Охарактеризовано сфери застосування МСФЗ у межах національних економік різних країн. Визначено юридичний статус МСФЗ для 23-х розвинених країн світу за 4-ма ознаками: "вимагається", "дозволено", "заборонено" та "не застосовується". Виокремлено 4 типи компаній, щодо яких законодавчо встановлюється застосування МСФЗ: національні публічні компанії, що здійснюють торгівлю пайовими та борговими цінними паперами на фондовому ринку та подають консолідовану фінансову звітність; національні публічні компанії, чиї акції та облігації обертаються на фондовому ринку, маючи право подавати окрему фінансову звітність; національні компанії, що не продають цінні папери на відкритому ринку; іноземні компанії, фінансові інструменти яких обертаються на національній фондовій біржі. Проаналізовано рівень стандартизації подання звітної інформації країнами "Великої двадцятки", з-поміж яких виокремлено держави, що не застосовують МСФЗ як альтернативу національним стандартам фінансової звітності.

Досліджено правила ведення обліку та складання звітності за національними стандартами у країнах, що не затвердили на законодавчому рівні застосування МСФЗ для публічних акціонерних товариств. Об'єктами дослідження було обрано 5 країн-членів Великої 20-ки, що посідають провідні позиції у визначенні напрямів міжнародної економічної та соціальної політики: США, Японія, Китай, Індія та Індонезія. Критерієм у відборі об'єктів дослідження стало незастосування МСФЗ як базових стандартів складання фінансової звітності для публічних компаній. Охарактеризовано національні стандарти бухгалтерського обліку, визначено органи державного управління, що забезпечують їх розроблення та затвердження, окреслено особливі випадки незастосування національних стандартів на користь МСФЗ. Проведено порівняння основних правил ведення обліку та розкриття інформації щодо класів операцій у фінансових звітах за національними стандартами обліку та МСФЗ.

Мета дослідження - оцінка якості фінансових звітів (ФЗ) міжнародних організації, що складені відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі. Оцінка якості ФЗ передбачає проведення емпіричної оцінки їхньої відповідності якісним характеристикам, що встановлені Концептуальною основою фінансової звітності для суб'єктів державного сектору. Інформаційна база дослідження охоплює 20 ФЗ міжнародних організацій, що оцінені за 190 критеріями у формі 31 індикатора. Бальна оцінка ФЗ надала можливість отримати потрібні дані для побудови багатофакторної лінійної регресійної моделі, яка визначає зв'язок між якістю та якісними характеристиками ФЗ, що складені за міжнародними стандартами обліку в державному секторі. За результатами оцінки адекватності встановлено, що модель є адекватною. Використовуючи критерії Фішера та Стьюдента, оцінено статистичну значущість незалежних змінних і beta-параметрів відповідно. Зокрема, якісні характеристики можливості прогнозування, повноти, нейтральності, відсутності помилок, своєчасності та можливості перевірки визнані статистично значущими. Своєю чергою, якісні характеристики підтверджуючої цінності, зрозумілості та порівнюваності визнані незначущими та виключені з моделі. Розроблену модель можна застосовувати для оцінки відповідності складених ФЗ міжнародним стандартам ФЗ у державному секторі. Отримані результати надають можливість робити судження щодо прозорості та доречності інформації, яка розкривається у ФЗ суб'єктів державного сектору. Результати дослідження відповідають сучасним потребам оцінки якості ФЗ за умов переходу до облікового методу нарахування у процесі складання ФЗ суб'єктами державного сектору та міжнародними організаціями.