Наведено номенклатуру техніко-економічних показників, класифікацію видів контролю якості продукції та етапи її формування, класифікацію дефектів. Розглянуто методи руйнівного та неруйнівного контролю якості продукції в машинобудуванні. Описано сучасні прилади, засоби та матеріали для контролю якості промислової продукції. Визначено послідовність проведення атестації виробництв і сертифікації продукції.

Приведены номенклатура технико-экономических показателей, классификация видов контроля качества продукции и этапы её формирования, классификация дефектов. Рассмотрены методы разрушающего и неразрушающего контроля качества продукции в машиностроении. Описаны современные приборы, средства и материалы для контроля качества промышленной продукции. Определена последовательность проведения аттестации производств и сертификации продукции.

Наведено рекомендації щодо використання ливарних опок основних розмірів усіх видів, зокрема, суцільнолитих сталевих і чавунних, з алюмінієвих та магнієвих сплавів, зварених з литих сталевих елементів та опок для автоматичних ліній з урахуванням сучасних вимог і досягнень технологій у ливарному виробництві.

Приведены рекомендации по использованию литейных опок основных размеров всех видов, в частности, сплошнолитых стальных и чугунных, с алюминиевых и магниевых сплавов, сваренных с литых стальных элементов и опок для автоматических линий с учётом современных требований и достижений технологий в литьевом производстве.

Індекс рубрикатора НБУВ: К327.96

Рубрики:

Виробництво жароміцних і жаростійких сталей

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.083

Рубрики:

Сталі з домішкою двох елементів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К262.202

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив хрому, марганцю та нікелю на твердість і зносостійкість білих чавунів, призначених для виготовлення литих деталей багерних насосів систем гідрозоловидалення теплових електростанцій. Відпрацьовано технологію мікролегування титаном, ванадієм, сурмою та модифікування бором хромомарганцевого чавуну з метою підвищення його спеціальних властивостей.

  Скачати повний текст

Висвітлено властивості рідких металів (РМ) і сплавів, особливості їх плавлення і випару. Розкрито взаємодію РМ з газами, фізичні основи перебігу розплавів під час заливки з ковшів, а також особливості руху металів у каналах систем ливників. Особливу увагу приділено кристалізаційним процесам у виливках, питанням охолоджування металів у формі; наведено різні методи розрахунку часу твердіння виливка.

Проаналізовано вплив основних легувальних та модифікувальних елементів на властивості зносостійких сталей. Показано можливість заміни високолегованих сталей більш дешевими низьколегованими. Розглянуто вплив комплексного легування.

Наведено дані комплексного дослідження впливу вуглецю та титану, які підтверджують покращання ливарних і механічних властивостей хромоалюмінієвих сталей. Запропоновано шляхи підвищення технологічних властивестей жаростійких хромоалюмінієвих сталей.

Досліджено вплив легувальних елементів на властивості хромоалюмінієвої сталі у широких межах їх концентрацій (хром - 20. 30 %, алюміній - 1...7 %, титан - 0,1...0,8 %). За допомогою математичних методів оброблення експериментальних даних розраховано коефіцієнти кореляції та рівняння регресії для прогнозування ливарних механічних властивостей за першим хімічним аналізом під час плавлення сталі. У програмному середовищі Microsoft Visual Studio 2010 розроблено програмний комплекс, який надає змогу технологу-ливарнику оптимізувати свою роботу від розраховування шихти, прогнозування властивостей до корегування хімічного складу сплаву під час його плавлення.

Розглянуто питання окалиностійкості сталей із різним вмістом хрому та алюмінію за високих температур. Розроблено методику визначення оптимального хімічного складу жаростійких хромоалюмінієвих сталей залежно від температурних умов і тривалості експлуатації литих деталей. Побудовано параметричні діаграми для визначення окалиностійкості і терміну експлуатації виробів із хромоалюмінієвих сталей. Розроблені моделі дозволяють прогнозувати окалиностійкість сталей із різними концентраціями хрому та алюмінію.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.063

Рубрики:

Фізичні властивості заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К262.206 + К66-161

Рубрики:

Властивості жароміцних і жаростійких сталей

Корозія металів. Захист металів від корозії

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час експлуатації литих деталей машин і механізмів найінтенсивнішим зовнішнім впливам піддаються поверхневі шари, тому саме їх структура й властивості визначають працездатність виробів у цілому. Для досягнення високої поверхневої міцності та зносостійкості деталей у промисловості використовують різні технологічні процеси, проте більшість із них не надають змоги одержати поверхневий шар із потрібними властивостями необхідної товщини. У цьому разі перспективним може бути технологічний процес поверхневого легування, тобто виготовлення виробів із диференційованими властивостями поверхні. Мета дослідження - розроблення технологічного процесу виробництва виливків із заданими властивостями поверхні. На кожний стрижень наносили легувальне покриття. Стрижні з нанесеним покриттям протягом доби підсушували на повітрі. Форму та стрижні підігрівали та складали безпосередньо перед заливанням їх металом. Для виготовлення зносостійких деталей слід використовувати феромарганець, феротитан і ферохром, які надають змогу одержувати на поверхні виливків легований шар товщиною до 12 мм із твердістю до 68 НRА. Такі параметри процесу повною мірою відповідають експлуатаційним вимогам до виробів, які працюють в умовах абразивного або гідроабразивного зносу. Висновки: для підвищення твердості робочих поверхонь як наповнювачі легувальних покриттів можна використовувати окремі хімічні елементи, феросплави та хімічні сполуки: карбіди, бориди і нітриди.

