Проаналізовано основні принципи навчання фізиці у 12-річній школі. Визначено загальнопредметні компетентності учнів під час вивчення фізики. Розглянуто особливості планування методичної роботи щодо підвищення фахової компетентності вчителя фізики на різних рівнях. Зроблено відповідні висновки за результатами дослідження.

За умов переходу на 12-річний термін навчання висловлено окремі зауваження щодо стану фізичної освіти в Одеській області. Акцентовано увагу на підвищенні майстерності педагога за умов вивчення фізики за новими програмами, дотриманні вчителем державних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів. Оскільки урок залишається основною формою організації освітнього процесу в школі, окреслено головні вимоги до сучасного уроку (уроку фізики, зокрема). Зосереджено увагу на проблемах діяльності шкільних та районних методичних об'єднань, від роботи яких значною мірою залежить теоретична та методична підготовка вчителя, його загальна культура, ерудиція та прагнення до їх підвищення і вдосконалення.

Висвітлено досвід Одеського обласного інституту удосконалення вчителів щодо кадрового та навчально-методичного забезпечення сучасної шкільної освіти. На прикладі діяльності науково-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін показано роботу з керівниками районних методичних об'єднань і методистами райметодкабінетів, що опікуються предметами природничого циклу, які постійно мають контакт з вчителями та повинні максимально мобільно й оперативно реагувати на їх запити. Зосереджено увагу на проведенні комплексних семінарів, які лабораторія використовує в роботі з педагогічними працівниками, ефективно впливаючи на рівень їх професійної компетентності. Запропоновано зразки анкет, матеріалів семінару "Методичні аспекти моніторингу якості природничої освіти" та "Модернізація функцій та методів управління методичною роботою як засіб удосконалення професійної компетентності вчителів".

Проаналізовано та конкретизовано сутність понять "діяльність", "дія", "операція" як основи психологічної структури навчальної діяльності, без розуміння якої неможлива ефективна організація навчального процесу. Виокремлено навчальні дії за функціональними ознаками: практичні; інтелектуальні, які, в свою чергу, розподіляються: на розумові, перцептивні, мнемічні, метакогнітивні дії; за результативністю: репродуктивні і продуктивні. Визначено цілі навчання, що досягаються через відповідні навчальні дії в трьох сферах: когнітивній, емоційній та психомоторній. Розглянуто тріаду "потреба" - "стимул" - "мотив" - основу навчальної діяльності вчителя, основне його завдання, пов'язане з тим, щоб виникали умови трансформації потреб і стимулів на мотиви.

Розглянуто завдання шкільної фізичної освіти в світлі роботи над новими навчальними програмами з фізики. Зосереджено увагу на науково-методичному супроводі переходу на нові програми, який відображає найважливіші аспекти оновлення змісту природничої освіти та її фізичного компонента. Виокремлено один із провідних принципів освіти - якість та найважливіший її показник - оцінку якості освіти. Висвітлено результати Міжнародного порівняльного дослідження якості природничо-математичної освіти, в якому брали участь учні VIII класів Одещини. Зазначено, що реалізація завдань шкільної фізичної освіти має здійснюватися на засадах, які відповідають переходу від знанецентричної освітньої парадигми (традиційне навчання) до парадигми розвивальної освіти, що будується на засадах та принципах особистісно орієнтованої педагогіки. Окреслено основні протиріччя педагогічної діяльності, що заважають у розв'язанні цих завдань. Розкрито діяльність науково-методичної лабораторії природничих дисциплін Одеського обласного інституту удосконалення вчителів (ООІУВ), спрямовану на подолання цих протиріч та на підвищення якості та пріоритетності шкільної природничо-математичної освіти.

Розглянуто модернізацію освіти, яка зумовлена трансформаційними процесами у суспільстві та вимагає від учителів усвідомлення необхідності пошуку ефективної системи своїх педагогічних дій відповідно до цілей та завдань, що висуває гуманістична парадигма навчання. Визначено основні параметри педагогічної діяльності вчителя за компетентнісного підходу до уроку. Зазначено, що важливою проблемою сьогодення є проблема психологічної готовності вчителів до трансформації власної особистості в процесі засвоєння ефективних стратегій і технологій удосконалення навчально-виховного процесу. Наведено основні види інтерактивного навчання. Проаналізовано використання групової навчальної діяльності як різновиду інтерактивного навчання.

Рассмотрена модернизация образования, обусловленная трансформационными процессами в обществе и требующая от учителей осознания необходимости поиска эффективной системы своих педагогических действий в соответствии с целями и задачами, которые выдвигает гуманистическая парадигма обучения. Определены основные параметры педагогической деятельности учителя при компетентностном подходе к уроку. Отмечено, что важной проблемой современности является проблема психологической готовности учителей к трансформации собственной личности в процессе усвоения эффективных стратегий и технологий совершенствования учебно-воспитательного процесса. Представлены основные виды интерактивного обучения. Проанализировано использование групповой учебной деятельности как разновидности интерактивного обучения.

Considered educational modernization caused transformation processes in the society and requires teachers’ awareness of the need of their search for an effective system of pedagogical action in accordance with the goals and objectives put forward by the humanistic paradigm of learning. The main parameters of a teacher's work at the competency approach to lesson. Noted that the major problem of our time is the problem of psychological readiness of teachers to the transformation of the self in the process of assimilation of effective strategies and technologies to enhance teaching- educational process. The main types of interactive learning. Reviewing the use of group learning activity as a variety of interactive learning.

Проаналізовано нову програму з природознавства, в якій до складової курсу поряд з практичними роботами введено практичні заняття, які мають суто діяльнісну спрямованість, а також міні-проекти та дослідницький практикум. Визначено основні етапи роботи вчителя щодо здійснення проекту. Окреслено окремі аспекти педагогічної та методичної діяльності, які виокремлені в навчальній програмі з природознавства та методичних рекомендаціях МОН щодо його викладання. Виокремлені основні проблеми, які виявились в ході семінарів, проведених науково-методичною лабораторією природничих дисциплін у червні 2013 р. з проблеми "Діяльнісний та компетентнісний підходи як основа змісту компонентів галузі "Природознавство"".

Проанализирована новая программа по природоведению, в которой к составляющей курса наряду с практическими работами введены практические занятия, которые имеют сугубо деятельностную направленность, а также мини-проекты и исследовательский практикум. Определены основные этапы работы учителя по осуществлению проекта. Рассмотрены отдельные аспекты педагогической и методической деятельности, которые выделены в учебной программе по естествознанию и методических рекомендациях МОН относительно преподавания. Выделены основные проблемы, которые возникли в ходе семинаров, проведенных научно- методической лабораторией естественных дисциплин в июне 2013 г. по проблеме "Деятельностный и компетентностный подходы как основа содержания компонентов области " Естествознание"".

Analyzed the new program on nature , in which a component of the course along with practical work introduced practical classes, which are purely activity- oriented, as well as mini-projects and research workshop . The basic stages of teachers to implement the project. Discuss specific aspects of teaching and methodical activities that are highlighted in the curriculum on science and methodical recommendations on the teaching of PWS . The main problems that have appeared in the course of workshops conducted scientific- methodical laboratory of natural sciences in June 2013 on the issue of " The activity and competence approaches as the basis of the content of the field components " Natural Science . "