За допомогою напівкількісної методики Еймса з метаболічною активацією постмітохондріальною фракцією гомогенату печінки щурів, передоброблених фенобарбіталом натрію (для індукції монооксигеназ змішаної функції), було вивчено потенціальну мутагенну дію 17-ти відтінкових бальзамів, що використовуються як косметичні засоби для тимчасового фарбування волосся. Вони включають розчинні у воді барвники і пігменти, які під час застосування розміщуються на поверхні волосся. Таке фарбування може бути ліквідовано поодиноким ефективним промиванням волосся шампунем. Показано наявність потенціальної мутагенної активності у майже всіх досліджуваних відтінкових бальзамів. Найбільш активними індукторами генних мутацій виявилися три засоби - червоне дерево, каштановий і чорний, які показали ефект "середньої" сили за розробленою класифікацією. Один з відтінкових бальзамів - бургунд - виявився генетично інертним. Решта препаратів показали мутагенні ефекти "слабкої" сили з кратністю перевищення контрольних значень від 5 до 2 разів.

Вивчено особливості індукції генних мутацій у генетично змінених за допомогою генно-інженерних методів мікроорганізмах у системі етапної оцінки мутагенної активності косметичних засобів та їх інгредієнтів. Досліджено закономірності прояву здатності відтінкових бальзамів, стійких крем-фарб для волосся та їх інгредієнтів, шампунів та їх інгредієнтів індукувати генні мутації за різними механізмами мутагенної дії. Установлено, що деякі з досліджуваних відтінкових бальзамів виявилися як мутагени "середнього" ступеня активності ("Червоне дерево", "Чорний" і "Каштановий"), властивості яких обумовлені наявністю в їх рецептурах рачовин, здатних індукувати мутації у тест-системи різного рівня організації. Стійкі крем-фарби, які містять фарувальний та окиснювальний компоненти, у порівнянні з відтінковими бальзамами, є більш потужними мутагенами, зокрема, 13 з 23-х вивчених фарб проявили генетичну активність "середньої" сили ("Коричневий", "Рубін", "Темно-каштановий", "Божоле", "Синьо-чорний", "Баклажан", "Синій оксамит", "Рожеве дерево", "Вишневий", "Попелястий", "Махагон", "Червоне золото", "Каштановий"). Система метаболічної активації у деяких випадках "прямих" і "непрямих" мутагенно-активних речовин. У всіх випадках тест-штам ТА 98 був більш чутливим до дії хімічних речовин. Установлено, що генетична активність стійких фарб залежить від двох складових, а саме: наявності у їх складах мутагенів (барвників і модифікаторів кольору) та від створення комплексу хімічних речовин, що утворюються у процесі додавання пероксиду водню перед її застосуванням. Показано, що шампуні не мають мутагені властивості, незважаючи на наявність у їх рецепторах

Показана возможность количественной оценки степени увлажненности кожи методом корнеометрии в однопроцедурном комплексном гигиеническом исследовании безопасности и эффективности очищающих косметических средств. Разработана схема постановки эксперимента, которая максимально приближена к рекомендациям по применению данных средств. Корнеометрия может быть дополнительным высокочувствительным количественным методом оценки безопасности косметических средств, являющихся причиной возникновения раздражения кожи при активном длительном применении (средства, которые не показывают 90 - 100 % восстановления влажности кожи за сутки). Применение количественной оценки эффекта в корнеометрии позволяет обосновать мягкую степень влияния очищающего средства на кожу (средства, которые минимально снижают гидратацию кожи (до 25 %) после применения и на 90 - 100 % ее восстанавливают за 4 часа).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.927.2-29

Рубрики:

Тифозно-паратифозна підгрупа бактерій (Salmonella)

Шифр НБУВ: Ж15205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою альтернативної тест-системи Еймса з метаболічною активацією вивчено здатність 23-х стійких (пероксидних) фарб для волосся індукувати генні мутації у мікроорганізмів. Тестувались готові до вживання форми. Мутагенна активність готових фарб для волосся залежить від двох факторів: наявності в рецептурах барвників з відомими мутагенними властивостями та утворенням нових хімічних комплексів у ході приготування фарби до застосування.

При помощи альтернативной тест-системы Эймса с метаболической активацией была изучена способность 23=х стойких (пероксидных) красок для волос индуцировать генные мутации у микроорганизмов. Тестировались готовые к применению формы, то есть смешанные с перекисью водорода. Показано, что только одна краска ( тон светлорусый) не проявила способности индуцировать генные мутации у Salmonella typhimurium. Остальные готовые формы обладали мутагенной силой средней и слабой степени. Мутагенная активность готовых к применению красок для волос связывается с двумя фактами: наличием в рецептурах красителей с известными мутагенными свойствами и образованием принципиально новых химических комплексов в процессе приготовления краски к применению (смешивания с пероксидом водорода).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*735.2-64

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж15205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено 11 ПАР різних груп: аніонні, амфотерні, неіоногенні, катіонні. Оцінювання безпечності (цитотоксичності) проводили in vitro тестуванням на культурі сперматозоїдів бика за використання аналізатора токсичності АТ-05. В дослідженнях in vitro встановлено, що з 11 ПАР тільки одне (полікватерніум 7) є безпечним (відноситься до IV класу небезпеки і не спричиняє шкірно-подразнювальної дії), за ступенем виразності цитотоксичної дії найбільш небезпечним ПАР є алкілдиметилбетаїн, лаурилсульфат натрію, лауретсульфат натрію, кокоамідопропілбетаїн. Визначено нормативне розведення ПАР для проведення порівняльних досліджень їх цитотоксичної дії.

