Аукціонна торгівля борговими зобов'язаннями найчастіше використовується в умовах розгортання кризових явищ. Ринок облігацій, державний борг і борг приватних структур виступають як об'єкти емпіричних і науково-прикладних досліджень. Мета роботи - визначення особливостей аукціонної торгівлі та державної боргової політики в умовах кризових ситуацій на основі узагальнення закордонного та вітчизняного досвіду, дослідження процесів вибору форматів аукціонної торгівлі борговими зобов'язаннями на вторинному ринку цінних паперів (ЦП) та управління факторами для усунення викривленості такої торгівлі на фінансових ринках, що сприятиме економічному зростанню. Визначено, що в певному інституційному середовищі розвитку вторинного ринку ЦП, де потенційними покупцями боргових ЦП є інвестиційні організації та банки, у т. ч. іноземні, сучасна практика аукціонної торгівлі та нові формати її проведення супроводжуються встановленням нових правил торгів, зростаючим значенням приватної цінності об'єкта й інформаційного супроводу аукціону. В умовах цифровізації економіки та формалізації взаємопов'язаних процесів і трансакцій на фінансових ринках адекватним має бути механізм аукціонної торгівлі. Доведено, що механізм удосконалення практики аукціонної торгівлі та розширення масштабів упровадження нових форматів її проведення неможливі без узгодження інтересів інвесторів, емітентів і різних зацікавлених сторін для усунення викривленості аукціонних торгів борговими зобов'язаннями на фінансових ринках. Виявлено значні відхилення в темпах росту ВВП і державних боргів, зокрема в Польщі, Японії та Україні, що пояснюються рівнем довіри до держави та спеціалізованих інституцій з управління боргами, цільовою орієнтацією довгострокової економічної стратегії та монетарної політики в умовах кризових ситуацій, зокрема у країнах ЄС та Україні. Визначено напрями подальших науково-прикладних досліджень для цілей підвищення гнучкості системи аукціонних торгів борговими зобов'язаннями в умовах кризи та посилення їхнього позитивного впливу на економічне зростання.

Світова економіка зазнала значних змін у 2020 р., коли пандемія Covid-19 поширилася світом дуже швидкими темпами. Глобальна пандемія вплинула на поведінку економік держав у цілому, а також на поведінку бізнес-сектора та окремих домогосподарств. Мета роботи - представлення та дослідження проблем, пов'язаних із впливом надзвичайних ситуацій (пандемій) на зміну поведінки домогосподарств щодо формування та підтримки запасів споживчих товарів. Дослідження базується на теоретичному аналізі наукової літератури про запаси продовольства під час надзвичайних ситуацій, таких, як пандемія Covid-19, статистичному аналізі та опитуваннях. Дослідження поведінки домогосподарств щодо накопичення продуктів харчування під час пандемії виявило ознаки суперечності. Оцінено напрямок типової (стандартної) поведінки домогосподарств у кризових ситуаціях і запропоновано перспективні випереджувальні дії органів державної влади щодо створення страхових резервів із метою зниження ризику вичерпання товарних резервів у населення, підприємств. Доведено трансформацію споживчої поведінки всіх представників суспільства у зв'язку з підтриманням запасів споживчих товарів напередодні надзвичайних ситуацій. Зроблено висновки, що виникнення та тривале існування надзвичайного стану (пандемії) суттєво впливає на поведінку домогосподарств і формує зміни, які мають залишковий характер у разі повернення до нормальних ситуацій; існує залежність між раціональною та нераціональною поведінкою домогосподарств в умовах пандемії; різна поведінка державних органів, підприємств і домогосподарств щодо мотивації формування запасів та їхнього змісту; поведінка домогосподарств щодо накопичення запасів під час пандемії є результатом компромісу між раціональною та поведінковою економікою.