Розкрито суть поняття "крайня необхідність", досліджено її юридичну та соціальну природу, історичну еволюцію відображення у кримінальному законі та сучасний рівень її регламентації у кримінальному законодавстві України та законодавстві інших країн у порівняльному аспекті. Вивчено особливості законодавчого закріплення крайньої необхідності як обставини, що виключає злочинність діяння, її співвідношення з деякими іншими подібними обставинами. Досліджено умови правомірності діяння, вчинюваного у стані крайньої необхідності. Розглянуто поняття "перевищення меж крайньої необхідності" та "уявна крайня необхідність". Проаналізовано питання відповідальності за заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності внаслідок сильного душевного хвилювання. На підставі вивчення різноманітних аспектів крайньої необхідності обгрунтовано певні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства України.