Проаналізовано економічні та юридичні проблеми ідентифікації та оцінки ймовірності прояву корупційних ризиків. Установлено, що більшість антикорупційних заходів органів влади має формальний характер і зводиться до ухвалення документів політичного характеру. Мета роботи - теоретичне обгрунтування складових процесу управління корупційними ризиками та умотивовування найбільш доцільних методик оцінювання ризиків. Запропоновано: під антикорупційним контролем розуміти систему перевірок, спрямованих на ідентифікацію корупційних ризиків та оцінювання виконання антикорупційних заходів на підприємстві; під корупційним ризиком розуміти ймовірність того, що відбудеться подія корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією, яка негативно вплине на досягнення підприємством визначених цілей і завдань. Рекомендовано причинами корупційних ризиків вважати умови, що заохочують (стимулюють), викликають або надають можливість скоєння особою під час виконання нею функціональних обов'язків незаконних дій, що характеризуються обманом, приховуванням або зловживанням довірою з метою отримання грошей, власності або послуг, ухиляння від сплати грошових коштів у цілях особистої наживи. Реалізація корупційного ризику проявляється різними видами корпоративного шахрайства, зокрема: незаконне привласнення активів; корупція в результаті конфлікту інтересів; шахрайство, пов'язане з маніпулюванням обліковими (звітними) даними. Вказано на основний критерій, що визначає ймовірність прояву корупційного ризику, під яким слід розуміти частоту випадків вчинення корупційного правопорушення з урахуванням часових меж. У зв'язку з цим доцільно вирізняти ризики з низьким рівнем імовірності прояву, середнім і високим рівнями.

Процеси глобалізації та інтеграції економіки України до світового економічного простору провокують виникнення в країні цілої низки кризових явищ і дестабілізувальних факторів, які негативно впливають на соціально-економічний розвиток країни. Серед них виділяють іллегальну економічну діяльність суб'єктів господарювання та тінізацію економіки. Водночас, світове господарство характеризується подвійною структурою, яка проявляється у легальному та нелегальному секторах. Визначено основні структурні компоненти легального сектора економіки, а саме: легальна торгівля легальними товарами; легальна міграція робочої сили; легальний рух сировинних та інформаційних ресурсів, капітальних активів, а також нелегального сектора економіки: контрабанда; нелегальна міграція та торгівля людьми; контрабанда сировинних ресурсів; міжнародне "відмивання" грошей; економічний шпіонаж та торгове "піратство". На підставі компаративного аналізу проведено правовий аналіз кримінального законодавства, результати якого надають можливість стверджувати, що в Україні посилено відповідальність за корупційні зловживання та встановлені обмеження для осіб, які їх вчинили, а також щодо їх амністії. Розглянуто основні фактори виникнення такої важливої компоненти у структурі тіньової економіки як тіньова зайнятість, яка чинить безпосередній вплив на показники соціально-економічного розвитку країни. Окреслено основні шляхи детінізації економіки та протидії корупції в країні, масштаби яких в останні роки досягнули критичного рівня. З цією метою першочерговим виявляється забезпечення мотиваційного нормативно-правового середовища, яке б сприяло веденню легальної господарської діяльності; зменшення податкового тиску на малий і середній бізнес; скорочення масштабів протиправної зайнятості. На підставі емпіричних досліджень з використанням програмних пакетів MS Excel, Statistiсa 8,0 і CurveExpert 5,0 проведено дослідження динаміки кримінальних проваджень у найбільш поширених корупційних злочинах, облікованих у 2013 - 2017 рр. і тенденцій щодо руху злочинів у найбільш поширених корупційних злочинах, кримінальні провадження за якими закрито у 2013 - 2017 рр. і визначено частку злочинів, провадження за якими закрито 2013 - 2017 рр. На базі економіко-математичних розрахунків проведено діагностику рівня тінізації економіки України у 2010 - 2018 рр. Досліджено та систематизовано основні проблеми побудови дієвої системи антикорупційного законодавства в Україні, зокрема, в частині встановлення відповідальності за такого роду злочини. Висвітлено стан і тенденції впливу глобалізації на становлення України як незалежного суб'єкта міжнародної економічної діяльності. З метою пошуку методів оцінки обсягів тіньової економіки та шляхів її детінізації запропоновано проводити дослідження тенденцій тіньової економіки в Україні за допомогою моделі Солоу, сутність якої полягає у розгляді тіньової економіки як єдиного цілого економічного явища (без структурних елементів) та у достатньо адекватному відображенні найважливіших макроекономічних аспектів тінізації процесу виробництва.

