Проаналізовано світові тенденції розвитку науки, техніки та технологій у ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено історію заснування і становлення Київського політехнічного інституту, роль ВНЗ України у становленні та розвитку промисловості в 1861 - 1913 рр. Визначено соціальний склад студентів технічних ВНЗ в Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

Розкрито теоретичні засади розвитку підприємництва, сутність і взаємозв'язок бізнесу та підприємництва, його функції, типи, умови та особливості діяльності. Розглянуто питання формування підприємницького середовища та прошарку сучасних підприємців в Україні, створення та реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності (ПД). Висвітлено організаційно-правові форми підприємництва, ПД за умов ринкової економіки, особливості оподаткування та державного регулювання ПД. Наведено класифікацію ризиків, рекомендації з управління ризиками ПД. Викладено фінансові аспекти становлення, функціонування та розвитку суб'єктів ПД. Визначено інноваційний потенціал та конкурентоспроможність підприємств, склад і структуру ціни їх продукції.

Охарактеризовано зв'язок сучасної теорії беззбитковості з основними положеннями маржиналізму, розкрито головні недоліки існуючих методів управління прибутком промислових підприємств. Запропоновано методичні засади формування показників системи співвідношень витрати - об'єм - прибуток на рівні всього підприємства, що дозволяє розраховувати й застосовувати для управління прибутком важливіші узагальнювальні параметри - точку беззбитковості у вартісному вимірі, маржинальний дохід, коефіцієнт маржинального доходу, запас міцності, виробничий важіль, показники чутливості прибутку, кількісні характеристики виробничого, фінансового та сукупного ризиків. Розроблено методичні засади використання додаткових показників і співвідношень апарату виробничої функції Кобба-Дугласа, що відкривають нові можливості для управління інвестиційними проектами промислових підприємств.

Розглянуто історію заснування та видання впродовж вісімдесяти п'яти років газети "Київський політехнік" Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".

Розглянуто маловідомий епізод з історії вітчизняних космічних досліджень - першу в історії виставку проектів космічних ракет і міжпланетних апаратів, яка відбулася в Києві влітку 1925 р., та її організаторів - членів Київського гуртка з вивчення світових просторів.

Простежено долю людини стрімких злетів і трагічних подій - Валентина Михайловича Бережкова, який 1938 р. закінчив Київський політехнічний інститут і з волі обставин був дипломатом, брав участь як перекладач у підготовці й підписанні договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, став журналістом-міжнародником, доктором історичних наук, членом Спілки радянських письменників. Прізвище Бережкова відоме з його книг "Тегеран-43", "Как я стал переводчиком Сталина", "Страницы дипломатической истории" та інших.

Досліджено ситуацію виникнення неоптимальної фондоозброєності на основі порівняння відносної швидкості динаміки показників продуктивності праці, фондовіддачі та фондоозброєності в машинобудуванні України за останні роки. Теоретично обгрунтовано математичне визначення оптимальної фондоозброєності на базі виробничих функцій з урахуванням динаміки найважливіших показників господарської діяльності, представлених у вартісному вимірі. Обговорено методологічні та прикладні аспекти використання еквімаржинального принципу з мікроекономіки для визначення оптимальної фондоозброєності в межах субституційних виробничих функцій. Доведено, що в точці оптимальної фондоозброєності гранична норма заміщення виробничих факторів дорівнює одиниці. Отриманий висновок застосовується як основа для розробки процедури пошуку оптимальної фондоозброєності за допомогою економетричних моделей, що адекватно описують взаємозв'язок часових рядів реалізації продукції, основних виробничих фондів і витрат на оплату праці на базі субституційних виробничих функцій. Використання запропонованої процедури визначення оптимальної фондоозброєності здійснюється на прикладі виробничої функції Кобба - Дугласа - Тінбергена, динамізованих CES-функції та лінійної функції. Для них наводяться методичні рекомендації щодо розрахунку невідомих параметрів, а також формули оптимальної фондоозброєності з указаними екстремальними значеннями реалізованої продукції та загальними витратами на основні виробничі фонди та оплату праці. Отримані теоретичні результати апробуються на даних машинобудування України. Підтверджено висунута гіпотеза про неоптимальну фондоозброєність у 2007 - 2015 рр. з точки зору обсягів реалізації галузевої продукції. Виявлено, що за аналізований період часу основні виробничі фонди були відносно у надлишку порівняно з оплатою праці працівників машинобудування. У 2016 - 2017 рр. започатковується позитивна тенденція в динаміці фондоозброєності галузі до певного її зниження і поступового наближення до оптимальної величини.

