Проаналізовано початкові моменти східних змін параметрів радіосигналів НДХ діапазону, що приймалися на антарктичній станції "Фарадей". Використано результати цілодобових вимірювань фази й амплітуди на декількох частотах у діапазоні від 10,2 до 24 кГц. Встановлено, що, як і на середньоширотних трасах, момент радіосходу затримується на ЗО - 40 хв відносно сходу Сонця на висоті нижньої іоносфери, 85 - 90 км, і групується поблизу часу сходу Сонця на висоті 35 км над приймальним пунктом. Показано, що варіації часу радіосходу залежать від довжини й орієнтації траси відносно термінатора, та частоти сигналу, проте не залежать від зміни загального вмісту озону.

Наведено результати вимірювань геомагнітних пульсацій класу Pc3 та Pc4 на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський" (65°15' ПШ, 64°16' ЗД). Розглянуто розподілення пульсацій за частотами у добовому циклі та поляризаційну структуру коливань з періодами 20 - 100 с. Для пульсацій з періодами 50 - 100 с знайдено різницю в поведінці параметрів еліпса поляризації вдень і вночі. У денний час напрямок головної осі еліпса поляризації у горизонтальній площині орієнтується на Сонце, тоді як вночі орієнтація еліпса вільна. Таку поведінку еліпса поляризації названо ефектом "соняшника". Вдень еліптичність пульсацій Pc4 набагато більша, ніж вночі. Вектор магнітного поля пульсації вночі обертається переважно проти стрілки годинника, вдень - за стрілкою. Знайдено поляризаційні особливості пульсацій з урахуванням діагностики іоносферної та магнітосферної плазми.

Рассмотрены конструктивные и схемотехнические способы уменьшения влияния пиротехнического эффекта на работу зарядочувствительных усилителей. Приведены результаты экспериментальных исследований, которые позволяют подтвердить правильность принятых мер по снижению влияния пиротехнических токов, вызванных воздействием градиента температуры на пьезоэлектрический датчик, на уровень выходного напряжения зарядочувствительных усилителей.

Now more and more wide application for diagnostics and definitions of reliability of machines, both at a stage of operational development, and at a stage of operation are used measurements by means of piezoelectric gauges. Among the numerous factors influencing results of measurements of parameters of vibrations, special value has change of the surrounding temperature in a place of accommodation of the gauges, leading occurence of piroelectric effect. In work ways of reduction of inluence of piroelectric effect for work of amplifiers which will transform chage to pressure are considered.

Ключ. слова: измерительная установка, динамический диапазон, погрешность измерений, интермодуляционные
Індекс рубрикатора НБУВ: З842.25-53

Рубрики:

Вимірювання частоти та довжини хвиль

Шифр НБУВ: Ж14479 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто дисперсійний метод аналізу випадкових вібросигналів для діагностики стану й аварійного захисту енергетичних установок. Для спрощення апаратної реалізації запропоновано нерівномірну дискретизацію. Наведено результати моделювання і апаратний спосіб реалізації дисперсійного методу.

Проаналізовано багаторічні синхронні реєстрації варіацій приземного тиску та магнітного поля на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський". Виявлено збудження атмосферних гравітаційних хвиль потужними атмосферними фронтами над Антарктичним півостровом та їх проекцію на іоносферні та магнітосферні висоти. Найімовірніші періоди атмосферних гравітаційних хвиль, що досягають динамо-області іоносфери, складають 1,5 години. Відмінною рисою хвильових процесів є півгодинна (в середньому) затримка варіацій магнітного поля Землі відносно змін приземного тиску. Аналогічні варіації магнітного поля Землі виявлено поблизу магнітоспряженого регіону в північній півкулі - Новій Англії. Побудовано фізичну модель переносу атмосферних збурень на іоносферні висоти як наслідок модуляції поперечних провідностей іоносфери та динамо-струму. Розглянуто механізми збудження варіацій магнітного поля в Антарктиці та магнітоспряженому регіоні.

Під час 5-ї Української антарктичної експедиції досліджено можливість проведення радіоокеанографічних вимірювань параметрів морської поверхні, що хвилюється, за допомогою сигналів КХ широкомовних радіостанцій. Експерименти проведено на борту науково-дослідного судна "Горизонт". У спектрах сигналів, розсіяних морською поверхнею, зареєстровано бреггівські максимуми першого порядку. Побудовано модель, яка розглядає "підсвічення" морської поверхні іоносферною (просторовою) модою, а також резонансне розсіяння на гравітаційній компоненті морського хвилювання та прийом розсіяного сигналу у вигляді поверхневої хвилі. Запропоновано методику вимірювання кутів місця іоносферної хвилі за частотним зсувом бреггівських максимумів.

Теоретично досліджено спектр електромагнітних хвиль, розсіяних морською поверхнею, у першому порядку теорії збурень. Розглянуто випадок лінійної всеспрямованої антени, розташованої поблизу морської поверхні, освітленої падаючим полем. Враховано скінченну провідність морської води, ковзне розповсюдження розсіяних хвиль, можливий рух приймача та поверхневу течію. Виконано межові переходи до відомих розв'язань окремих задач.

Описано методику вимірювань та наведено результати досліджень радіосигналів короткохвильових станцій мовлення, відбитих від іоносфери та розсіяних схвильованою поверхнею моря. Експерименти виконано під час морської частини 7-ї Української антарктичної експедиції на борту науково-дослідного судна "Горизонт". Проведено порівняння експериментальних спектрів розсіяння з модельними, що розраховані згідно з розробленою теорією. Показано якісний збіг теорії та експерименту, розглянуто можливі фізичні причини, що пояснюють особливості спектральної структури сигналів.