Процеси глобалізації та інтеграції економіки України до світового економічного простору провокують виникнення в країні цілої низки кризових явищ і дестабілізувальних факторів, які негативно впливають на соціально-економічний розвиток країни. Серед них виділяють іллегальну економічну діяльність суб'єктів господарювання та тінізацію економіки. Водночас, світове господарство характеризується подвійною структурою, яка проявляється у легальному та нелегальному секторах. Визначено основні структурні компоненти легального сектора економіки, а саме: легальна торгівля легальними товарами; легальна міграція робочої сили; легальний рух сировинних та інформаційних ресурсів, капітальних активів, а також нелегального сектора економіки: контрабанда; нелегальна міграція та торгівля людьми; контрабанда сировинних ресурсів; міжнародне "відмивання" грошей; економічний шпіонаж та торгове "піратство". На підставі компаративного аналізу проведено правовий аналіз кримінального законодавства, результати якого надають можливість стверджувати, що в Україні посилено відповідальність за корупційні зловживання та встановлені обмеження для осіб, які їх вчинили, а також щодо їх амністії. Розглянуто основні фактори виникнення такої важливої компоненти у структурі тіньової економіки як тіньова зайнятість, яка чинить безпосередній вплив на показники соціально-економічного розвитку країни. Окреслено основні шляхи детінізації економіки та протидії корупції в країні, масштаби яких в останні роки досягнули критичного рівня. З цією метою першочерговим виявляється забезпечення мотиваційного нормативно-правового середовища, яке б сприяло веденню легальної господарської діяльності; зменшення податкового тиску на малий і середній бізнес; скорочення масштабів протиправної зайнятості. На підставі емпіричних досліджень з використанням програмних пакетів MS Excel, Statistiсa 8,0 і CurveExpert 5,0 проведено дослідження динаміки кримінальних проваджень у найбільш поширених корупційних злочинах, облікованих у 2013 - 2017 рр. і тенденцій щодо руху злочинів у найбільш поширених корупційних злочинах, кримінальні провадження за якими закрито у 2013 - 2017 рр. і визначено частку злочинів, провадження за якими закрито 2013 - 2017 рр. На базі економіко-математичних розрахунків проведено діагностику рівня тінізації економіки України у 2010 - 2018 рр. Досліджено та систематизовано основні проблеми побудови дієвої системи антикорупційного законодавства в Україні, зокрема, в частині встановлення відповідальності за такого роду злочини. Висвітлено стан і тенденції впливу глобалізації на становлення України як незалежного суб'єкта міжнародної економічної діяльності. З метою пошуку методів оцінки обсягів тіньової економіки та шляхів її детінізації запропоновано проводити дослідження тенденцій тіньової економіки в Україні за допомогою моделі Солоу, сутність якої полягає у розгляді тіньової економіки як єдиного цілого економічного явища (без структурних елементів) та у достатньо адекватному відображенні найважливіших макроекономічних аспектів тінізації процесу виробництва.