Наведено загальну характеристику ТОВ "Телекарт-Прилад". Проаналізовано фінансово-господарську діяльність підприємства. Фінансовий стан є комплексним поняттям та відображає рейтинг підприємства на ринку, його платоспроможність й характеризується системою показників, які визначають на конкретну дату. Рівень ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства характеризується рівнем його витрат, результатів і фінансового стану. Зазначено, що фінансовий стан є визначальним чинником конкурентоспроможності й сталого розвитку підприємства та найважливішою характеристикою функціонування фірми за ринкових умов.

Розглянуто виробничі функції Кобба-Дугласа та Кобба-Дугласа-Тінбергена, та з'ясовано різницю між ними. Розглянуто основні методологічні положення моделювання факторів росту обсягу виробництва металургійної продукції на базі виробничої функції Кобба-Дугласа-Тінбергена. Розроблено модель для аналізу обсягу виробництва та виключено фактору основного капіталу. Зроблено аналіз одержаної функції на предмет її адекватності та статистичної значущості та запропоновано заходи щодо більш раціонального використання факторів, які впливають на обсяг виробництва продукції. Надано практичні визначення щодо інтерпретації параметрів указаної виробничої функції. Розраховано прогнозне значення фактору праці за допомогою рівняння лінійного тренду на 2019 р., а також обсягу виробництва у ПЗ Statistica із 95 % довірливим інтервалом. Всі теоретичні аспекти проілюстровано на конкретному прикладі за допомогою статистичної інформації найбільших підприємств металургійної галузі.

Розглянуто та проаналізовано різні дефініції терміну "стратегія", які існують у вітчизняній та зарубіжній літературі та на їх основі надано визначення терміну. Розглянуто термін "розвиток" з позиції трьох основних підходів. Досліджено погляди різних науковців до поняття "стратегія розвитку підприємства". Розглянуто стратегії скорочення з позиції розуміння сутності розвитку як такого та доведено їх непричетність до групи стратегій розвитку. Запропоновано визначення стратегії розвитку підприємства. Систематизовано сучасні праці вчених з класифікацій стратегії розвитку. Розглянуто ознаки стратегії розвитку та принципи її формування. Надано та проаналізовано схему етапів формування стратегії розвитку. Результати, одержані в процесі дослідження можуть стати теоретичною основою для проведення майбутніх наукових досліджень, пов'язаних з визначенням, формуванням та розробкою стратегії розвитку підприємства.

Обгрунтовано поняття оптимальної капіталоозброєності підприємства за критерієм максимізації реалізованої продукції при заданих загальних витратах виробничих факторів. Досліджено теоретичні проблеми оптимізації капіталоозброєності підприємства на базі двофакторних виробничих функцій. Запропоновано шлях до внутрішньої рівноваги товаровиробниказа траєкторією росту, що проходить через певні точки граничної норми технологічного заміщення виробничих факторів. Дослідження виробничих функцій у рамках мікроекономіки та економіки підприємства відкриває можливість успішно вирішити проблему пошуку оптимальної капіталоозброєності. Теоретичним фундаментом запропонованої у статті процедури визначення оптимальної капіталоозброєності на базі виробничої функції є еквімаржинальний принцип із мікроекономіки. Розвиток його ідей щодо апарату виробничої функції й апробація одержаних теоретичних результатів за даними рядів динаміки українських підприємств промисловості вказують на простоту й практичну значущість даного методу аналізу екстремальних значень реалізації продукції в залежності від загальних витрат капіталу на мікрорівні.

Нехтування питаннями управління фондоозброєністю на промислових підприємствах, брак інформації про рівень її відмінності від оптимальної величини неухильно призводять до нераціонального використання основних виробничих фондів і робочої сили. Це, у свою чергу, неминуче проявляється в зниженні конкурентоспроможності окремих вітчизняних товаровиробників, погіршенні їх фінансового становища і, врешті-решт, завершується банкрутством. Таким чином, необхідно постійно відстежувати виникнення неоптимальної фондоозброєності, яка здатна викликати відносний надлишок одного з найважливіших виробничих факторів-ресурсів і зниження ефективності використання іншого. Запропоновано процедуру аналітичного визначення оптимальної фондоозброєності товаровиробника за допомогою граничної норми технологічного заміщення ресурсів у рамках динамізованих виробничих функцій, що дозволило перевірити наукову гіпотезу про відносну надлишковість основних засобів порівняно з оплатою праці не тільки на рівні галузі промисловості, а й на окремих машинобудівних і харчових підприємствах. Зокрема, обгрунтовано ряд узгоджених критеріїв оптимальної фондоозброєності, коли побудована виробнича функція адекватно описує варіацію в часі техніко-економічних показників товаровиробника, та розроблено альтернативні управлінські рекомендації у разі виявлення неоптимальності фактичної фондоозброєності на підприємстві. Апробація запропонованих теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій на вітчизняних підприємствах різних галузей промисловості показала, що на підприємствах машинобудування і харчової промисловості України в останні роки спостерігався істотний надлишок основних виробничих фондів порівняно з оплатою праці. Фактичне перевищення необхідної фондоозброєності, тобто її неоптимальність, у цей період сформувалося під впливом двох головних чинників: наявності на підприємствах промисловості великої кількості застарілого і спрацьованого техніко-технологічного устаткування, яке неефективно використовувалось, й штучного заниження вартості виробничого фактора "робоча сила", що проявляється в необгрунтовано низькій оплаті праці персоналу досліджуваних підприємств.

