Наведено загальну характеристику здібностей людини, вміщено інформацію про навантаження, що застосовуються у спортивному тренуванні, описано процес адаптації. Розглянуто педагогічні, психологічні, медико-біологічні та реабілітаційні засоби відновлення працездатності спортсменів. Обгрунтовано рекомендації щодо застосування збалансованого харчування та поживних речовин з метою відновлення спортивної працездатності. Описано системи відновлення спортивної працездатності, що застосовуються у єдиноборствах, спортивних іграх і циклічних видах спорту.

Дана общая характеристика способностей человека, приведена информация о нагрузках, применямых в спортивных тренировках, описан процесс адаптации. Рассмотрены педагогические, психологические, медико-биологические и реабилитационные средства восстановления трудоспособности спортсменов. Обоснованы рекомендации по применению сбалансированного питания и питательных веществ с целью восстановления спортивной трудоспособности. Описаны системы возобновления спортивной трудоспособности, применяемые в единоборствах, спортивных играх и циклических видах спорта.

Розкрито особливості розвитку морфофункціональних систем органіму залежно від статі та віку людини. Висвітлено питання навантаження, стомлення, відновлення працездатності спортсмена педагогічними, психологічними та медико-біологічними засобами. Наведено інформацію про особливості відновлення спортсменів у циклічних видах спорту, засоби та методи психологічних впливів, загальні правила харчування, класифікацію допінгів, стимулятори, анаболічні речовини. Висвітлено роль мінеральних речовин, білків, амінокислот і холестерину в організмі людини. Увагу приділено реабілітаційним засобам відновлення працездатності спортсменів.

Розглянуто історію виникнення, еволюцію розвитку та сучасний стан гандболу в Україні та у світі. Висвітлено основні теоретичні відомості про технічні прийоми та тактичні дії цієї гри. Наведено правила гри та методику суддівства. Приділено увагу організації та методиці проведення змагань.

Висвітлено теоретичні засади легкої атлетики як виду спорту, розглянуто заходи з безпеки навчання та профілактики травматизму. Наведено загальну характеристику легкоатлетичних видів спорту. Розглянуто техніку виконання вправ зі спортивної ходьби, стрибків, метань, бігу на витривалість та короткі дистанції, а також кросового бігу. Наведено методичні рекомендації щодо організації навчальних занять на факультеті фізичного виховання з легкої атлетики, розкрито особливості виконання легкоатлетичних вправ і проведення змагань.

Освещены теоретические основы легкой атлетики как вида спорта, рассмотрены средства безопасности обучения и профилактики травматизма. Дана общая характеристика легкоатлетических видов спорта. Описаны техники выполнения упражнений по спортивной ходьбе, прыжкам, метаниям, а также бега на выносливость и короткие дистанции, кроссового бега. Разработаны методические рекомендации по организации учебных занятий на факультете физического воспитания по легкой атлетике, раскрыты особенности выполнения легкоатлетических упражнений и проведения соревнований.

На базі даних диспансерного спостереження й опитування спортсменів ЧНУ виявлено найважливіші причини та профілактичні заходи для зменшення частоти спортивного травматизму.

Висвітлено аспекти формування позитивної мотивації в учнів старшого шкільного віку до занять фізичною культурою та спортом.

Розглянуто аспекти розвитку безперервної освіти вчителів фізичної культури. Безперервність освіти розглядається як цілісний процес, який забезпечує поступовий розвиток творчого потенціалу особистості й усебічне збагачення її духовного світу. Завдання - проаналізувати розвиток безперервної освіти вчителів фізичної культури на Буковині. Для розв'язання цієї проблеми застосовується метод одержання ретроспективної інформації: аналіз матеріалів періодичної преси, статей сучасної періодики, архівних джерел. Роль безперервної освіти зросла за умов трансформацій українського суспільства, це зумовлено потребою держави в підготовці висококваліфікованих кадрів. Безперервна освіта - це процес зростання освітнього потенціалу вчителя.