З використанням даних 41 країни за період 2013 - 2018 рр. оцінено залежність темпу зростання ВВП від індексу верховенства права, що розраховується неурядовою організацією World Justice Project. Порівнюючи з іншими спеціалізованими індикаторами для оцінки дотримання стандартів верховенства права, як World Governance Indicator, International Country Risk Guide чи Index of Judicial Independence, індекс WJP відрізняється повнішим урахуванням реальної юридичної практики (не лише якості законодавчих норм), адже поєднує експертні оцінки з результатами анкетних опитувань мешканців конкретної країни. Оцінки за допомогою перехресної регресії для середніх значень 2013 - 2018 рр. досить суперечливі для загальної вибірки країн, але для країн Центральної і Східної Європи та колишнього Радянського Союзу отримано пряму залежність економічного зростання від верховенства права. Якби Україна з нинішнього рівня індексу WJP (0,50) піднялася до рівня Грузії (0,61), це дозволяє підвищити темп зростання ВВП на 0,6 процентного пункту. Оцінки для панельних даних за допомогою методу зі змінною сталою (англ. a random effects model - RE) підтверджують пряму залежність між станом верховенства права і економічним зростанням для країн ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу, тоді як слабкий обернений зв'язок між обома показниками простежується у країнах Азії і Латинської Америки. Отримані результати показують доцільність зміцнення верховенства права у трансформаційних економіках, тоді як з цим можна не поспішати в решті досліджуваних країн. Загалом, проведене дослідження не заперечує можливість економічного зростання без випереджувального зміцнення правових засад чи поглиблення процесу демократизації політичного життя, але це не стосується країн ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу. У розширеній специфікації регресійної моделі все виглядає на те, що сприятливий вплив верховенства права на динаміку ВВП для трансформаційних економік може реалізовуватися через гальмування інфляції. Водночас для країн Азії і Латинської Америки залежності інфляції від індексу WJP не виявлено; так само немає впливу споживчих цін на економічне зростання. Помітно, що оцінки для загальної вибірки країн показують негативний вплив лише високої інфляції - понад 15 % річних. З-поміж інших результатів вартує уваги прямий зв'язок між інвестиціями і темпом зростання ВВП, який простежується незалежно від обраної специфікації регресійної моделі. Це відповідає стандартним припущенням економічної теорії, а принагідно підсилює аргументацію на користь захисту майнових прав як засобу стимулювання інвестиційного процесу.

За умов розвитку інформаційної економіки та переходу до шостого технологічного укладу відбуваються інноваційні зміни в соціальній організації суспільства, формується мережеве суспільство, а запорукою прогресивного розвитку виступають інноваційні знання та технології. Інновації є чинником економічного розвитку і саме вони забезпечують перехід від одного технологічного укладу до іншого. Водночас велике значення в розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності належить державі, що виступає ключовим інститутом, який формує правила гри на підставі розвитку нормативно-правового забезпечення та фінансування сфери науки, стимулювання розвитку інноваційного підприємництва, створення належних соціально-економічних умов для висококваліфікованих перспективних наукових кадрів. За таких умов актуальності набуває дослідження сучасного стану науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні на підставі дослідження міжнародних рейтингів та аналізу вітчизняних інформаційних джерел, а також аналізу наявних прогнозів еволюції чисельності дослідників. Установлено, що в Україні спостерігаються негативні тенденції розвитку науки, що спричинені значним скорочення фінансування науки, падінням престижності наукової праці в суспільстві, значними обсягами еміграції перспективних висококваліфікованих науковців унаслідок недостатнього матеріального стимулювання, фізичним і моральним зношенням науково-технічної бази, відсутністю стратегії інноваційного розвитку, підтримки та розуміння з боку уряду, недосконалістю нормативно-правового регулювання. Досліджено сучасну нормативно-правову базу щодо науково-технічної та інноваційної діяльності, яка включає низку законодавчих, нормативно-правових і відомчих документів, концепцій і програм. Установлено, що розвиток науки та інновацій залежить від державної науково-технічної політики, а також від заходів у сфері підтримки підприємництва, особливо створення сприятливих умов для розвитку інноваційного підприємництва.

