Розглянуто доступні числові поля метеорологічних параметрів і визначено перспективу та метод їх використання в завданнях моделювання тропосферної затримки супутникового радіосигналу для довільних регіонів.

Розглянуто проблеми та недоліки автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру України. Розроблено програму взаємодії різноманітних служб, які створюють земельний кадастр, для усунення цих недоліків.

Розроблено теоретичні положення та методики врахування тропосферних затримок під час супутникових спостережень на довільних точках спостережень. Запропоновано модель урахування тропосферної затримки, яка базується на використанні метрологічних параметрів тропосфери за траєкторією поширення радіосигналу за довільних значень зенітної віддалі та виведено відповідні формули. Всебічно і грунтовно проаналізовано, запропоновано методику й алгоритм використання числових полів метеорологічних параметрів як джерела вхідних даних моделі, що дозволяє забезпечити результати спостережень актуальними й оперативними метеорологічними вимірами. Запропоновано вводити розраховані поправки за тропосферну затримку безпосередньо в результати вимірювань на станціях. З цією метою розроблено прикладне програмне забезпечення. Розроблено схему та виконано експериментальну перевірку основних положень дослідження з використанням даних перманентних станцій.

Розглянуто супутникові методи створення опорних геодезичних мереж, системи виміру часу, геометричні та динамічні методи космічної геодезії, глобальні позиційні радіотехнічні системи. Увагу приділено практичному застосування супутникових і радіонавігаційних систем під час інвентаризації земель, геодезичному забезпеченню землевпорядних і кадастрових робіт, опрацюванню даних GPS-спостережень, а також створенню геоінформаційних систем.

Рассмотрены спутниковые методы создания опорных геодезических сетей, системы измерения времени, геометрические и динамические методы космической геодезии, глобальные позиционные радиотехнические системы. Уделено внимание практическому применению спутниковых и радионавигационных систем при инвентаризации земель, геодезическому обеспечению землеустроительных и кадастровых работ, обработке данных GPS-наблюдений, а также созданию геоинформационных систем.

Структурно проаналізовано організаційно-інституційну модель розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів. Визначено фактори, що формують критерії оптимізації та граничні умови.

Висвітлено загальні поняття супутникової геодезії. Описано системи координат та часу, теорія руху штучних супутників Землі, технічні засоби та методи спостережень за ними. Увагу приділено глобальним навігаційним супутниковим системам: як вже розгорнутим (GPS Navstar (США) та Глонасс (Росія), так і тим, що тільки розбудовуються (Compass або Бейдоу (Китай), Galileo (Європа), Irnss (Індія) та Qzss (Японія). Описано їх загальну архітектуру, принципи вимірювання, класифіковано та описано методи вимірювань і джерела похибок. Розглянуто принципи роботи перманентних станцій, планування, проведення та опрацювання результатів вимірювань. Викладено всі аспекти роботи глобальних навігаційних супутникових систем та закладено теоретичне підгрунтя для практичного використання цих систем у геодезичних вимірюваннях.

В развитие исследований по созданию и апробации локальной модели тропосферной задержки для учета ее влияния на GPS-измерения разработана методика введения поправок непосредственно в файлы измерений GPS-станций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д1 л

Рубрики:

Геодезичні науки. Картографія

Шифр НБУВ: Ж14681 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено досвід створення геоінформаційної системи для збирання даних про розташування рідкісних видів рослин на території Рівненського природного заповідника. Описано основні функції системи, реалізованої на базі програмного забезпечення ArcGIS. Розглянуто можливості мобільного збирання та редагування інформації з використанням сервісу ArcGIS Online та додатка Collector for ArcGIS.

Досліджено можливість виявлення порушених унаслідок видобування бурштину земель за багатозональними супутниковими знімками Sentinel-2. Визначено індексні та композитні зображення, за якими найкраще виконувати ідентифікацію місць видобування бурштину.

Проаналізовано використання наявних картографічних матеріалів управління містобудування та архітектури. Надано модель роботи міського сервера картографічної інформації. Для описання алгоритмів роботи системи та потоків даних у ній розроблено IDEF0 діаграми з описом процесів конвертації даних, під'єднання до бази даних Postgres/PostGIS з AutoCAD, QGIS, ArcGIS, налаштування багатокористувацького доступу. Апробовано запропоновані алгоритми на прикладі одного з містобудівних кварталів м. Рівне.

Викладено результати детального та всебічного дослідження сучасних трендів в організації та функціонуванні сільського й екологічного туризму в Україні, а також аналогічних процесів у країнах із розвиненою ринковою економікою, напрямів і пріоритетів їх державної підтримки, інституціонального середовища інноваційного розвитку цього сектору економіки, ролі та значення маркетингової складової у прогнозуванні та побудові стратегії розвитку надавачів послуг сільського туризму. Розглянуто регіональні особливості організації ринку послуг сільського зеленого туризму, відслідковано специфіку їх надання у різних областях України. Проведено аналіз використання супутникових знімків при проектуванні екологічних стежок. Обгрунтовано необхідність підвищення ефективності використання вітчизняних туристично-рекреаційних ресурсів. Наведено характеристику територіальної організації готельних послуг для туристів, бізнесменів, транзитників на прикладі Волинської області. Розглянуто методи популяризації сільського зеленого туризму. Висвітлено перспективні технології підготовки фахівців у сфері туристичної діяльності, використання яких у навчальному процесі сприятиме підвищенню ефективності підготовки таких спеціалістів у ВНЗ України.

Мета роботи - розроблення методики оцінки збитків, яких зазнає держава внаслідок незаконного видобування бурштину, на основі автоматизованої ідентифікації (АІ) та часового моніторингу порушених земель (ПЗ). Методика базується на чинних нормативних документах, що регламентують порядок розрахунку втрат чи шкоди, заподіяної державі та суспільству, на основі АІ та аналізу ПЗ за супутниковими знімками. Як вихідні дані залучено набір даних дистанційного зондування Землі, отриманих як науковими супутниковими місіями, так і комерційними системами. Для аналізу дешифрувальних властивостей і вибору оптимальних матеріалів дистанційного зондування для ідентифікації ПЗ внаслідок видобування бурштину опрацьовано матеріали з різною роздільною здатністю, різними наборами спектральних каналів і на різні дати виконання знімання. Базовою настільною ГІС слугувала система QGIS 3.4.2. Опрацювання знімків здійснено з використанням як стандартних модулів QGIS, так і розроблених нових додатків. Отримані дані використано для обчислення збитків, завданих державі внаслідок незаконного видобування бурштину, за такими показниками: самовільне користування надрами; самовільне заняття земельної ділянки; нецільове використання земельної ділянки; зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу; засмічення земельної ділянки, а також складування на ній відходів без спеціального дозволу. Розроблену методику апробовано на досліджуваній ділянці в районі смт. Клесів Рівненської області. Розроблено методику розрахунку кількісних та якісних втрат природно-ресурсного потенціалу (ПРП) ПЗ унаслідок незаконного видобування бурштину. Розроблено ГІС, що забезпечує безперервний цикл робіт, а саме автоматизовану ідентифікацію ПЗ, визначення їх площ, змін якісного складу за певний період і здійснення розрахунку втрат ПРП ПЗ. Методика може стати складовою частиною системи державного моніторингу природних ресурсів, а також основою технологічної та економічної оцінки ПРП земель України.