Наведено загальні відомості про бортові радіолокаційні системи та розглянуто принципи одержання навігаційної та метеорологічної інформації бортовими метеонавігаційними радіолокаторами. Проаналізовано некогерентні, когерентно-імпульсні, поляриметричні та доплерівсько-поляриметричні методи та системи. Висвітлено методи дистанційного зондування навколишнього середовища.

Приведены общие сведения о бортовых радиолокационных системах и рассмотрены принципы получения навигационной и метеорологической информации бортовыми метеонавигационными радиолокаторами. Проанализированы некогерентные, когерентно-импульсные, поляриметрические и доплеровско-поляриметрические методы и системы. Освещены методы дистанционного зондирования окружающей среды.

Проведено аналіз експериментальних даних зондування хмар та опадів мікрохвильовими радіолокаторами та їх зіставлення з теоретичними моделями. Розглянуто сукупність ознак у вигляді поляриметричних змінних, необхідних як апріорні дані для виконання синтезу алгоритмів обробки радіолокаційних сигналів з метою розв'язання різних прикладних задач, зокрема, розпізнавання граду для безпечної навігації та керування повітряним рухом.

Запропоновано підхід до одержання інформації про інтенсивність турбулентності в рідких опадах із використанням параметрів поляризаційного спектра. Турбулентність розглянуто як випадковий процес, краплі - як фактор, що зумовлює утворення поляризаційного спектра. Поляризаційний спектр відбитого сигналу залежить від аеродинамічних властивостей гідрометеорів, які описуються їх перехідними характеристиками. Результати розрахунку підтверджують можливість використання параметрів поляризаційного спектра для характеристики турбулентності.

Проаналізовано новий підхід щодо оцінки інтенсивності турбулентності за допомогою поляриметричного радіолокатора. Розроблено алгоритм оцінювання турбулентності в поляриметричних метеорологічних радіолокаторах за складовими поляризаційного спектра сигналу, відбитого від метеорологічного об'єкта.

Розглянуто можливості сучасної авіації щодо створення глобальної мережі одержання та обміну даними з можливістю їх вибіркового та цільового використання. Повітряний корабель розглядається як інтерактивний динамічний вузол системи керування повітряним рухом для одержання і поширення інформації. Розроблено узагальнену можливу структурну схему глобальної мережі одержання і обміну метеорологічними даними з використанням динамічної інтерактивної системи одержання і поширення інформації.

Розглянуто концепцію застосування поляризаційно-селективних антен та антенних систем, чутливих до поляризаційних змін електромагнітних хвиль у разі їх відбиття від об'єктів нестабільної форми, наприклад, краплі у повітрі, які вібрують під дією різних факторів.

Розглянуто новий підхід до оцінювання інтенсивності турбулентності, який дозволяє оцінити деполяризацію відбитої електромагнітної хвилі за характером зміни низькочастотної обвідної радіосигналу, відбитого від гідрометеорів, що зазнають впливу динамічних атмосферних процесів.

Розглянуто та проаналізовано новий підхід до оцінювання інтенсивності турбулентності за допомогою радіолокаційної поляриметрії. Інтенсивність турбулентності оцінено за допомогою аналізу поведінки НЧ обвідної відбитого від розсіювачів радіолокаційного сигналу. Зміна обвідної є наслідком зміни кута поляризації електромагнітних хвиль, відбитих від ансамблю гідрометеорів. Характер зміни обвідної залежить від частотних характеристик розсіювачів та інтенсивності динамічних явищ, що на них впливають. Проаналізовано зв'язок статистичних характеристик випадкового процесу зміни НЧ обвідної відбитого від ансамблю гідрометеорів сигналу з інтенсивністю турбулентності. Ступінь зміни кута поляризації відбитих від сукупності гідрометеорів радіохвиль оцінено за допомогою одноканальної однопозиційної радіолокаційної системи.