Исследовано 11 ПАВ разных групп: анионные, амфотерные, неионогенные, катионные. Оценку безопасности (цитотоксичности) проводили in vitro тестированием на культуре сперматозоидов быка при использовании анализатора токсичности АТ-05. В исследованиях in vitro установлено, что из 11 ПАВ только одно (поликватерниум 7) является безопасным (относится к IV классу опасности и не оказывает кожнораздражающего действия), по степени выраженности цитотоксического действия наиболее опасными ПАВ являются алкилдиметилбетаин, лаурилсульфат натрия, лауретсульфат натрия, кокамидопропилбетаин. Определено нормативное разведение ПАВ для проведения сравнительных исследований их цитотоксического действия.

Доведено, що всі досліджені амфотерні поверхнево-активні речовини (Амф.ПАР) мають цитотоксичні і шкірно-резорбтивні властивості різного ступеня. Встановлено, що імунотоксична дія (супресія та сенсибілізація) є характерною особливістю біологічної дії Амф.ПАР за їх трансдермального впливу. Найбільш токсичним був кокамідопропілбетаїн, єдиний з досліджених Амф.ПАР, що викликає розвиток гіперчутливості негайного й уповільненого типів. Найбільш безпечні - натрієва сіль n-пальметілглютамінової кислоти, динатрію кокоамфодіацетат, резорбтивну дію яких підтверджено тільки імунотоксичною дією.

Доказано, что все исследованные амфотерные поверхностно-активные вещества (Амф.ПАВ) обладают цитотоксическими и кожно-резорбтивными свойствами разной степени. Установлено, что иммунотоксическое действие (супрессия и сенсибилизация) является характерной особенностью биологического действия Амф.ПАВ при их трансдермальном воздействии. Наиболее токсичным был кокамидопропилбетаин, единственный из исследованных Амф.ПАВ, вызывающий развитие гиперчувствительности немедленного и замедленного типов. Наиболее безопасные - натриевая соль n-пальметилглютаминовой кислоты, динатрия кокоамфодиацетат, резорбтивное действие которых подтверждено только иммунотоксическим действием.

Проаналізовано специфіку осмислення проблеми гендерних стосунків у творчості американської письменниці бенгальського походження Д. Лагірі. Мета статті - дослідити особливості гендерних стосунків в контексті транскультурної парадигми у творчочті Джумпи Лагірі. Методи дослідження: історико-типологічний (визначення специфіки тем, мотивів, образів, сюжетних особливостей творів письменниці), герменевтичний (інтерпретація різних аспектів літературного тексту), наратологічний аналіз (аналіз специфіки оповідної манери Д. Лагірі). Зазначено, що дослідження гендерної проблематики важливе у сучасному дискурсі літературознавства. У творчості Д. Лагірі простежуються відмінності адаптації чоловіків та жінок до нового культурного середовища. Так, мета чоловіків - реалізувати свою "американську мрію", оскільки більшість з них емігрують у пошуку кращого життя, наукових та академічних цілей (прикладом є чоловік з оповідання "У пані Сен"). Як і належить бенгальським родинам, чоловіки мають повне право приймати всі важливі у родині рішення. Проаналізовано особливості адаптації індійських жінок до нової культури, які вбачаються не лише в подоланні мовного бар'єру, а помітні в побуті та в стосунках з чоловіками. Жінки мають зовсім інший досвід адаптації. Проблема гендерних стосунків простежується в кризі ідентичності індійської жінки в Америці, яка балансує між культурами і живе одночасно в двох світах: прагне бути американкою і в той же час не забувати про свою "деш" (дослівно "батьківщина" з бенгальської). У творах Д. Лагірі змальовується стереотипний образ індійської жінки, яка "жертвує" собою і залишається в безвиході в стінах американської квартири. Гендерна специфіка розглядається в ролі "невидимого існування": героїні асоціюються із служницями, які вміють лише готувати обід та прати шкарпетки. Жінки знаходять притулок у минулому та уникають теперішнього. На відміну від чоловіків, для жінок процес асиміляції набагато важчий. Зазначено, що Д. Лагірі показує матеріальну залежність жінок від чоловіків. Не менш важливо, що проблема гендерних стосунків пов'язується також із занепадом сімейних цінностей, де шлюб перетворюється на тимчасову справу.

Розглянуто питання вивчення азійсько-американської літератури та сучасної транскультурної літератури США на межі тисячоліть, зокрема творчості Джумпи Лагірі. Вперше в українському літературознавстві запропоновано комплексну інтерпретацію творів письменниці в межах дискурсу національної ідентичності та в контексті транскультури. Зазначено, що основні положення роботи можуть застосовуватися при подальшому вивченні та аналізі сучасної американської літератури в розрізі транскультурності, зокрема при вивченні творчості Д. Лагірі. Результати дослідження будуть корисними при розробці лекційних курсів з історії зарубіжної літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст., теорії літератури, теорії та практики перекладу, лінгвокраїнознавства, курсів із проблем азійсько-американської літератури, зосереджених на феномені маргінальності та подвійної ідентичності. Вперше в українському літературознавстві здійснено аналіз вивчення творчості Джумпи Лагірі в контексті транскультурності і проблеми ідентичності героя. Творчий доробок письменниці розглянуто під кутом зору національної ідентичності. Проаналізовано взаємодії індійських та американських елементів у творчості письменниці. Наголошено, що творчість Д. Лагірі не слід розглядати лише під кутом зору мультикультурності. Відбувається символічний "перехід" від мультикультуралізму до транскультурації. Подвійність тексту Д. Лагірі вбачається у поєднанні індійського культурного коду та американського досвіду. Вперше у дослідженні творчості письменниці виділено ряд важливих індійських елементів (символів), які посприяли формуванню поетики її прози: рисова церемонія аннапразан, дуальність імені (дакнам, бхалонам), прецедентні феномени.