Зазначено, що кількісна оцінка ризику впливу пестицидів на працюючих є обов'язковим елементом інформаційного супроводження та прийняття рішень про можливість їх державної реєстрації. Разом з цим, сучасні моделі оцінки ризику мають деякі розбіжності у підходах до такої оцінки. Найбільш вагомі з них - обгрунтування допустимих рівнів впливу пестицидів з використанням недіючих доз на основі токсикологічних даних підгострих та субхронічних досліджень, в яких практично не враховується механізм токсичної дії пестициду та його вплив на "віддалені" наслідки дії (репродуктивну функцію та розвиток, канцерогенну та мутагенну дію). Використання офіційно затвердженого гігієнічного показника - допустимої добової дози (ДДД), який є інтегральним вираженням усієї сукупності токсикологічних даних, значною мірою позбавляє цих недоліків. Розробка алгоритму обгрунтування допустимих рівнів впливу на працюючих на основі ДДД повинна базуватись на чіткому розумінні основних відмінностей токсичної дії речовин у різних часових режимах, напрямку токсичної дії та його лімітуючих показників.

Проаналізовано моделі визначення коефіцієнта проникнення крізь шкіру хімічних речовин як функції їх фізико-хімічних властивостей. Розраховано коефіцієнти проникнення групи пестицидів, що разом із результатами гігієнічних досліджень умов праці дозволило визначити величини поглинених крізь шкіру доз. Дослідження показали шляхи практичного застосування рівнянь регресії з визначення коефіцієнтів проникнення в оцінці ризику впливу пестицидів на працюючих у разі надходження в організм крізь шкіру.

Проведено порівняльне оцінювання розробленого розрахункового методу визначення гранично допустимого рівня забруднення шкіри (ГДРз.ш.) діазиноном та експерименту з нанесенням пестициду на шкіру щура. Критерієм оцінювання безпечної дії була активність холінестерази плазми крові, еритроцитів і мозку та показники прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Показано, що розрахункове значення ГДРз.ш. діазинону повністю співпадає з одержаною у досліді недіючою дозою. Це знайшло відображення у визначенні рівня активності холінестерази плазми крові, еритроцитів і мозку. Стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги (ТБК-АП і вміст церулоплазміну), віддзеркалюючи тенденцію до змін перекисного окиснення ліпідів, меншою мірою характеризують вплив цього фосфорорганічного інсектициду на організм.

Наведено результати гігієнічної оцінки умов праці у разі застосування пестицидів. Визначено особливості забруднення виробничого середовища залежно від стадії технології даного застосування та способу обробки рослин. Кількісно оцінено ступінь несприятливого впливу пестицидів на працюючих. Показано, що деякі положення методології оцінки ризику черезшкірного впливу потребують подальшого вивчення. Найбільш складним є питання визначення безпечних рівнів впливу пестицидів, величини дози їх поглинання шкірою у випадку забруднення та значення фактора шкірної абсорбції (ФА), який передбачає залежність між нашкірною експозиційною дозою та дозою у разі надходження per os. На підставі результатів аналізу співвідношень токсичності великої групи пестицидів різних хімічних класів і рівнів токсичності у разі різних шляхів надходження до організму (per os та крізь шкіру), а також експериментальних досліджень обгрунтовано значення фактора шкірної абсорбції залежно від класу небезпеки (ФА = 0,4; ФА = 0,7), рекомендовані для використання під час розрахунків оцінки ризику.

Розглянуто найпоширеніші в Європейському Союзі експозиційні моделі оцінювання ризику пестицидів на працюючих. Проведений аналіз моделей і дослідження дозволили визначити основні відмінності в оцінюванні інгаляційної та нашкірної експозиції пестицидами за різних технологій їх застосування.

Наведено результати досліджень з визначення токсичності, неефективних рівнів дії похідних піридину - клопіраліду та піклораму за умов субхронічного експерименту. Обгрунтовано можливість використання раніше встановлених нормативів і регламентів для цих препаратів.