Сформульовано актуальну проблему укріплення фінансово-економічної безпеки (ФЕБ) нашої країни шляхом переходу від некритичного виконання стандартних вимог фінансових організацій, від яких залежать надання та розмір міжнародних кредитів, до формування власної економічної політики на підгрунті переосмислення причин сучасного незадовільного стану ФЕБ України. Мета роботи - дослідження проблем підвищення стійкості фінансової системи України з урахуванням зарубіжного досвіду та визначення головного напряму її забезпечення з опорою на пріоритет розвитку реального сектору економіки. Проблема забезпечення фінансової безпеки набуває першочергового значення та актуальності не тільки в Україні, а й в інших країнах. Вивчення зарубіжного досвіду показало, що стагфляція 1970-х років спровокувала помилкову неоліберальну економічну реакцію. Політичні заходи реагування були зосереджені, з одного боку, на дерегулювання ринків і, зокрема, ринків праці та фінансів, а з другого - на досягненні цінової стабільності замість повної зайнятості. Ця неоліберальна "контрреволюція" створила умови для виникнення "фінансіалізації", або "капіталізму з домінуванням фінансів", із початку 1980-х років, починаючи зі США та Великобританії та поширюючись у всьому світі. За останні 30 або близько того років фінанси стали домінувати у промисловості, а нефінансові корпорації все частіше займаються фінансовою, а не виробничою діяльністю. Наприклад, в Японії це призвело до Великої рецесії. В Україні така політика стала практикуватись під впливом вимог МВФ із початку 2000-х років. Завдяки цьому, економіка втратила спроможність забезпечувати гідний рівень життя населення, вона стимулює трудову міграцію та зростання боргової залежності, з якої практично нема виходу без катастрофічних наслідків для державного суверенітету. Запропоновано переорієнтувати економічну політику України зі спонтанної розбудови "механізму фінансіалізації" на створення механізму розвитку реальної економіки та розширене відтворення ефективних робочих місць з високим рівнем оплати праці у поєднанні з соціальною відповідальністю підприємців та удосконаленням нормативних вимог правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних із забезпеченням фінансової безпеки держави.

Розглянуто законодавчо-нормативні документи, у яких окреслено особливості виявлення правопорушень на фондовому ринку (ФР) України. Сформовано основні правопорушення на вітчизняному фондовому ринку, розглянуто суб'єкти, об'єкти та види санкцій за правопорушення. Визначено, що головним органом у сфері виявлення та запобігання правопорушенням на ФР є Національна комісія з цінних паперів і ФР, яка розглядає справи про правопорушення, регулює діяльність емітентів і фінансових посередників, складає звіти щодо операцій на ФР, здійснює ліцензування професійних учасників, забезпечує співпрацю з державними установами, органами державної та місцевої влади у сфері запобігання правопорушенням. Здійснено аналіз правопорушень на ФР України протягом 2017 - 2019 рр. Окреслено основні напрями запобігання правопорушенням на ФР, а саме: накладання фінансових санкцій, анулювання або призупинення ліцензії професійних учасників, винесення розпоряджень і постанов, збільшення розмірів штрафів на ФР, запобігання маніпуляціям із цінами. Надано пропозиції щодо вдосконалення діяльності Агентства з розвитку інфраструктури ФР, зокрема щодо формування єдиної повної та детальної бази емітентів, професійних учасників, правопорушень, іноземних інвесторів і великих власників цінних паперів. Запропоновано здійснювати зменшення правопорушень на ФР шляхом активної співпраці з Міжнародною організацією комісій із цінних паперів. Загалом, можна зробити висновок про відсутність критичної ситуації у сфері правопорушень на ФР України.

Зростаючі тенденції тінізації міжнародної та національної економіки сприяють посиленню процесів легалізації доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, з використанням офшорних зон, на території яких діють сприятливі фіскальний і валютно-фінансовий режими, запроваджено високий ступінь захисту банківської та комерційної таємниці, а також лояльність щодо інституційного регулювання. Впродовж останніх років загострилася проблема легалізації (відмивання) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, в офшорних зонах, що зумовлено порушенням національних інтересів України у зв'язку зі зниженням обсягів податкових надходжень до державного бюджету та відпливом капіталів за межі країни. Офшоризація національної економіки набула загрозливих масштабів, оскільки країна, перебуваючи в умовах тривалої фінансово-економічної кризи, хронічного недофінансування секторів національної економіки та гострого браку фінансових ресурсів, інвестує у високорозвинені країни. Зважаючи на таку ситуацію, особливої актуальності набуває проблема дослідження механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, в офшорних зонах. Визначено особливості та передумови функціонування офшорних зон, окреслено основні проблеми ефективної протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, в офшорних зонах. Проведено дослідження основних схем і методів легалізації (відмивання) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування з використанням офшорних зон; здійснено економіко-правовий аналіз нормативного та законодавчого забезпечення у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, в офшорних зонах; проаналізовано динаміку кількості кримінальних правопорушень у сфері ухилення від оподаткування з використанням офшорних зон. Систематизовано заходи системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, через офшорні зони та запропоновано вдосконалення економіко-правового механізму протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних унаслідок ухилення від оподаткування, через офшорні зони.

