Представлено адаптацію методики структурно-термо-атмогеохімічних досліджень (СТАГД) до пошуку та прогнозування покладів вуглеводнів імпактних структур. Визначено основні особливості джерел поширення та проявів нафтогазоносності імпактних структур. Розглянуто особливості прогнозування покладів вуглеводнів на Оболонській, Болтишівській, Ротмістрівській та Зеленогайській астроблемах.

Проаналізовано матеріали структурно-термо-атмогеохімічних досліджень (СТАГД), виконаних у межах Юліївсько-Скворцівського полігону. Охарактеризовано взаємозв'язок геологічної будови, структурно-тектонічної позиції Юліївсько-Скворцівського полігону, закономірностей розміщення покладів вуглеводнів у його межах та характеру полів, що продукуються ними. Виділено найбільш перспективні й умовно перспективні з точки зору нафтогазоносності ділянки.

Багаторічні результати досліджень з картування нафтогазоносних ділянок на традиційних і нетрадиційних об'єктах (шахтні поля, шельфові зони, астроблеми) дозволили створити базу даних системних критеріїв пошукової технології структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічних досліджень, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувався водень як головний складовий елемент вуглеводнів. Аналіз результатів даних розподілу водневих концентрацій дав можливість виділити аномальні поодинокі значення як по площах, так і по продуктивних свердловинах (при відсутності фонових) і провести детальні площові великомасштабні дослідження з метою площового картування на пошукові роботи.

Аналіз результатів комплексу фундаментальних і прикладних досліджень, проведених Інститутом геологічних наук, в тому числі газово-еманаційних площових зйомок, що включають H і He, надав змогу по-новому підійти до одного зі складових вуглеводневих газів - головного енергетичного компоненту Всесвіту - водню. Концептуальна інтерпретація результатів пошукової принципової схеми структурно-термо-атмо-гідролого-гідрогеохімічніх досліджень дозволила вже на попередньому регіональному пошуковому етапі виділити 25 морських і 98 на суші продуктивних нафтогазоносних площ, а також не тільки зафіксувати в межах досліджуваних площ значні концентрації водню в одиночних продуктивних газових свердловинах, а і підтвердити результати попередніх досліджень на ділянках нафтогазопродуктивних площ, у промислово-видобувних свердловинах, у зонах геодинамічних явищ шахтних полів.