Проведено токсикологічну оцінку та гігієнічні дослідження умов праці під час застосування аміаку безводного зрідженого в сільському господарстві. Аміак за параметрами токсикометрії відноситься до небезпечних речовин, є сильним подразником шкіри, слизових оболонок очей та дихальних шляхів, проявляє слабкі сенсибілізуючі та кумулятивні властивості. У результаті гігієнічних досліджень встановлено, що вміст аміаку в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі не перевищував гігієнічні нормативи. Зроблено висновок, що сучасна технологія внесення добрива в грунт, виконання вимог інструкції із застосування та техніки безпеки при роботах з аміаком зводять до мінімуму ризик його негативного впливу на працюючих на різних етапах виробничого процесу. Рекомендовано аміак безводний зріджений марки Б за ГОСТ 6221-90 до застосування в сільському господарстві України як високо концентроване азотне добриво (N - 82 %) для внесення в грунт під широкий спектр сільськогосподарських культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л322

Рубрики:

Фосфорні добрива

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено гігієнічну оцінку умов праці за застосування пестицидів на етапі їх державних випробувань. На підставі результатів визначення вмісту пестицидів в об'єктах виробничого середовища (повітря робочої зони та поверхня шкіри) наведено порівняльну характеристику інгаляційного та крізьшкірного впливу пестицидів на працюючих. Використання експозиційної моделі оцінки ризику дає змогу більш коректних розрахунків потенційного неспрятливого впливу пестицидів за різних шляхах надходження в організм.

Проведена гигиеническая оценка условий труда при применении пестицидов на этапе их государственных испытаний. На основании результатов определения содержания пестицидов в объектах производственной среды (воздухе рабочей зоны и поверхности кожи) дана сравнительная характеристика ингаляционного и чрескожного воздействия пестицидов на работающих. Использование экспозиционной модели оценки риска дает возможность более корректных расчетов потенциально неблагоприятного воздействия пестицидов при разных путях поступления в организм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.541 + П415.264 н6

Рубрики:

Гігієна праці у рослинництві

Фунгіциди

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виробництво та застосування біопрепаратів є все більш суттєвим доповненням хімічним засобам, а у випадках органічного землеробства - екологічно чистою альтернативою. Ефективними засобами біологічного контролю чисельності комах-шкідників є біопрепарати на основі бакуловірусів, які становлять частину природної мікробіоти й відіграють велику роль у підтриманні рівноваги комах у природних біоценозах. Мета дослідження - токсиколого-гігієнічна оцінка біопрепарату хеліковекс, КС (діючий чинник - Helicoverpa armigera nucleopolyhedrovirus (HearNPV) ізолят BV-0003 - вірус ядерного поліедрозу бавовняної совки, титр - 7,5-1012 поліедрів/л) виробництва Андерматт Біоконтрол АГ (Швейцарія) з позицій безпечності для здоров'я людини та навколишнього природного середовища. Методи дослідження: експертно-аналітичні, токсикологічні, гігієнічні. Експериментальні токсикологічні дослідження виконано відповідно до вимог OECD 401, 402, 404, 405, 406 (OECD Guideline for the Testing of Chemicals "Acute Oral Toxicity", "Acute Dermal Toxicity", "Acute Dermal Irritation/Corrosion", "Acute Eye Irritation/Corrosion", "Skin Sensitisation" з дотриманням основних положень біоетичного поводження з тваринами. Обгрунтування санітарно-гігієнічних вимог застосування препарату проведено з використанням офіційних документів, що регламентують безпечність пестицидів на етапі післяреєстраційного застосування. Встановлено, що біопрепарат хеліковекс, КС відповідно до "Гігієнічної класифікації пестицидів за ступенем небезпечності" (ДСанПіН 8.8.1.002-98) за параметрами гострої пероральної, інгаляційної, шкірно-резорбтивної токсичності відноситься до 4 класу небезпечності (малонебезпечний), не проявляє подразнюючої дії на шкіру та слизові оболонки очей, не має сенсибілізуючих властивостей. Контроль об'єктів виробничого та навколишнього природного середовища, а також сільськогосподарської продукції, вирощеної з використанням препарату, не потрібний. Строк очікування до збирання урожаю сільськогосподарських культур, які вирощені із застосуванням препарату, не регламентується; строки виходу на оброблені ділянки для проведення механізованих/ручних робіт - 1 доба. Умови безпечного використання біопрепарату визначаються дотриманням інструкції із застосування, вимог ДСП 8.8.1.2.001-98 "Транспортування, зберігання і застосування пестицидів в народному господарстві". Висновки: за результатами токсиколого-гігієнічної оцінки біопрепарату інсектицидної дії хеліковекс, КС розроблено інструкцію з його безпечного застосування в заявленій сфері та наведено рекомендації щодо державної реєстрації в Україні.