Обгрунтовано поняття "оптимальної фондоозброєності" на основі критерію максимізації випуску продукції. Розглянуто теоретичні та практичні проблеми пошуку оптимальної фондоозброєності на основі умов внутрішньої рівноваги товаровиробника мікроекономіки в межах найбільш популярних в економічних дослідженнях двофакторних виробничих функцій. Доведено, що для визначення координат оптимальної фондоозброєності достатньо знайти вираз граничної норми технологічного заміщення відповідної виробничої функції і прирівняти його до одиниці або до співвідношення середніх цін ресурсів. Проаналізовано економіко-математичні властивості наведених виробничих функцій, способи розрахунку їх невідомих параметрів, прикладні аспекти застосування такого інструментарію в практиці економічних досліджень.

Описано передумови, обставини створення та перші роки роботи Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського". Наведено відомості про окремих видатних організаторів вищої освіти, науковців та інженерів, які працювали або навчалися в цьому ВНЗ на початку його історії.

Розглянуто різноманітні варіанти поєднання динаміки взаємопов'язаних показників продуктивності праці, фондоозброєності й фондовіддачі окремого товаровиробника. Досліджено позитивне і негативне зростання фондоозброєності з точки зору його співвідношення з підвищенням продуктивності праці. Доведено неоптимальність зростання фондоозброєності в промисловості України у 2010 - 2018 рр. Розкрито головну причину неоптимальної фондоозброєності на вітчизняних промислових підприємствах.

Досліджено сутність процесу формування та розвитку інфраструктурної підтримки інноваційних розробок в умовах ринкової трансформації регіону. Висвітлено особливості реалізації заходів, щодо поширення новітніх форм інноваційних процесів сучасних підприємств в умовах економічної нестабільності та структурних зрушень економіки. Проведено аналіз динаміки та структури інфраструктури інноваційних розробок в сучасних умовах. Виявлено основні фактори, які впливають на інновації та формують відповідну політику регіональних підприємств, спрямовану на інноваційні розробки. Охарактеризовано сучасний стан та методологічні підходи до формування регіональної інноваційної інфраструктури. Досліжено особливості управління інноваційним розвитком на рівні регіону. Обгрунтовано доцільність застосування мережевих форм забезпечення інноваційної інфраструктури регіону. Здійснено моделювання і прогнозування регіональних інноваційних розробок. Розглянуто генерування зовнішніх та внутрішніх джерел реструктуризації регіонального господарського комплексу. Досліджено міжнародні інноваційні стратегічні альянси як форми трансферу технологій.

Проаналізовано оптимізацію фондоозброєності в промисловості. Розглянуто сутність, складові показника фондоозброєності, його двоїстий характер та місце в системі техніко-економічних параметрів промислового виробництва. Сформовано класифікацію чинників фондоозброєності, запропоновано систематизацію її внутрішніх факторів на основі індексних моделей. Розроблено поняття оптимальної фондоозброєності та методи її аналітичного та графічного визначення на базі двофакторних виробничих функцій, досліджено можливості розрахунку резервів росту ефективності господарської діяльності за умови повної відсутності інфляційних процесів в економіці. Виявлено особливості поєднання динаміки фондоозброєності, продуктивності праці та фондовіддачі окремого товаровиробника. Проаналізовано рівень фондоозброєності в промисловості, на підприємствах металургійного виробництва, в машинобудуванні, в харчовій промисловості. Запропоновано шляхи наближення фондоозброєності на промислових підприємствах України до оптимального рівня, зокрема, елімінування негативного підвищувального впливу переоцінки основних фондів на рівень фондоозброєності підприємств.

Розглянуто економічну природу бізнесу та підприємництва, складові елементи підприємницького середовища, особливості державного регулювання бізнесу, обмеження у здійсненні підприємницької діяльності, види та форми підприємництва, особисті якості успішного підприємця, логіку процесу створення власної справи, можливі способи входження в бізнес, особливості вибору організаційно-правової форми підприємницької діяльності, різновиди системи оподаткування, процедуру державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, а також елементи системи забезпечення функціонування бізнесу.