Здійснено загальний історичний огляд розвитку та становлення професійної освіти вчителів фізичної культури на Буковині. На розвиток та становлення професійної освіти вчителів фізичної культури на Буковині, яка в різні історичні періоди перебувала в складі іноземних держав, мали вплив особливості національно-культурного життя в регіоні. Завдання - зібрати дані й проаналізувати історичні передумови розвитку професійної освіти вчителів фізичної культури на Буковині, що орієнтуються на засвоєння базових знань та вмінь самостійно навчатися й використовувати набуті знання в практичній діяльності. Для розв'язання проблеми застосовуються методи одержання ретроспективної інформації: аналіз матеріалів періодичної преси, статей сучасної періодики, архівних джерел. На підготовку та вдосконалення висококваліфікованих фахівців із фізичного виховання на Буковині мали вплив особливості національно-культурного життя в регіоні. Професійний розвиток, фахова підготовка й удосконалення професійної майстерності в майбутнього учителя фізичної культури в інформаційному суспільстві можливі лише за умови безперервності вищої професійної освіти й розвитку особистості.

Розглянуто вплив історичних етапів перебування Буковини в складі різних держав на систему професійної підготовки вчителів фізичної культури (ФК). Мета дослідження - визначити історичні особливості становлення та розвитку професійної підготовки вчителів ФК на Буковині. Для розв'язання проблеми застосовано методи одержання ретроспективної інформації: аналіз матеріалів періодичної преси, статей сучасної періодики, архівних джерел та анкетування. Досліджено вплив історичних етапів перебування Буковини в складі різних держав на підготовку висококваліфікованих учителів ФК. Слід зазначити, що на кваліфіковану підготовку викладачів ФК на Буковині мали суттєвий вплив історичні етапи перебування регіону в складі різних держав.

Друга половина XIX - початок XX ст. - це час, коли на Буковині, коронному краї Австро-Угорської імперії, склалися політичні, економічні та соціальні умови для розвитку освіти, науки й культури, відбулося кількісне збільшення громадських товариств та урізноманітнення напрямів їх діяльності. Створено товариства, які повністю або частково розв'язували проблеми фізичного виховання дітей і молоді. Піонером спортивного руху в краї став "Bukowiner Allgemeiner Sportklub". Мета дослідження - проаналізувати діяльність товариства "Bukowiner Allgemeiner Sportklub", визначити його внесок у розвиток фізкультурно-спортивного руху на Буковині на початку XX ст. Методи дослідження - вивчення літературних джерел, документальних й історичних матеріалів, теоретичний аналіз і синтез одержаних даних. У дослідженні використано матеріали фондів установ Австрії (із 1867 р. Австро-Угорщини) 1775 - 1918 рр. Державного архіву Чернівецької області. "Bukowiner Allgemeiner Sportklub" - громадське товариство, яке діяло на Буковині в 1910 - 1913 рр. Його діяльність була позбавлена політичних, національних, конфесійних упереджень та грунтувалася на принципах расової, класової й майнової рівності, а також на головних життєвих пріоритетах - тілесному та духовному здоров'ї. Клубом організовано гурток спортивних (рухливих) ігор для юнаків, секції з футболу, важкої атлетики, велоспорту, ковзанярського, лижного спорту; відкрито два льодові майданчики, спортивний майданчик у Чернівцях, спортивні гуртки в містах Радівці та Солка; налагоджено активну участь членів клубу в змаганнях із легкої атлетики, плавання, туризму. Висновки: за період існування клубу "Bukowiner Allgemeiner Sportklub" його членами налагоджено роботу спортивних секцій, організовано й проведено низку змагань, облаштовано спортивні споруди. До прогресивних починань можна віднести гнучку систему оплати членства в клубі, існування пільг, різноманіття надання спортивних послуг, широку кампанію з популяризації здорового способу життя. Отже, клуб був активним учасником фізкультурного руху на Буковині, а діяльність його членів поклала початок розвитку спорту в краї.

