Розроблено методи кількісного рентгенофазового аналізу порошкових слабопоглинаючих об'єктів з урахуванням залежності абсорбційного множника інтенсивності ліній від кута відбиття, пористості і товщини зразка. Показано, що використання традиційних методів, які не враховують цю залежність, призводить до суттєвих похибок при кількісному визначенні вмісту фаз та їх структури. Застосування запропонованих методів продемонстровано на прикладі фазового аналізу продуктів ударного стиснення нітриду бору.

Розкрито зміст державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров'я. Висвітлено шляхи забезпечення їх ефективного використання та перспективи застосування в системі соціального захисту населення. Узагальнено та викладено сучасні міжнародні вимоги до державних стандартів надання медичної допомоги. Запропоновано шляхи вдосконалення структурно-функціональної організації органів влади щодо здійснення управління стандартизацією в даній галузі.

Раскрыто содержание государственных социальных стандартов в сфере охраны здоровья. Освещены пути обеспечения их эффективного использования и перспективы применения в системе социальной защиты населения. Обобщены и изложены современные международные требования к государственным стандартам оказания медицинской помощи. Предложены пути усовершенствования структурно-функциональной организации органов власти по осуществлению управления стандартизацией в данной отрасли.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)023

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою вивчення шкал наукової доказовості, які використовують у зарубіжних країнах, розроблено підходи для оцінювання ступеня доказовості клінічних рекомендацій. На підставі узагальнення наукових літературних публікацій запропоновано визначення ключових термінів, які найбільш часто застосовують у доказовій медицині. Одержані результати спрямовані на сприяння забезпеченню вітчизняних розробників медичних стандартів і практикуючих лікарів інструментарієм для оцінювання ступеня наукової доказовості клінічних рекомендацій.

Описан клинический случай прижизненной диагностики расслаивающей аневризмы аорты. Подробно описаны клинические, инструментальные критерии диагностики заболевания, особенности течения приведенного наблюдения.

Дисертація присвячена вивченню обласної соматичної лікарні для дорослих як третинного рівня медичної допомоги в умовах переходу до ринку (на прикладі Тернопільської обласної клінічної лікарні). Результати дослідження доводять, що сучасна обласна лікарня не відповідає вимогам третинного рівня надання медичної допомоги, вона в значній мірі виконує функції вторинного і, навіть, первинного рівнів; характер випадків госпіталізації пацієнтів в обласну лікарню з приводу найбільш типових захворювань не відрізняється від міських лікарень, 37,9% річного бюджету лікарні витрачається неефективно внаслідок необгрунтованої госпіталізації хворих та нераціонального використання ліжкового фонду. Запропоновані головні шляхи реформування обласної лікарні на перспективу. Основні результати дисертації знайшли впровадження в діяльність обласних лікарень та в педагогічний процес.

Виявлено групи й окремі форми захворювань, які потребують надання медичної допомоги в обласній лікарні, на підставі їх складності, розповсюдженості, у взаємозв'язку з наявними лікувально-діагностичними та профілактичними можливостями центральної районної лікарні. Обгрунтовано доцільність перебудови організаційно-методичної та лікувально-профілактичної діяльності обласної лікарні на адекватних засадах управління відповідно до існуючих умов. Доведено медико-економічну ефективність лікувально-діагностичної допомоги, яка надається в обласній лікарні, стосовно найбільш вагомих захворювань, її відповідність стандартам обсягу та якості медичного забезпечення. Визначено пріоритетні напрямки подальшого розвитку обласної лікарні, спрямовані на забезпечення її ефективного медико-економічного функціонування.

Висвітлено основні принципи і підходи до формування системи індикаторів, які можуть використовуватися для оцінки якості медичного обслуговування на різних рівнях системи охорони здоров'я. Встановлено, що індикатори якості медичної допомоги є потужним інструментом удосконалення діяльності медичної служби та підвищення якості медичної допомоги. Однак, як будь-який інший інструмент, він може застосовуватися неадекватно. Існує можливість систематичних похибок та укриття інформації в тих випадках, коли значення індикаторів стають підставою для організаційного тиску, управлінських і кадрових рішень. Оцінка якості та надійності методологій і вхідних даних, які використовуються при обчисленні індикаторів, має передувати будь-яким порівнянням та аналізу значень індикатора.

