Розглянуто теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з відновленням майнових прав незаконно засуджених і реабілітованих громадян. Визначено коло учасників правовідносин, доведено доцільність застосування єдиного терміна "реабілітований" до осіб, що постраждали від незаконних дій правоохоронних і судових органів. Розкрито особливості відновлення окремих майнових прав реабілітованих, зокрема, права власності на житло, корпоративних прав. Сформульовано пропозиції до чинного законодавства з даних проблем, розроблено практичні рекомендації до його застосування.

Рассмотрены теоретические и практические проблемы, связанные с восстановлением имущественных прав незаконно осужденных и реабилитированных граждан. Определен круг участников правоотношений, доказана целесообразность применения единого термина "реабилитированный" к лицам, пострадавшим от незаконных действий правоохранительных и судебных органов. Расскрыты особенности восстановления отдельных имущественных прав реабилитированных, в частности, права собственности на жилье, корпоративных прав. Сформулированы предложения к действующему законодательству по данным проблемам, разработаны практические рекомендации по его применению.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)278 + Х839(4УКР)901.5

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто аспект становлення інституту відновлення майнових прав незаконно засуджених і реабілітованих. Визначено коло учасників правовідношення, показано доцільність застосування єдиного терміна "реабілітований" до громадян, які постраждали від незаконних дій правоохоронних і судових органів, а також репресованих. Проаналізовано види майнових прав, що підлягають відновленню. Обгрунтовано застосування певних способів захисту даних прав реабілітованих, зокрема, відновлення попереднього становища та компенсації. Запропоновано ліквідувати обмеження виплати грошової компенсації тільки спадкоємцям першої черги за законом на підставі її суперечності цивільному законодавству України. Досліджено особливості відновлення певних майнових прав реабілітованих, а саме: права власності на житло, корпоративних прав. Сформульовано пропозиції стосовно чинного законодавства, розроблено практичні рекомендації щодо його застосування.

Висвітлено основні засади інститутів Загальної та Особливої частин Цивільного права. Проаналізовано загальні положення цивільного права, питання права власності та інших речових прав, права інтелектуальної власності, зобов'язального права, зокрема, договірних та недоговірних зобов'язань, спадкових правовідносин. Увагу приділено особливостям таких видів цивільно-правового договору, як купівля-продаж, поставка, міна, дарування, рента, довічне утримання, найм, підряд, перевезення, страхування, позика, кредитний договір тощо.

Проаналізовано спеціальні нормативні акти, які регулюють права споживача у разі укладення та виконання кредитно-фінансових договорів. Вказано на необхідність грунтовного роз'яснення серед населення їх споживчих прав. Зроблено висновки щодо вдосконалення фінансового ринку.

Досліджено зміст правовідносин за участю споживачів, їх правовий статус, законодавчий механізм сприяння здійсненню, охороні та захисту прав споживачів в Україні. Увагу приділено вивченню міжнародного досвіду (зокрема, європейського) з метою адаптації законодавства України до стандартів ЄС. Висвітлено становлення та розвиток інституту захисту прав споживачів. Описано особливості застосування окремих цивільно-правових способів захисту прав споживачів. Розкрито специфіку захисту прав споживачів у договірних правовідносинах. Подано інформацію щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг.

Сформульовано концептуальні засади цивільно-правових засобів захисту прав споживачів. Здійснено аналіз стану наукових розробок і правозастосовчої практики у сфері регулювання споживчих відносин. Проаналізовано в порівняльному аспекті положення чинного законодавства у сфері регулювання споживчих відносин і законодавства ЄС. Досліджено правовий статус учасників споживчих відносин. Правовідносини з участю споживача класифіковано на: а) регулятивні, що виникають з укладених договорів і спрямовані на регламентацію взаємовідносин між продавцем (виробником, виконавцем) та споживачем, б) охоронні, що виникають із метою захисту порушених суб'єктивних цивільних прав споживачів. Запропоновано дефініцію "споживчого договору", виокремлено його ознаки. Досліджено особливості застосування цивільно-правових способів захисту у споживчих відносинах, здійснено їх класифікацію. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення правового регулювання відносин за участю споживача. Обґрунтовано проєкти положень для внесення змін до чинного Цивільного кодексу України та Закону України "Про захист прав споживачів".