Перехід України на нові економічні умови негативно позначився на діяльності багатьох спортивних організацій різних форм власності. У зв'язку з цим постає необхідність пошуку та реалізації нових форм і підходів до організації позанавчальної фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з різними верствами населення України, які б відповідали соціально-економічним реаліям сьогодення. Аналіз вітчизняної теорії й практики фізичного виховання різних груп населення засвідчує, що рівень залучення громадян до рухової активності в Україні потребує функціонування нової, сучасної системи фізичного виховання спорту для всіх, що є закономірним результатом пошуку ефективних шляхів забезпечення доступності для населення рухової активності заради зміцнення здоров'я людини. Світовий досвід показує, що створення мережі спортивних клубів є ефективним засобом покращання здоров'я та підвищення рухової активності громадян. Мета дослідження - дослідити шляхи функціонування сфери фізичної культури в сучасних соціально-економічних умовах. Для досягнення поставленої мети проведено теоретичний аналіз науково-методичної літератури й документальних матеріалів, системний аналіз досягнень вітчизняних дослідників із цієї проблематики. Сучасні українські клуби - невід'ємна складова частина соціально-культурного та спортивного життя країни. Вони представлені як у державному, так і в комерційному секторах культури й характеризуються розгалуженою інфраструктурою, різноманітністю послуг, що надаються громадянам у їх бажанні щодо покращання власного здоров'я та використання різних видів рухової активності. Висновки: поєднання спеціально організованих і самостійних видів оздоровчої рухової активності в діяльності центрів фізичного здоров'я населення є актуальним на цьому етапі розвитку індустрії спорту в нашій державі.

Викладено основні поняття теорії фізичного виховання, його мету, завдання, принципи, методи, засоби, загальні основи навчання та методику виховання фізичних якостей. Увагу приділено зв'язку теорії та методики фізичного виховання з іншими науками і дисциплінами, основам української національної системи фізичного виховання, особливостям національних програм фізичного виховання в межах руху "Спорт для всіх".

Перехід України на нові економічні умови негативно позначився на діяльності багатьох спортивних організацій різних форм власності. У зв'язку з цим постає необхідність пошуку та реалізації нових форм і підходів до організації позанавчальної фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з різними верствами населення України, які б відповідали соціально-економічним реаліям сьогодення. Аналіз вітчизняної теорії й практики фізичного виховання різних груп населення засвідчує, що рівень залучення громадян до рухової активності в Україні потребує функціонування нової, сучасної системи фізичного виховання спорту для всіх, що є закономірним результатом пошуку ефективних шляхів забезпечення доступності для населення рухової активності заради зміцнення здоров'я людини. Світовий досвід показує, що створення мережі спортивних клубів є ефективним засобом покращання здоров'я та підвищення рухової активності громадян. Мета дослідження - дослідити шляхи функціонування сфери фізичної культури в сучасних соціально-економічних умовах. Для досягнення поставленої мети проведено теоретичний аналіз науково-методичної літератури й документальних матеріалів, системний аналіз досягнень вітчизняних дослідників із цієї проблематики. Сучасні українські клуби - невід'ємна складова частина соціально-культурного та спортивного життя країни. Вони представлені як у державному, так і в комерційному секторах культури й характеризуються розгалуженою інфраструктурою, різноманітністю послуг, що надаються громадянам у їх бажанні щодо покращання власного здоров'я та використання різних видів рухової активності. Висновки: поєднання спеціально організованих і самостійних видів оздоровчої рухової активності в діяльності центрів фізичного здоров'я населення є актуальним на цьому етапі розвитку індустрії спорту в нашій державі.

Викладено основні поняття з організації та планування процесу початкового плавання, його мету, методи та засоби навчання учнів. Висвітлено основи техніки плавання, історичні аспекти розвитку спортивних стилів плавання, їх еволюцію, особливості сучасної техніки та педагогічні моделі.