Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-34

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

По-новому висвітлено рецепцію сюжету про С.Чалого та Г.Голого в однойменних драмах М.Костомарова та І.Карпенка-Карого на підставі фольклорних текстів, а також фольклористичних і літературознавчих досліджень. Проаналізовано дані літературні твори в контексті сучасних методологічних настанов.

По новому освещена рецепция сюжета о С.Чалом и П.Голом в одноименных драмах М.Костомарова и И.Карпенко-Карого на основе фольклорных текстов, а также фольклористических и литературоведческих исследований. В контексте современных методологических установок проанализированы данные произведения.

Вперше здійснено грунтовну спробу дослідження образу Сави Чалого у фольклорі та художній драматургії. Зібрано і систематизовано велику кількість фольклорного матеріалу про Саву Чалого та Гната Голого, зокрема, балад та історичних пісень, який дозволяє чітко уявити розвиток уснопоетичного процесу в XIX ст. По-новому висвітлено рецепцію образу Сави Чалого в однойменних драмах М.Костомарова та І.Карпенка-Карого, де простежується літературна традиція запозичень фольклорних мотивів осуду ренегатства і зради. Драматичні твори розглянуто в контексті появи нових тем і проблем, що було перспективним явищем у розвитку тодішньої української драматургії, в якій основне місце посідала етнографічно-побутова драма. Встановлено, що перехід до історичної тематики спричинив виникнення в літературі нових жанрів, сюжетів, ускладнення драматичної інтриги, поглиблення історизму.

Досліджено шляхи становлення та кодифікованого закріплення у науковій практиці української морфологічної термінології XX - початку XXI ст. Визначено й охарактеризовано періоди формування та впровадження у практику наукового використання морфологічних термінів відповідно до основних етапів розвитку граматичної думки в Україні. Досліджено історію виникнення понять морфології і їх термінологічного вираження у граматичних працях українських мовознавців, зроблено опис морфологічних термінів. Проаналізовано давні слов'янські граматики XVI - XVII ст., в яких уперше в україністиці викладено теорію морфології та запроваджено терміни для позначення її основних понять. Особливу увагу приділено вивченню граматичних праць XIX ст., в яких започатковано формування питомо українських морфологічних термінів на живомовній основі.

Наведено результати комплексного дослідження шляхів становлення та кодифікованого закріплення в науковій практиці української морфологічної термінології XX - початку XXI ст. Системний опис морфологічних термінів проведено з урахуванням історії виникнення понять морфології та їх термінологічного вираження в граматичних працях українських мовознавців. Простежено системні зв'язки та відношення, що супроводжують розвиток досліджуваної термінопідсистеми. Виявлено взаємодію питомо українських і запозичених термінів-інтернаціоналізмів, наведено рекомендації щодо доцільності відновлення деяких втрачених термінів і запровадження сучасних термінів-новотворів.

Простежено формування вчення про дієприкметник і дієприслівник та їх термінологічне вираження в наукових джерелах від найдавніших часів у розвиткові граматичної думки в Україні до сьогодення. Розглянуто зміни у поняттєво-термінологічному вираженні зазначених класів слів, які зумовлені традицією вживання та різними науковими підходами до їх вивчення.

Висвітлено життєвий і творчий шлях відомого австралійського поета Зореслава (Й. Й. Строцького) доля якого тісно пов'язана з Донецьким краєм. З'ясовано, що домінуючими мотивами у доробку поета є туга за Україною, щем розбитого життя, велика синівська любов до Батьківщини.

Простежено шляхи випрацювання та кодифікованого закріплення в мовознавчій літературі термінів на позначення основних морфологічних одиниць - частин мови - з урахуванням традиційно сформованих і сучасних новітніх поглядів.