Наведено результати порівняльного аналізу основних векторів розвитку стандартизації медичної допомоги у країнах світу та в Україні. Виявлено спільні та відмінні напрями розвитку зазначених стандартів надання медичної допомоги. Результати можуть бути використані при удосконаленні класифікацій стандартів надання медичної допомоги. Вони представлятимуть інтерес для науковців, управлінців, практикуючих лікарів.

Досліджено рівень впровадження стандартів у діяльність амбулаторно-поліклінічних, лікувально-профілактичних закладів та лікарняних відділень з ліжками для стаціонарного лікування хворих. Визначено шляхи підвищення ефективності впровадження цих стандартів.

Висвітлено проблеми у сфері стандартизації медичної допомоги в Україні. Запропоновано шляхи їх вирішення з урахуванням сучасних міжнародних вимог.

Вивчено зарубіжний досвід (35 країн-членів Всесвітньої організації охорони здоров'я) щодо формування переліку платних для населення медичних послуг і виробів медичного призначення. Проведено порівняльний аналіз пакетів платних засобів охорони здоров'я в Україні та зарубіжних країнах.

Мета роботи - визначення векторів подальшого розвитку державної політики у сфері охорони здоров'я України, з урахуванням вітчизняного, зарубіжного досвіду та сучасної соціально-політичної ситуації в країні. Вивчено нормативно-правові та наукові джерела літератури; застосовано бібліографічний метод, метод порівняльного аналізу, логічного узагальнення. У результаті роботи виокремлено пріоритетні напрями державної політики у сфері охорони здоров'я на короткострокову перспективу. Запропоновано систему індикаторів, яка складається з 222-х показників, для встановлення ефективності державної політики у сфері охорони здоров'я.

Наведено фізико-хімічні, фізико-механічні та функціонально-технологічні властивості різних видів сухої молочної сироватки. Застосування методу головних компонент дало змогу розділити зразки сухої молочної сироватки на групи за способом оброблення сировини. Встановлено, що найвпливовішими показниками для віднесення сухих продуктів із сироватки у групи є температура склування, різниця між температурою склування та зберігання, індекс чутливості до налипання та/або злежування, вміст мангану.

Наведено близько 1 000 термінів, що стосуються публічного управління - діяльності, пов'язаної з реалізацією державної політики в різних сферах суспільного життя через системи органів публічного врядування, суб'єктів громадянського суспільства, фізичних осіб.

Обгрунтовано пропозиції з оптимізації державної соціогуманітарної політики та окреслено напрями вдосконалення шляхів, механізмів, інструментів державного управління соціогуманітарною складовою суспільного розвитку в Україні в контексті інтеграції та консолідації українського суспільства. Розглянуто підготовку нормативно-правових документів з питань державного регулювання соціогуманітарної складової суспільного розвитку в Україні.

На прикладі України висвітлено сутність та особливості формування й розвитку найпоширеніших колективних ідентичностей - родової, регіональної, соціоекономічної, релігійної, етнічної, національної. Особливу увагу приділено аналізові етнічної, релігійної та національної ідентичностей, які відіграють головну роль у становленні самобутності та суб'єктності українського суспільства та Української держави. Порушено проблеми подолання конфлікту ідентичностей у системі пріоритетів соціогуманітарного розвитку України.

Проаналізовано сучасну міжнародну та вітчизняну практику вимірювання соціального розвитку, яка засвідчує наявність феноменальної різноманітності підходів залежно від міри комплексності, методики оцінювання, функціонального призначення, розуміння сутності соціального розвитку. Розкрито трансформацію концептуальних засад вимірювання соціального розвитку, зумовлену розширенням спектра його ключових аспектів: від оцінки рівня матеріальної забезпеченості та задоволення базових потреб до вимірювання неформальних соціальних інститутів. Обгрунтовано доцільність застосування інтегрованого підходу у процесі розробки національної системи оцінки соціального розвитку регіонів та здійснення відповідних міжрегіональних зіставлень. Доведено необхідність розробки нової методології вимірювання соціального розвитку регіонів, створення системи індикаторів, покликаних стати зручним інструментом аналізу регіональних проблем та вироблення відповідних управлінських рішень, надати можливість коригувати дії держави і суспільства.