Для вирішення задачі виявлення та оцінки параметрів вузькосмужних сигналів на фоні випадкових адитивних шумів запропоновано метод когерентного усереднення. Одержано вирази для середнього та дисперсії оцінки спектральної щільності сигналу. Проведено співставлення запропонованого алгоритму з методами оптимальної фільтрації та некогерентного усереднення. Наведено результати числового моделювання та застосування розробленого алгоритму для виявлення когерентних наднизькочастотних сигналів, що виникають у ході демодуляції потужного короткохвильового амплітудно-модульованого випромінювання через нелінійні властивості іоносферної плазми.

Розглянуто трихвильовий нелінійний процес за участю поперечної альфвенівської та двох повільних магнітозвукових мод в іоносферній плазмі. Показано, що часові і просторові характеристики варіацій електронної щільності, пов'язані з генерацією магнітного звуку, відповідають особливостям експериментів з КХ-діагностики неізотермічної іоносфери.

Проаналізовано добові варіації параметрів поляризації геомагнітних пульсацій класів РсЗ та Рс4, вимірювання яких проведено в Антарктиці на станції "Академік Вернадський" і в Північній півкулі поблизу Харкова. Виявлено два типи добового ходу позиційного кута еліпса поляризації пульсацій: обертання більшої осі слідом за Сонцем (ефект "соняшника") та "арка" на площині "позиційний кут - час". Наведено теоретичну інтерпретацію обох ефектів. Показано, що добові варіації поляризації пульсацій пов'язані зі змінами провідностей нижнього шару іоносфери та з рухом ефективного джерела магнітозвукової хвилі. Поляризаційні особливості пульсацій можна використовувати для визначення просторового спектра магнітогідродинамічних хвиль, вищого за відбивну іоносферну межу.

Надано результати спостережень магнітної складової ННЧ-полів, виконаних на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський" з травня 2001 р. до січня 2003 р. Проаналізовано сезонні залежності поляризаційних характеристик електромагнітних шумів, збуджуваних світовою грозовою активністю на частотах шуманівських резонансів. Приведено відтворений за цими характеристиками добовий хід активностей трьох основних світових грозових центрів для різних місяців року. Показано зв'язок вузької спектральної лінії 60 Гц, що надійно реєструється на станції, з випромінюванням силових електромереж північноамериканського континенту.

Досліджено ефекти іоносферного F-розсіювання на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський". Проаналізовано дані вертикального зондування іоносфери і моніторингу геомагнітної активності за результатами вимірювань з 1996 р. до 2002 р. Досліджено зв'язок між утворенням інтенсивних іоносферних неоднорідностей, що проявляються на іонограмах як явище F-розсіювання, та збуреннями геомагнітного поля Землі. Встановлено два механізми утворення неоднорідностей в іоносфері: один - пов'язаний з поширенням внутрішніх гравітаційних хвиль через іоносферу, другий - з впливом збурень геомагнітного поля.

Розглянуто особливості поширення сигналів нагрівного стенду EISCAT (м. Тромсе), прийнятих у трьох пунктах в Європі та Антарктиці під час міжнародної вимірювальної кампанії 26 - 30 жовтня 2002 р. У спектрах сигналів виділено дві компоненти з різними характеристиками - "дзеркальну" та "розсіяну". Пояснено природу їх виникнення. Відзначено високу кореляцію варіацій інтенсивності та доплерівського зміщення частоти розсіяної компоненти в приймальних пунктах, рознесених на велику відстань. Показано, що варіації частоти можуть бути пов'язані як з фізичними швидкостями всередині області розсіювання, так і з варіаціями щільності плазми під нею. Відновлено просторову структуру дрейфу плазмових неоднорідностей.

Представлен краткий исторический обзор развития радиофизических исследований геокосмоса в Радиоастрономическом институте НАН Украины. Перечислены основные научные результаты, полученные за последние двадцать лет, и приведена подробная библиография по этой тематике.

Наведено результати безперервних поляризаційних вимірювань горизонтальних магнітних компонент ННЧ полів, виконаних на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський" в період 2001 - 2003 рр. Розроблено теоретичні алгоритми розв'язання прямої та зворотної задач поляризаційної діагностики полів шуманівських резонансів, збуджуваних світовою грозовою активністю у гіротропній порожнині Земля - іоносфера. Грунтуючись на зазначених алгоритмах, інтерпретовано експериментальні дані. Відновлено добові залежності рівнів активності основних світових грозових центрів, характерні для кожного з чотирьох періодів річного сонячного циклу всіх трьох років спостережень. Проаналізовано сезонний хід середньодобових значень рівнів активності грозових центрів та параметра гіротропії резонансної порожнини Земля - іоносфера за той самий період.

Індекс рубрикатора НБУВ: З953

Рубрики:

Радіопеленгація

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61

Рубрики:

Іоносфера

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены основные положения и предварительные результаты проверки методики идентификации перемещающихся ионосферных возмущений по измерениям полного электронного содержания, проводимым в регионе Антарктического полуострова. Использованы данные регистрации сигналов глобальной навигационной спутниковой системы, непрерывно осуществляемой с апреля 2005 г. на Украинской антарктической станции "Академик Вернадский", а также данные с трех ближайших перманентных ГНСС-станций. Для проверки гипотезы об обнаружении волнообразных ионосферных возмущений использован анализ одновременных измерений критической частоты F-слоя, регистрируемой методом вертикального зондирования ионосферы на станции. Сделаны заключения о возможности стимулирования волновых структур в ионосфере прохождением у поверхности Земли мощных теплых погодных фронтов, наличием сильного приземного ветра и геомагнитной активностью.