Розглянуто теоретичні, методичні та організаційні питання використання інтелектуальної власності (ІВ) на промислових підприємствах. Уточнено економічний зміст базових понять та управління ІВ, розширено класифікацію її об'єктів. Удосконалено механізм управління ІВ, обгрунтовано необхідність підвищення її ефективності на підприємствах харчової промисловості. Досліджено стан і тенденції розвитку підприємств та особливості використання ними методик оцінювання ефективності використання ІВ. Запропоновано алгоритм оцінювання ІВ, методичний підхід до оцінки величини надбавки за ризик використання ІВ промислових підприємств, що враховує розмір підприємства, його фінансовий стан, диверсифікацію клієнтури, виробничу та територіальну диверсифікацію, ефективність діяльності та їх прогнозованість і надбавку за інші ризики. Набув подальшого розвитку методичний підхід до визначення ролі та питомої ваги правовласника ІВ у додатковому прибутку від реалізації продукції промислових підприємств за договорами залежно від показників рентабельності діяльності.

Вирішено теоретичні, методичні та організаційні питання використання інтелектуальної власності на підприємствах харчової промисловості (ПХП). Уточнено економічний зміст базових понять. Розширено класифікацію об'єктів інтелектуальної власності. Удосконалено механізм управління інтелектуальною власністю. Обгрунтовано доцільність ефективного використання інтелектуальної власності та необхідність підвищення її ефективності на ПХП. Досліджено стан та тенденції розвитку ПХП і особливості використання такими підприємствами методик оцінювання ефективності використання інтелектуальної власності та її вплив на результати і ефективність діяльності ПХП. Розроблено процедуру визначення вартості об'єктів інтелектуальної власності, методичний підхід до оцінювання величини надбавки за ризик використання інтелектуальної власності ПХП, що враховує розмір підприємства, його фінансовий стан, диверсифікацію клієнтури, виробничу та територіальну диверсифікацію, ефективність діяльності та її прогнозованість і надбавку за інші ризики. Удосконалено методичний підхід до визначення роялті, а також питомої ваги правовласника інтелектуальної власності у додатковому прибутку від реалізації продукції ПХП за договорами залежно від показників рентабельності діяльності. Розвинено теорію формування механізму управління ефективністю використання інтелектуальної власності на ПХП.

Ринок фінансових послуг є ринком, на якому відбувається обмін фінансовими ресурсами, надання кредиту й мобілізація капіталу. Об'єктивною підставою функціонування фінансового ринку є неспівпадіння потреби в фінансових ресурсах із наявністю джерел задоволення цієї потреби. Ринок фінансових послуг - один із механізмів забезпечення конкурентоспроможності економіки країни, поскільки розподіл фінансових ресурсів на ньому відбувається на конкурентній основі, що надає можливість спрямувати інвестиційні потоки у найбільш привабливі сеіменти економіки й тим самим сприяти економічному зростанню. Розглянуто й визначено фактори, що є визначальними для підвищення конкурентоспроможності України на ринку фінансових послуг у глобальному та регіональному масштабі.

Розглянуто підприємство як суб'єкт господарювання. Наведено методи обліку й оцінювання основних фондів. Охарактеризовано нематеріальні активи підприємства. Розкрито поняття оборотних коштів. Приділено увагу кадровій політиці та системі управління персоналом. Подано інформацію про суть, переваги, недоліки та сферу застосування систем і форм оплати праці. Наведено класифікацію витрат на виробництво. Надано відомості про ціну та ціноутворення. Описано показники оцінювання фінансової стійкості та платоспроможності. Обгрунтовано фактори, що впливають на величину прибутку.

Мета роботи - визначення стану та сучасних тенденцій використання інтелектуальної власності. Проаналізовано джерела фінансування інтелектуальної власності в Запорізькій та Дніпропетровській області, а також в Україні в цілому, крім того, проаналізовано питому вагу обсягу виконаних науково-технічних робіт у валовому внутрішньому продукті в країнах СНД. На основі аналітичних матеріалів Статкомітету СНД визначено внутрішні витрати на дослідження й розробки протягом останніх років у більшості країн Співдружності. Виходячи з аналізу встановлено, що у сучасному світі проявляється тенденція, яка раніше виразно не спостерігалася. Суть її в тому, що серед двох секторів активів - матеріальних і нематеріальних - зростає значущість останніх. Україна має потужний інтелектуальний потенціал, тому сьогодні є необхідність у пошуку джерел фінансування та шляхів ефективного використання об'єктів інтелектуальної власності.