням інтенсивності інвазії, збільшення амінокислотного скору для замінних амінокислот і зниження - для незамінних, що свідчить про збільшення кількості сполучної тканини і зниження біологічної цінності продукту.

Розглянуто перспективи розвитку м'ясної промисловості. Охарактеризовано показники якості та безпеки м'яса та м'ясопродуктів. Наведено основні методи визначення свіжості м'яса. Показано, що чинні хімічні методи визначення його свіжості часто є неефективними. З'ясовано вплив умов вирощування свиней і великої рогатої худоби на якість свинини та яловичини. Розроблено критерії оцінювання якості м'яса.

Досліджено наявність мезофільних аеробних та факультативних анаеробних мікроорганізмів залежно від технології одержання молока та джерела контамінації сирого товарного молока психротрофними мікроорганізмами. Розроблено методику паразитологічного вивчення сирого товарного молока. Проаналізовано виявлення паразитологічних ризиків під час виробництва цього молока. Обгрунтовано доцільність аналізу ризиків з метою одержання сирого товарного молока належної якості та методично розроблено приклад атестації виробництва молока. Визначено ділянки технологічного процесу одержання безпечної яловичини належної якості. З'ясовано стан виробництва яловичини у господарствах різних форм власності. Запропоновано систему забезпечення виробництва якісного й безпечного м'яса.

Проведено порівняльний аналіз сучасних методів відбору проб із туш тварин. Наведено результати мікробіологічного дослідження проб, відібраних за допомогою деструктивного і недеструктивних методів. Перевагою руйнівного методу є те, що вирізання поверхневих тканин із туші надає можливість зібрати усі бактерії, що перебувають на вибраній ділянці. Повторюваність і відтворюваність деструктивного методу є менш мінливими у порівнянні з недеструктивними. Недоліком деструктивного методу є несприятливий вплив на цілісність туші, що закономірно обмежує його використання. Недеструктивні методи дозволяють провести оцінку великих ділянок туші.

Викладено результати досліджень жирнокислотного складу шпику свиней за ларвального ехінококозу. У разі середнього і високого ступеня інвазії у жировій тканині знижується коефіцієнт співвідношення поліненасичених до насичених жирних кислот.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.221 + Р514.121

Рубрики:

Сальмонельози тварин

Токсикоінфекції сальмонельозної групи

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено інфекційні хвороби великої рогатої худоби, свиней, коней і птиці. Розглянуто питання біобезпеки та біозахисту в Україні. Проаналізовано епізоотичну ситуацію щодо хвороб зазначеної худоби. Приділено увагу епідеміологічним даним щодо зоонозів в Україні. Проаналізовано динаміку виникнення інфекційних захворювань, інфекцій, що перебігають з ознаками токсикоінфекцій, токсинів. Вивчено безпечність м'яса за мікробіологічними показниками. Охарактеризовано систему безпечності продуктів харчування в Україні.

Подано теоретичне обгрунтування та практичне вирішення наукового завдання щодо впливу залишкових кількостей дезінфекційних і мийно-дезінфекційних засобів на показники якості та безпечності молока. Вперше вивчено цитотоксичний вплив досліджуваних засобів на культури клітин людини. Розроблено методи визначення залишкових кількостей дезінфекційних і мийно-дезінфекційних засобів на технологічному обладнанні та в молоці. Обгрунтовано можливість використання культур клітин людини для встановлення класу небезпеки дезінфекційних засобів, зокрема на етапі первинної їх апробації.

Проаналізовано статистичні дані у порівняльно-історичному аспекті ветеринарної звітності в Україні з інфекційних хвороб свиней за період із 1999 по 2013 рр. Поширеними хворобами в Україні є колібактеріоз, сальмонельоз та лептоспіроз, які вимагають застосування превентивних заходів. Виявлено високу напруженість епізоотичного процесу інфекційних хвороб, яка характеризується загальною захворюваністю і становить понад 1 % та індексом епізоотичності, який коливається в межах 0,62 - 1,00. Проаналізовані дані свідчать про небезпечність вищезазначених хвороб і потребу в детальному вивченні особливостей їх виникнення.