Розглянуто один із можливих методів одержання поверхневих шарів з високими властивостями, яким може бути комбіноване лазерне легування. Спочатку проведено лазерне легування поверхні нітридоутворювальними елементами, а потім - азотування всього легованого шару. Установлено, що попередня лазерна обробка сприяє підвищенню зносостійкості в 1,5 - 3 рази за поверхневого зміцнення з наступним азотуванням; досягається найбільша мікротвердість (2000Н) і зносостійкість низьковуглецевих сталей азотуванням поверхні, легованої алюмінієм.

Досліджено напружено деформований стан дискретно обробленого матеріалу, навантаженого силами тертя. Розглянуто вплив вторинної структурної гетерогенності поверхні, що виникає у процесі лазерної дискретної обробки на зносостійкість. Встановлено, що попередня лазерна обробка суттєво пришвидшує дифузійні процеси азотування, підвищує мікротвердість і змінює фазовий склад порівняно з традиційними методами азотування. Визначено закономірності впливу параметрів дискретної структури, напружено-деформованого стану, поверхневої концентрації азоту, фазового складу, мікротвердості модифікованої поверхні на її зносостійкість. Проаналізовано, що дискретна лазерна обробка підвищує зносостійкість сталі 40Х у 2 раза, суцільне азотування - у 2,8 раза та дискетне азотування - у 5,6 раза.

За результатами експериментальних досліджень установлено залежність ефективності ущільнення грунту динамічними навантаженнями від вологості цього грунту. Результати досліджень апроксимовано на процес занурення готової палі вібрацією або забиванням і виявлено діапазон вологості, у якому таке занурення доцільне. Одержані результати можна використовувати для вибору способу улаштування паль у маловологих грунтах.