Упровадження в сільське господарство України нових пестицидних препаратів, які виробляються в різних країнах світу, але мають однакові діючі речовини, або розширення сфери їх застосування потребує ретельної перевірки щодо дотримання гігієнічних регламентів під час їх застосування, які затверджені в Україні, тобто їх застосування не повинно становити небезпеки для здоров'я працюючої людини. Мета дослідження - аналіз якості виробничого середовища за результатами хіміко-аналітичних досліджень під час проведення державних випробувань у разі застосування нових пестицидних препаратів на зернових злакових і олійних культурах. Для ідентифікації та вимірювання концентрації хімічних речовин застосовано методи газорідинної та високоефективної рідинної хроматографії з використанням газових хроматографів "Кристаллюкс 4000 і 4000М" (РФ) з комп'ютерною програмою "NETCHROM" і рідинного хроматографа LC-240 (США ) з комп'ютерною програмою "TOTAL TURBOCHROM"; аналітичні стандартні зразки пестицидів; методи статистичного аналізу. Визначено вміст 19-ти діючих речовин 20-ти досліджених препаратів у повітрі робочої зони під час приготування робочих розчинів і в кабіні трактора у разі їх застосування на зернових злакових культурах і кукурудзі; через 1 год у повітрі над обробленою ділянкою та у грунті; у змивах з поверхні шкіри рук і обличчя та в нашивках на спецодязі працюючих одразу після закінчення роботи. Визначений ступінь можливого ризику для здоров'я працюючих не перевищував допустимого рівня. Встановлено терміни виходу працюючих на оброблені ділянки. Висновки: у разі дотримання технологічних регламентів застосування препаратів вміст пестицидів у повітрі робочої зони не перевищує гігієнічних нормативів. Парова складова в забрудненні повітря була несуттєвою за винятком тих пестицидів, що через порівняно високу леткість (ципроконазол, S-метолахлор) можуть бути в суміші з аерозолем. Забруднення шкіри рук, обличчя та спецодягу може бути пов'язане з забрудненням як повітря рідинно-крапельним і пиловим аерозолем, так і поверхні обладнання. Підтверджено можливість використання для контролю безпеки застосування препаратів раніше встановлених гігієнічних регламентів.

Фосфористая кислота - широко известный продукт, применяемый в химическом синтезе в качестве восстановителя, производстве фосфитов для процессов водоподготовки, производстве пестицидов и агрохимикатов. Несмотря на столь широкое применение, гигиеническая регламентация фосфористой кислоты в воздухе рабочей зоны отсутствует. Необходимость в регламентации фосфористой кислоты в Украине появилась в связи с использованием еe в технологическом процессе производства отечественных фунгицидных препаратов, где она применяется в виде водного раствора, а также в качестве реактива для получения соли - фосфита алюминия. Обосновано ориентировочно безопасный уровень воздействия (ОБУВ) фосфористой кислоты в воздухе рабочей зоны для регламентации еe практического применения в технологическом процессе производства химических средств защиты растений. Обоснование ОБУВ фосфористой кислоты в воздухе рабочей зоны осуществлялось c использованием традиционного для отечественного регламентирования метода - расчeтных уравнений (моделей), основанных на известных экспериментально установленных токсикометрических параметрах с учeтом химической структуры вещества, класса опасности, физико-химических свойств, характера биологического действия и др. На основании анализа литературных данных сделан вывод, что по параметрам токсикометрии фосфористая кислота относится к веществам 2 класса опасности "высокоопасные", обладает сильным раздражающим действием на кожу и слизистые оболочки глаз. Основным показателем в токсикологической оценке фосфористой кислоты является неизбирательное раздражающее действие, параметры которого (Limir) были использованы для расчета гигиенического норматива - ОБУВ в воздухе рабочей зоны. Выводы: рекомендованная величина ОБУВ фосфористой кислоты в воздухе рабочей зоны - 0,1 мг/м (2 класс опасности, аэрозоль) с пометкой "требуется специальная защита кожи и глаз".

