Удосконалено висновок про те, що у міжнародній доктрині не вироблено єдиного поняття міжнародного гуманітарного права (МГП) як галузі, немає єдності щодо її змісту, предмета правового регулювання та, відповідно, системи. По-новому проаналізовано міжнародно-правову регламентацію ведення воєнних дій, що дало змогу виділити у елементній (суб'єктно-об'єктній) системі МГП предметно-нормативні блоки його міжнародного регулювання. Вперше у вітчизняній науці міжнародного права зроблено висновок про те, що одночасно з розробкою нових норм існує об'єктивна потреба у продовженні кодифікації норм, які уже містяться у самих кодифікованих джерелах, за допомогою надання їм системності, предметності, зведення однорідних міжнародних норм у єдиний нормативний акт. Зазначено, що підхід світового співтовариства до проблеми заборони або обмеження засобів і методів ведення воєнних дій логічно обгрунтований та обумовлений, насамперед, головним призначенням даної групи норм - захистом цивільного населення, мирних об'єктів і жертв війни. Встановлено, що у результаті співробітництва держав сформувався міжнародно-правовий механізм захисту прав людини за умов збройного конфлікту. Вперше сформульовано висновок про те, що механізм сприйняття норм МГП національною системою права України має конституційну регламентацію та у процесі імплементації реалізує засоби трансформації норм міжнародних договорів, які відповідають міжнародній практиці.

Представлено навчальний посібник, який підготовлено відповідно до програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" на другому (магістерському) рівні вищої освіти, що затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08 жовтня 2021 року № 1076. Розміщено окремі розділи / теми, вивчення яких допоможе засвоїти здобувачам вищої освіти спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, визначених стандартами вищої освіти.