Експеримент адаптації до клітинного зневоднення проведено на білих лабораторних щурах-самцях нормотонічного типу ВНС шляхом чергування періоду водної деривації (2 доби) та звичайного раціону віварію (1 доба) протягом 42-х діб. Після закінчення експерименту відзначено зменшення ростових показників довгих кісток і зміни мікроархітектоніки паросткового хряща та діафіза. Гістоморфометричні методи свідчать про зменшення проліферативної активності кісткової тканини, збільшення кістковомозкової порожнини та центральних каналів остеонів, зменшення площі компактної речовини кісток. Пристосувальні процеси на біохімічному рівні проявлялись збільшенням кількості остеотропних мікроелементів і зменшенням мінерального компонента кісткової тканини.

The paper focuses on construction, production and erection of elements, methodology of testing and researching results of precaust prestressed shell from light concrete 12×24 m, which is used for covering of industrial building.

Представлено дослідження стійкості сталевих портальних рам з двотаврів зі змінною висотою стінки. Залежно від жорсткості вузлів і умов закріплення елементів в рамах досліджено стійкість колон. Запропоновано підхід для визначення стійкості рам через стійкість колон на пружних опорах. Жорсткість вузлів і пружність опор визначається із статичного розрахунку рами. Розглянуто п'ять різних випадків стійкості пружних стрижнів при різних крайових умов закріплення колон на пружних опорах. Проведено чисельні дослідження коефіцієнтів розрахункової довжини елементів портальних рам при змінності перерізу і жорсткості колон. Розвинений підхід до визначення стійкості елементів рам з площини рам залежно від піддатливості системи в'язів, проведений аналіз стійкість будівлі з комп'ютерним моделюванням і з обчисленням коефіцієнтів стійкості, фактору впливу системи в'язів рами на стійкість ригелів з площини портальних рам.

Вивчено питання моделювання впливу пожежі на елементи сталевого каркасу та забезпечення живучості за дії пожежі для сталевих каркасів висотних будівель.

Мета роботи - дослідити закономірності деформації високих двоштангових тришарнірних ферм фон-Мізеса у разі навантаження з нахилом, що прикладається до конькового з'єднання. Досліджено вплив горизонтальної пружної опори на конькове з'єднання у разі зміни кута нахилу сили в широкому діапазоні. Увагу приділено можливості втрати симметричної стійкості високих двоступінчастих ферм. Підтверджено можливість кососиметричної форми втрати стійкості високих ферм за дуже малого куту нахилу сили від вертикальної осі. Показано вплив горизонтальної пружної опори на підвищення стійкості проти кососиметричної деформації, встановлено, що кососиметртчна деформація по суті є нелінійною, але за певних умов вона не є катастрофічною. Зазначено, що асиметрична деформація залежить від вертикальної деформації. Наукова новизна полягає в детальному вивченні деформації високих двоштангових тришарнірних ферм і встановленні схильності таких конструкцій до кососиметричного вигину. Встановлено нові деталізовані закономірності деформації високих ферм фон-Мізеса за кососиметричної деформації за малих кутів нахилу сили, що застосовується в коньковому з'єднанні. Виявлено нові закономірності деформації двострижневих конструкцій із широким діапазоном кутів нахилу концентрованої сили, прикладеної в коньковому з'єднанні. Показано, що у разі збільшення кутів нахилу навантаження, які збігаються з кутами нахилу стрижня, можлива втрата стійкості окремих стрижнів, оскільки відбувається значне збільшення несучої здатності ферми. Результати досліджень можуть бути використані при проектуванні конструкцій великих загальних розмірів, моделювання яких надає реальну роботу конструкції під різними навантаженнями.

Мета роботи - дослідження впливу на стійкість ферм фон Мізеса пружності горизонтальних опор, які моделюють умови спирання верхнього ярусу куполів. Розглянуто деформовану схему тришарнірної ферми у випадку прикладання в гребеневому вузлі зосередженого вертикального навантаження. Аналітичним методом отримано узагальнене рівняння критерію стійкості тришарнірних ферм для визначення критичного навантаження залежно від параметрів розрахункової системи: кута нахилу стрижнів, жорсткості стрижнів, жорсткості горизонтальних пружних опор. Отримано систему двох трансцендентних рівнянь залежності навантаження від вертикальних і горизонтальних переміщень з урахуванням обтиску стрижнів. Аналітичне рішення такої системи рівнянь через узагальнений параметр - змінний тангенс кута нахилу похилих стрижнів, надав змогу отримати одне рівняння залежності вертикального навантаження від вертикального та симетричного горизонтального переміщення опор. Проведено числові дослідження стійкості ферми залежно від проєктної геометрії конструкції. Отримано аналітичний вираз залежності приведеного до жорсткості стрижня навантаження на конструкцію залежно від кута нахилу стрижнів і горизонтальної жорсткості опор. Підтверджено нелінійний характер деформування положистих двострижневих тришарнірних ферм залежно від жорсткості пружних опор і кута нахилу стрижнів. Установлено, що характер деформування двострижневих положистих тришарнірних систем має ефект проклацування гребеневого вузла. Встановлено, що разом зі зменшенням кута нахилу стрижнів знижується відносне наведене значення критичного навантаження залежно від жорсткості горизонтальних опор. Наукова новизна. На підставі теоретичних досліджень деформованої схеми тришарнірної двострижневої похилої ферми з пружними горизонтальними опорами отримано узагальнене аналітичне рішення таких систем. Отримано закономірності впливу пружності горизонтальних опор на стійкість таких систем. Узагальнене аналітичне рішення моделює через жорсткість горизонтальних опор жорсткість кільцевих елементів купольної системи, та визначає загальний вплив жорсткості елементів нижнього ярусу на стійкість конструктивної системи самого верхнього ярусу купола.

Проаналізовано сучасні дослідження живучості несучих конструкцій багатоповерхових будівель. Визначено недоліки досліджених раніше заходів посилення живучості сталевих багатоповерхових каркасів (БПК). Установлено необхідність дослідження більш ефективних та економічно доцільних заходів. Досліджено зміну завантаженості різних елементів сталевого плоского каркасу під час пожежі. Проаналізовано залежність завантаженості рами від розташування джерела вогню на різних поверхах і прольотах. Розглянуто 4 сценарії розташування джерела пожежі в плоскому БПК. Проаналізовано вплив розподілу внутрішніх зусиль в балках під час нагрівання на напружений стан каркасу, зокрема на місцеву стійкість поясу та стінки двотаврової балки. Виявлено, що від температурних розширень внаслідок пожежі першими в каркасі руйнуватися можуть не лише ті елементи, які нагріваються. Встановлено, що під час пожежі перше руйнування швидше відбувається в крайньому прольоті каркасу, ніж у середньому. При порівнянні сценаріїв пожежі на нижньому та верхньому поверхах каркасу визначено, що на нижчому поверсі, колони більш схильні до того, щоб зруйнуватися раніше за балку, ніж на верхньому. При порівнянні сценаріїв пожежі в середньому та верхньому прольотах каркасу визначено, що в середньому прольоті балки більш схильні до того, щоб зруйнуватися раніше за колону, ніж у крайньому. Підтверджено, що залежно від розташування пожежі на різних поверхах та прольотах першими можуть руйнуватися як балка, так і колона каркасу. Встановлено, що залежно від розташування джерела пожежі можуть бути різні механізми руйнування БПК. Установлено, що на напружений стан конструкцій каркасів суттєво впливає розподіл внутрішніх зусиль за температурних навантажень, а не лише вогнезахист і вогнестійкість сталевих конструкцій.