У ході аналізу умов експлуатації жаростійких литих деталей установлено, що необхідною умовою зменшення витрат металу на утворення окалини на їх поверхнях є формування суцільної плівки з низькою електропровідністю та високою пружністю дисоціації оксиду. Сучасні теорії легування не надають повної відповіді на поставлені питання. Теорії окиснення, які існують на сьогодні, мають суттєві припущення та унеможливлюють створення всебічних обгрунтованих теорій жаростійкого легування. Для досягнення поставленої мети досліджено вплив основних легувальних елементів хрому та алюмінію на жаростійкість сплавів на основі заліза в перегрітому повітрі з додаванням водяної пари та вуглекислого газу. Головним хімічним елементом у сталях цього класу є вуглець, який справляє негативний вплив на окалиностійкість, тому цей факт необхідно враховувати під час вибору жаростійкої сталі для виготовлення виробів, що працюють за умов високих температур та агресивних середовищ. Установлено, що додаткове легування хромистих сталей алюмінієм суттєво покращує їх окалиностійкість - витрати металу на утворення окалини за умов високих температур і перегрітого повітря суттєво зменшуються, але з часом поверхневий шар металу збіднюється алюмінієм, оскільки він витрачається на утворення власного оксиду. Встановлено, що підвищення вмісту пари в повітрі до 25 % (за об'ємом) майже втричі знижує окалиностійкість сталі з утворенням поруватої окалини, яка практично вся відшаровується від поверхні виробу внаслідок збільшення вмісту оксиду та закису заліза, що інтенсифікує процес утворення окалини та скорочує термін його експлуатації. З підвищенням концентрації алюмінію в сталі до 6 % її окалиностійкість підвищується більше, ніж удвічі, а максимальна швидкість "вигоряння" алюмінію відбувається за вмісту його в сталі до 3 % протягом інтенсивного формування захисної плівки спільно з хромом. Отже, окалиностійкість середньовуглецевих (0,25 - 0,35 % С) жаростійких сплавів на основі заліза визначається оптимальним для конкретних умов експлуатації виробів вмістом основних легувальних елементів і технологічними процесами їх виготовлення.

Комплексно вивчено ливарні, механічні, спеціальні властивості та структуру сплавів на основі заліза з високим вмістом хрому і створено банк даних властивостей металу у виливках для розроблення методології прогнозування якості розплаву перед випусканням із плавильного агрегату. Визначено оптимальні співвідношення основних хімічних елементів (хрому, алюмінію, вуглецю, титану тощо) в жаростійких сплавах з урахуванням їх ливарних, механічних і спеціальних властивостей та умов експлуатації виробів. Встановлено ефективність процесів мікролегування та модифікування сплавів з високим вмістом хрому при поліпшенні їх характеристик і визначено оптимальний діапазон хімічного складу сплавів для виробництва виливків різних мас, габаритних розмірів і з різними товщинами стінок. Досліджено структуру сплавів з різним вмістом хрому й алюмінію та розподіл цих хімічних елементів по перерізу стінок литих деталей з урахуванням впливу властивостей ливарної форми, технологічних факторів плавлення та розливання сплавів на формування структури металу у виливках. Досліджено кінетику окиснення жаростійких сплавів у різних агресивних середовищах за високих температур і визначено їх окалиностійкість для вибору оптимального хімічного складу сталей для конкретних умов експлуатації. Встановлено характер зміни складу та властивостей окалини, утвореної за різних температур у різних агресивних середовищах; фізичну сутність окалиностійкості та можливості поліпшення цієї характеристики. Створено банк даних для прогнозування окалиностійкості сталей у широкому діапазоні концентрацій хімічних елементів, що входять до їх складу. Досліджено механічні властивості та термостійкість жаростійких сталей за різних температур і встановлено причини, які призводять до руйнування металу в умовах теплозмін. Розроблено програмне забезпечення прогнозування властивостей розплаву за результатами першого хімічного аналізу, структури та властивостей металу у виливках і розрахунку шихти для виплавляння жаростійких сплавів і здійснено випробовування в лабораторії промислового типу. Досліджено процеси термомеханічної обробки жаростійких сталей з високим вмістом хрому з метою визначення технологічних параметрів виробництва продукції пресуванням і куванням для розширення меж використання сплавів цього класу. Розроблено нові зносостійкі сплави з високим вмістом хрому на підставі дослідження зміни їх властивостей від хімічного складу, процесів мікролегування, модифікування та технологій виробництва зносостійких деталей, а також режимів їх термічної обробки. Розроблено також технологічні процеси виплавляння сплавів з високим вмістом хрому й виготовлення із них різними способами лиття якісних виливків відповідального й особливо відповідального призначення для роботи в екстремальних умовах. Визначено можливості використання одержаних результатів та оригінального програмного забезпечення в промислових умовах і в навчальному процесі під час підготовки бакалаврів і магістрів за спеціальністю 136 - Металургія, освітня програма "Комп'ютеризація процесів лиття".

