Аналізується зародження та розвиток історичного краєзнавства на Волині у XIX - початку ХХ ст. Дається оцінка цьому важливому громадському рухові. Робляться висновки, що в XIX ст. на Волині відбулося науково-організаційне становлення краєзнавства. Важливий вплив на його розвиток справила київська історична школа професора В.Антоновича, представники якої разом з вчителем підготували ряд грунтовних монографічних досліджень з різних проблем історії Волині. Сформувався і численний загін місцевих дослідників регіону, які залишили значну творчу спадщину, серед якої можна знайти розробки різноманітних питань волинського минулого (політичних, культурно-просвітницьких, релігійних, економіко-господарських), були закладені пізнавальні традиції, що знайшли продовження в наступні десятиліття.

Розглянуто розвиток історичного краєзнавства Волині у другій половині ХІХ ст., визначено багатосторонній внесок професора Київського університету В.Антоновича та його учнів - представників київської історичної школи у дослідження минулого Правобережної України і Волині зокрема. Проаналізовано праці волинських краєзнавців з проблем минулого регіону.

Рассмотрено развитие исторического краеведения Волыни в период второй половины ХІХ в., определен многосторонний вклад профессора Киевского университета В.Антоновича и его учеников - представителей киевской исторической школы в исследование прошлого Правобережной Украины и Волыни в частности. Проанализированы труды волынских краеведов, связанные с проблемами прошлого региона.

Проаналізовано різноманітні аспекти українсько-польських відносин від часів середньовіччя до сьогодення. Висвітлено питання соціально-економічної та політичної історії Волині, а також проблеми церковних відносин у регіоні. Розглянуто роль С. Петлюри і Ю. Пілсудського у військово-політичній історії української держави та Волинського краю. Досліджено особливості становлення української державності в роки Першої світової війни у Східній Галичині. Увагу приділено проблемам історіографії українсько-польських відносин, дослідженню історії населених пунктів Волині польською інтелігенцією у другій половині XIX ст., економічному та політичному становищу польських землевласників за умов Російської імперії.

Досліджено етапи розвитку процесу наукового пізнання минулого Волині упродовж 1800 - 1939 рр. Висвітлено маловідомі сторінки життя, наукової та літературної діяльності польських вчених, які досліджували історію Волині. Проаналізовано творчий доробок польських істориків, що дало можливість оцінити місце та значення їх діяльності у розвитку українсько-польських наукових відносин. Констатовано, що у польській історіографії створено значну кількість праць з історії Волині: польські вчені розглядали проблеми економічного, політичного, соціального та культурного розвитку регіону. Виявлено в цих працях широкий діапазон поглядів на історію Волині, в деяких з них доводилась "польськість" регіону та пропогувалася думка польського "культуртрегерства" на схід. Зазначено, що у більшості проаналізованих досліджень акцентовано на самобутності історії волинського краю та його несхожості ні з Польщею, ні з Литвою.

Подано історичні праці польських дослідників, які відображають перебіг трагічних подій московсько-польської війни за Україну у 1660 р. на території сучасної Житомирщини. Проаналізовано особливості Любарсько-Чуднівсько-Слободищенської битви 1660 р. між польським та російським військом в контексті польської історичної баталістики. Висвітлено історію правління Я. Казиміра, війн і військової справи у Польщі.

На архівних матеріалах досліджено внесок представників польської інтелігенції Волинського воєводства II Речі Посполитої в історико-краєзнавче вивчення минулого Волинського регіону в 30-х рр. ХХ ст.

Проаналізовано праці польського історика Яна Фіялека, у яких досліджено проблеми історії православної церкви на українських землях упродовж XIV - XVI ст., зокрема доля Галицької митрополії, православних єпископств у часи середньовіччя, ставлення Московського та Константинопольського патріархатів до православної церкви на українських землях, звернено увагу й на інші дослідницькі праці науковця з історії католицького костьолу в Речі Посполитій.

Простежено зародження та розвиток традицій історичного дослідження проблем минулого Волині в польській історіографії. Проаналізовано основні напрями та школи історичного вивчення Волині польськими авторами. Проаналізовано основні монографії, брошури, статті з історії Волині польських істориків, показано можливості їх використання для вивчення та популяризації минулого регіону. Розглянуто наукові контакти провідних польських та українських істориків в справі дослідження минулого регіону.

Досліджено роль католицької церкви в організації духовного життя поляків у Житомирі в XIII - XIX ст. Увагу приділено нищенню владою римо-католицької церкви на Волині та наданню преференцій російському православ'ю (кінець XVIII - XIX ст.). Проаналізовано благодійницьку діяльність римо-католицького духовенства на Волині (друга половина XIX - початок XX ст.). Досліджено роль римо-католицької церкви та її польський етноконфесійний вимір (70-90 pp. XX ст.). Висвітлено державотворочі проекти київського римо-католицького біскупа Юзефа Верещинського (1530-1598 pp.) в історіографії. Досліджено роль луцько-житомирських єпископів у суспільно-громадському житті Волині (на прикладі K. К. Цецішовського та М. Пивницького). Обгрунтовано основні етапи архітектурно-будівельної історії кафедрального костьолу св. Софії в Житомирії. Досліджено документи з діяльності римо-католицької церкви на Житомирщині в 70-90 pp. XX ст. Розглянуто фото виставки "Історія храму святої Софії крізь призму століть".