Исследования касаются 29 больных хроническим сиалоаденитом с сиалолитиазом поднижнечелюстных слюнных желез (СЖ). Всем больным по показаниям проводилась экстирпация пораженных поднижнечелюстных СЖ и малых СЖ нижней губы. Биопсийный материал изучен с помощью гистологических, гистохимических и иммуноморфологических методик. Полученные результаты свидетельствуют о наличии в тканях желез хронического воспаления двух видов: продуктивного - характерного для хронического склерозирующего сиалоаденита и альтеративно-деструктивного - характерного для хронического эктазийного сиалоаденита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.25-4

Рубрики:

Хвороби слюнних залоз

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено вивчення етіологічного фактора виникнення сіалолітіазу - персистенції вірусів цитомегалії та мумпус, тропних до залозистих тканин, визначено патогенез захворювання. Здійснено сіалосонографію та імунопатоморфологічні дослідження, результати яких дозволили виявити системність ураження хронічним запаленим процесом усіх слинних залоз за сіалолітіазу. Встановлено діагноз "хронічний сіалоаденіт з сіалолітіазом" з двома формами хронічного запалення в слинних залозах - склерозувальною, викликаною переважанням персистенції вірусу цитомегалії, та ектазійною, обумовленою персистенцією вірусу мумпус. Удосконалено методику комплексного лікування хворих на сіалолітіаз з урахуванням етіологічного фактора та патогенезу захворювання.

Досліджено 72-х хворих, які страждали на хронічні сіалоаденіти на фоні персистувальної вірусної інфекції. У ході психологічного тестування серед досліджених виділено групи хворих з різними рівнями реактивної та особистої тривожності, на що мали вплив структурні зміни в слинних залозах, визначено тенденції до формування типів особи та вплив на них виду персистувального вірусу.

Подано результати досліджень клініко-мікробіологічної ефективності застосування киснево-озонової суміші (КОС) для інстиляції протоків великих слинних залоз у комплексному лікуванні хворих на хронічний сіалоаденіт (ХСА) на підставі визначення концентрації озону. Одержані результати вказують на те, що озонотерапія з КОС у комплексному лікуванні хворих на ХСА має виразні протизапальні і бактерицидні властивості. Не маючи токсичної, імуносупресивної дії, озонотерапія є альтернативою антибіотикотерапії. Зазначено, що використання медичного озону в комплексному лікуванні хворих на ХСА заслуговує подальшого вивчення й широкого застосування.