Індекс рубрикатора НБУВ: К66-161 + К222.234.106

Рубрики:

Корозія металів. Захист металів від корозії

Властивості сталі для енергетичного обладнання

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним із основних напрямів застосування алюмінію є авіакосмічна та транспортна промисловість, які постійно підвищують вимоги до властивостей литих виробів. Застосування алюмінію як основного матеріалу для виготовлення різноманітних конструкцій транспортних засобів надає змогу значно знизити масу конструкції, що призводить до зниження витрат пального. Щоб відповідати вимогам сучасного світу в роботі розглянуто дослідження в напрямі поліпшення якості та підвищення властивостей виробів із вторинного алюмінієвого сплаву АК12. Проаналізовано сучасні технології оброблення рідкого алюмінієвого сплаву. За результатами аналітичного огляду встановлено, що найбільший інтерес представляють модифікатори, які впливають на розміри первинного зерна і форму включень евтектичного кремнію. Встановлено, що процеси модифікування не змінюють хімічного складу сплаву, а сприяють зміні величини і форми структурних складових сплаву. В роботі розглянуто вплив ультрадисперсного модифікатора SiC розміром часток до 200 нм на ливарні властивості вторинних алюмінієвих сплавів: рідкотекучість, лінійну та об'ємну усадки. Рідкотекучість досліджували в піщано-глинисті (ПГФ) та металеві форми. Встановлено, що додавання 0,1 % SiC покращує рідкотекучість вторинного сплаву з 560 до 630 мм для ПГФ та з 230 до 295 мм для кокілю внаслідок очищення від неметалевих вкраплень. Подальше підвищення вмісту SiC до 0,2 % не призводить до явного підвищення рідкотекучості. Дослідженням лінійної усадки встановлено, що підвищення вмісту модифікатора до 0,2 % сприяє її зменшенню. В той же час підвищення температури заливання сплаву сприяє збільшенню загальної лінійної усадки, що пов'язано із тривалим часом знаходження металу в рідкому стані. Внаслідок швидкої кристалізації розплаву з додатковими центрами зародкоутворення у вигляді ультрадисперсного модифікатора, коефіцієнт об'ємної усадки зменшується з 28 до 20 %. Запропоновані технічні рішення модифікування сплавів вторинного сплаву АК12 можна застосовувати в процесах, що надасть змогу підвищити якість литої металопродукції за економного використання енергоресурсів і матеріалів на її виробництво.

Представлено розширений аналітичний огляд більшості відомих зв'язувальних компонентів (ЗК) для виготовлення ливарних форм і стрижнів. Формувальні та стрижневі суміші складають найбільші обсяги вантажопотоків у ливарних цехах, які значною мірою перевищують обсяги виробництва литва. З екологічної точки зору, ці матеріали представляють найбільшу небезпеку, яка полягає у виділеннях шкідливих та токсичних газових продуктів під час виготовлення форм та їх заливання, а також у поступовому забрудненні екосистем відпрацьованими сумішами. Вимоги щодо підвищення якості литва, забезпечення задовільних екологічних показників, доступності та вартості матеріалів були передумовами зростання або зменшення обсягів використання різних ЗК у різні історичні періоди. З метою порівняльного аналізу ЗК у роботі наведено загальновідомий комплекс вимог до них та визначено відповідність різних матеріалів цим вимогам. Також побудовано хронологічну схему використання ЗК та їх відносної поширеності у технологіях литва з початку ХХ ст. до цього часу. Проведено грунтовний аналіз найбільш вагомих наукових здобутків та технологічних рішень, які супроводжували використання різних ЗК. На основі цієї інформації пояснено причини появи та усунення цих матеріалів із технологій ливарного виробництва. Зроблено прогнозні припущення щодо використання усіх відомих матеріалів протягом наступного десятиріччя. Виявлено, що основною тенденцією буде поступове витіснення піщано-смоляних сумішей та заміна їх більш екологічними, які можуть базуватися не тільки на раніше відомих, але й на створених у майбутньому нових матеріалах. На основі проведеного аналізу установлено наукову та технологічну проблему світового масштабу, яка полягає в необхідності створення екологічних ЗК із високим рівнем функціональних властивостей для ливарного виробництва.