Гібереліни - природні фітогормони, що проявляють властивості регуляторів росту та індукторів природних захисних механізмів рослинної клітини і використовуються в технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Мета дослідження - токсиколого-гігієнічна оцінка препаратів на основі гіберелінів і регуляторів росту рослин "Зав'язь" (натрієві солі гіберелінів А3, А4, А7 - 5,5 г/кг) та "Новагіб" (гібереліни GA4/7 - 10 г/л) з позицій безпечності для здоров'я людини та навколишнього природного середовища. Проведено експертно-аналітичні дослідження технічних документів на препарати, даних літератури з токсикологічних властивостей гіберелінів, їх поведінки в об'єктах довкілля, моделі оцінювання ризику для прогнозування та кількісної оцінки інгаляційної та нашкірної експозиції гіберелінами. Результати. Згідно з "Гігієнічною класифікацією пестицидів за ступенем небезпечності" (ДСанПіН 8.8.1.002-98), гібереліни GA3 та GA4/7 за параметрами гострої пероральної, дермальної токсичності відносяться до 4 класу небезпечності, гострої інгаляційної токсичності - до 2 - 3 класу, не подразнюють шкіру, є помірними подразниками слизових оболонок очей з відсутністю алергенного потенціалу. Встановлено, що в режимі субхронічних та хронічних впливів гібереліни проявляють загальнотоксичну дію на організм з переважним впливом на функцію нирок. Гібереліни малостійкі у грунті та помірно стійкі у воді, швидко розкладаються на повітрі, безпечні для бджіл та корисної ентомофауни, грунтових мікроорганізмів, птахів. Не токсичні для водних організмів, не накопичуються у рослинах та навколишньому середовищі. За результатами токсиколого-гігієнічної оцінки препартів "Зав'язь" та "Новагіб" та оцінювання ризику зроблено висновок про достатній ступінь безпеки для здоров'я людини та навколишнього середовища при дотриманні рекомендацій із застосування. Висновки: на основі високої селективності відносно рослин, низької токсичності та в зв'язку з природним походженням і малими нормами витрат гіберелінів (максимально 5 г д.р./га) обгрунтовано недоцільність контролю об'єктів навколишнього середовища в разі застосуванні препаратів на їх основі.

Проникнення хімічних речовин (ХР) крізь шкіру - одна з передумов оцінки ризику цього шляху надходження небезпечних факторів виробничого середовища (пестицидів, органічних розчинників) та довкілля (полютантів, забруднювачів повітря, води водоймищ), оцінки ефективності лікарських засобів (трансдермальних терапевтичних систем, мазей, утирань), косметичних препаратів тощо. Математичне моделювання є найпродуктивнішим шляхом подолання ряду невизначеностей, які супроводжують цей складний процес, а найрозвинутішою теоретичною базою цього моделювання - використання законів дифузії Фіка. Незважаючи на величезний масив інформації з цього приводу у світовій літературі, цілісного погляду на проблему у вітчизняних джерелах не існує. Запропонований огляд літератури, побудований на матеріалах Наукової консультативної Ради Агентства з охорони оточуючого середовища США (US EPA), надає цілісний погляд на коефіцієнт проникнення як наріжний елемент дифузійної моделі та на підходи до його визначення з використанням математичного апарату теорії дифузії, не переобтяженого складними теоретичними інтерпретаціями. Мета дослідження - на підставі огляду літератури та сучасного стану проблеми створити алгоритм практичного використання теорії дифузії (дифузійних моделей) у загальнобіологічній проблемі, пов'язаній з проникністю ХР крізь біологічні мембрани (шкіру). Аналітичний огляд наукових публікацій з теорії дифузії та коефіцієнта проник нення ХР крізь біологічні мембрани як системоутворюючого фактора у проблемі крізьшкірного надходження ХР. Наведено шляхи розвитку дифузійної моделі проникнення ХР крізь шкіру від теоретичних засад до спрощеного визначення основного параметра моделі - коефіцієнта проникнення - з використанням достатнього за обсягом масиву даних літератури. Висновки: коефіцієнт проникнення крізь біологічну мембрану (шкіру) є основним параметром, інтегруючим складний процес розподілу пенетранту між шкірою та водою (розчинником) і дифузії його в товщі мембрани (рого вого шару), аж до внутрішньої поверхні мембрани (епідермісу, судинного шару шкіри). Дифузійна модель проникнення біологічних мембран, незважаючи на велику кількість умовностей та невизначеностей, є найбільш практично придатною для опису цього складного процесу.

