Розглянуто питання запровадження інклюзивної освіти в Україні. Обгрунтовано специфіку роботи сучасного загальноосвітнього закладу із дітьми з особливими потребами. Зазначено, що у вузькому значенні інклюзивна освіта - це гнучка, індивідуалізована система навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку за умов масової загальноосвітньої школи. Визначено завдання, які потрібно виконати для успішного запровадження та функціонування інклюзивної освіти.

Рассмотрены вопросы внедрения инклюзивного образования в Украине. Обоснована специфика работы современного общеобразовательного учреждения с детьми с особыми потребностями. Указано, что в узком смысле инклюзивное образование - это гибкая, индивидуализированная система обучения детей с особенностями психофизического развития в условиях массовой общеобразовательной школы. Определены задачи, которые необходимо выполнить для успешного внедрения и функционирования инклюзивного образования.

The problems of implementation of inclusive education in Ukraine. Justified by the specifics of the modern comprehensive school with children with special needs. Stated that, in the narrow sense of inclusive education - a flexible, individualized system of education for children with special needs in the context of mass secondary school. The tasks to be undertaken for the successful implementation and operation of inclusive education.

Зазначено, що неліхенізовані остропальні гриби є недостатньо дослідженими в Україні. Наведено відомості про новий для України та рідкісний у світовому масштабі вид Schizoxylon centaureae Bres., виявлений на території РЛП "Тилігульський". Характерною ознакою цього виду є ниткоподібні спори, що розпадаються на фрагменти під час дозрівання аску та приуроченість до розвитку на мертвих стеблах Centauria sp. та Asphodelus sp. Надано оригінальні ілюстрації та опис вказаного виду. Оскільки цей вид був дотепер відомим лише з Португалії та Греції, знахідка S. centaureae в Україні суттєво змінює існуючі уявлення про його поширення.

В ході дослідження мікобіоти Національного природного парку "Олешківські піски" було виявлено 112 видів грибів та грибоподібних протистів: з них слизовиків - 18, зигомікотових - 1, аскомікотових 32 та базидіомікотових - 61 вид. Серед цих видів 14 мають мікофільні, 2 - міксоміцетофільні та 1 - ліхенофільні властивості. Мікофільний гриб Hypomyces albidus Rehm в стадії анаморфи Cladobotryum sphaerocephalum (Berk.) Rogerson et Samuels та міксоміцет Amaurochaete tubulina (Alb. et Schwein.) T. Macbr. вперше зареєстровані на території України. Цікавою знахідкою є Patellaria crassispora H.-O. Baral, nomen provisum, яка також дотепер не була відома з України. Висловлено припущення, що спороношення Mycosphaerella sp., виявлене на перезимувалих хвоїнках Pinus palassiana D. Don, вірогідно є досі не описаною телеоморфою гриба Dothistroma pini Hulbary. Міксоміцет Stemonitopsis microspora (Lister) Nann.-Bremek. вперше зареєстрований у степовій зоні України.

Міксоміцети - єдина група макроскопічних наземних організмів, що досі не представлена в Червоній книзі України, не зважаючи на те, що доцільність охорони цих організмів визнана на міжнародному рівні. Міксоміцети внесені до низки Червоних книг та Червоних списків різних регіонів світу, включаючи офіційні видання МСОП; для їх охорони створюються заповідники та міжнародні комітети. Рівень вивченості міксоміцетів на території України є достатнім для того, щоб визначити перелік видів, які потребують охорони та можуть стати об'єктами моніторингу, здійснюваного фахівцями природоохоронної галузі. Наразі на території України зареєстрований 301 вид міксоміцетів, серед яких 202 виявляються в польових умовах без залучення спеціальних методів культивування, а їх знахідки підтверджені гербарними зразками з точним зазначенням локалітету. Для цих видів було визначено поширення в Україні та світі, після чого за методом Леруа обчислено відносний показник рідкісності. За цим показником види розділено на чотири категорії: A - рідкісні в Україні та світі (25 видів), B - рідкісні в Україні, але звичайні у світі (7), C - рідкісні у світі, але звичайні в Україні (67) і D - звичайні в Україні та світі (103). З 99 видів, що належать до категорій A-C, укладено Червоний список міксоміцетів України. З використанням додаткових критеріїв серед видів категорії A відібрано сім видів, які рекомендовано для включення до Червоної книги України: Diderma meyerae, Lamproderma pulveratum, L. spinulosporum, L. zonatum, Reticularia olivacea, Symphytocarpus trechispora та Tubifera pseudomicrosperma. Для цих видів наведено екологічні та біогеографічні характеристики, а також оригінальні ілюстрації.

Увагу присвячено дослідженню різноманітності, систематичної структури й еколого-трофічних особливостей дискоміцетів Харківського Лісостепу, у тому числі вивченню чисельності, поширення та біотопічних уподобань деяких модельних видів. Встановлено, що видовий склад дискоміцетів Харківського Лісостепу нараховує 254 види із 115 родів, 35 родин, 8 порядків і 5 класів відділу Ascomycota. Один вид наведено вперше для Східної Європи, 35 видів - вперше для території України, 134 - вперше для території Харківського Лісостепу. Показано, що систематична структура дискоміцетів Харківського Лісостепу характеризується високою складністю та є типовою для неморальних угруповань півдня Середньоєвропейської зони. Зазначено, що порівняно з іншими регіонами України Харківський Лісостеп характеризується доволі специфічним видовим складом дискоміцетів. Найбільш подібними до Харківського Лісостепу є Правобережний Лісостеп та Західне Полісся України. Проведено аналіз субстратної приуроченості дискоміцетів на території Харківського Лісостепу. Виділено 9 еколого-трофічних груп дискоміцетів: ксилофіли, едафофіли, гербофіли, бріофіли, філофіли, карпофіли, пірофіли, копрофіли та мікофіли. Показано, що більшість видів дискоміцетів є спеціалізованими у межах еколого-трофічних груп та окремих типів субстратів. Види роду Sarcoscypha та Urnula craterium обрано як зручні модельні об'єкти для моніторингових екологічних досліджень. Виявлено, що гриби з роду Sarcoscypha тяжіють до молодих лісів, a Urnula craterium - до ділянок більш старого віку, при цьому останній вид є менш чисельним. На основі проведених досліджень вид Urnula craterium запропоновано включити до Червоного списку Харківської області. Проведено лєкто- та епітипіфікацію Morchella steppicola Zerova. Акцентовано, що молекулярно-філогенетичне дослідження дозволило встановити конспецифічність зразків М. steppicola з України із зразками з інших країн Центральної Євразії, і підтвердити, шо цей вид є генеалогічно відособленою лінією у складі роду Morchella. Встановлено, що у Харківському Лісостепу цей вид є доволі поширеним, відносно стійким до антропогенного навантаження і не є індикатором малопорушених степових ділянок. Наголошено, що враховуючи це, доцільність збереження цього виду у Червоній книзі України варто переглянути.