Мета роботи - проаналізувати існуючі альтернативні методи тестування косметичної продукції та оцінити можливості їх використання в Україні. Матеріали та методи. При виконанні роботи проаналізовані публікації вітчизняних та зарубіжних видань та керівні документи міжнародних організацій щодо тестування косметичної продукції. Результати. На основі аналізу даних оцінені альтернативні методи та діючі керівництва міжнародних організацій щодо тестування косметичної продукції. Визначені проблемні питання, які потребують вирішення задля впровадження в Україні підходів тестування косметичної продукції без використання тварин. Висновки: впровадження альтернативних методів оцінки токсичності косметичної продукції представляє собою непросте завдання як для України, так і для інших країн світу. Це пов'язано, перш за все, з відсутністю протоколів оцінки всіх кінцевих токсикологічних точок і невизначеністю загальноприйнятих стратегії тестування нових інгредієнтів та косметичних складів, які містять рослинну сировину та наноматеріали. Для України відкритими залишаються питання затвердження альтернативних методів, стратегій тестування та обмежена кількість фахівців, які мають досвід роботи з альтернативними моделями та володіють методами in vitro.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.6 + Р124.54

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами, пестицидами

Гігієна праці у сільськогосподарському виробництві

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.6

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами, пестицидами

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для запобігання розвитку механізмів резистентності та підвищення біологічної ефективності пестицидів у системах захисту рослин спостерігається тенденція до зростання кількості складних сумішей пестицидних формуляцій із вмістом двох і більше діючих речовин, що підвищує вірогідність їхнього небезпечного впливу на працючих. Тому встановлення потенційної та реальної небезпеки комбінованих пестицидів є актуальним завданням профілактичної токсикології та медицини праці. Мета дослідження - прогнозування ризику професійного комбінованого впливу емамектину бензоату та ацетаміприду при застосуванні сумішевої композиції на їхній основі для захисту посівів соняшнику та кукурудзи. Експертно-аналітичне дослідження наукової інформації з токсикологічних властивостей емамектину бензоату та ацетаміприду, методи токсикологічного експерименту на лабораторних тваринах, прогностична модель оцінки ризику, метод Фінні для врахування комбінованого впливу пестицидів на працюючих. Висновки: перспектива створення комбінацій діючих речовин у пестицидних формуляціях несе в собі загрозу можливих проявів потенціювання як одного з найнебезпечніших видів комбінованого впливу. Обгрунтовано необхідність врахування коефіцієнтів потенціювання при вивченні умов праці з використанням комбінованих препаратів на основі діючих речовин з подібною спрямованістю токсичних ефектів. Це підвищить точність і надійність результатів оцінювання професійного ризику та сприятиме розробленню профілактичних заходів щодо попередження шкідливого впливу пестицидів на організм працюючих.

З липня 2013 року в країнах Європейського Союзу (ЄС) вступила в силу заборона тестування косметичних засобів на тваринах, яку підтримали ряд країн світу, у тому числі й Україна. Поряд з цим лишається актуальною проблематика впровадження альтернативних методів тестування косметичних засобів, визначення кінцевих токсикологічних точок і стратегій тестування нових інгредієнтів. Наведено практичний огляд методів оцінки безпечності косметичних засобів з урахуванням сучасних підходів, які використовуються на території ЄС. Мета дослідження - аналітичний огляд сучасних методів оцінки безпечності косметичних засобів. Дослідження побудовано на аналізі вітчизняних і зарубіжних видань, чинних нормативно-правових актів та керівних документів міжнародних організацій, які регулюють обіг косметичних засобів. Висновки: оцінка безпечності косметичних засобів потребує ретельного планування та розробки стратегій тестування, які включають пошук наявної інформації щодо тестувань, які були проведені на тваринах, застосування альтернативних моделей in vitro та залучення методів in silico.