Purpose. To assess the effectiveness of legal management and regulation of professional participants based on the analysis of legislative, regulatory and legal documents that ensure the formation, regulation and prevention of illegal actions in the domestic stock market, as well as identify areas of cooperation with government agencies in stock market development and mediation. Methodology. In the process of research, general research methods and techniques were used, in particular: analysis and generalization to identify regulations governing the activities of professional stock market participants; analytical method - to compare the effectiveness of cooperation of the National Securities and Stock Market Commission with anti-corruption organizations, synthesis - to assess the completeness and effectiveness of existing legislation governing the activities of professional participants. Findings. The peculiarity of legal management and regulation of professional participants is determined; the classification mark of professional stock market participants and their activities (types of services) is formed in accordance with the National Commission on Securities and Stock Market, namely: investment firms, trade organizers (stock exchanges), clearing institutions, mortgage managers, depository institutions, companies with asset management. An analysis is performed of the effectiveness of certain laws, including the Law of Ukraine "On Prevention and Counteraction to Legalization (Laundering) of Proceeds from Crime, Terrorist Financing and Financing the Proliferation of Weapons of Mass Destruction", which reduced corruption and sanctions during 2017 - 2020 and the Law of Ukraine "On licensing of economic activities", which is a lever in the field of regulation and maintenance of transparency of professional market participants, prevention of illegal actions. The mechanism of cooperation of professional participants with state bodies as a component of legal management on the basis of SMIDA activity is developed. Originality. It consists in defining the areas of legal management and regulation related to the activities of professional participants in the stock market and developing mechanisms for interaction of professional participants with government agencies based on transparency, information and competitiveness. Practical value. The proposed directions of cooperation and interaction of professional participants with government agencies, in particular SMIDA and NSSMC, as part of legal management and legal support, will optimize the standards of exchange activity and development of stock trading, reduce corruption and shadowing.

Протидія фінансовим злочинам у системі боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів, одержаних злочинним шляхом, в умовах глобалізації та євроінтеграції є одним із пріоритетних напрямів реалізації державної політики у фінансовій сфері. Кризові явища фінансово-економічного і соціально-політичного характеру, які присутні в Україні, підвищують ризики вчинення фінансових злочинів і легалізації (відмивання) коштів, одержаних унаслідок протиправної діяльності. Зростаючі тенденції посилення фінансової злочинності зумовлюють необхідність ефективної протидії дестабілізувальним чинникам і розроблення ефективного механізму боротьби з цим деструктивним явищем. Визначено сутність фінансових злочинів і легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, обгрунтовано взаємозв'язок і взаємообумовленість фінансової злочинності з легалізацією (відмиванням) злочинних доходів. Здійснено економіко-правовий аналіз нормативно-правового забезпечення протидії фінансовій злочинності та легалізації економіки. Проведено дослідження динаміки кількості фінансових злочинів, учинених в Україні, обсягів легалізованих (відмитих) коштів і майна, а також обсягів легалізованих (відмитих) коштів, що були одержані внаслідок ухилення від сплати податків. Проаналізовано особливості проведення оцінювання ризиків легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, на основі використанням ризик-орієнтованого підходу, досліджено та виявлено найбільш вагомі ризики легалізації (відмивання) нелегальних коштів. З метою вдосконалення та забезпечення ефективної протидії фінансовим злочинам у системі боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів, одержаних злочинним шляхом, запропоновано основні заходи протидії фінансовій злочинності в Україні, реалізація яких потребує посилення економічної, правової та адміністративної взаємодії економічних агентів.

Мета роботи - дослідження проблемних аспектів економіко-правового обгрунтування методичного підходу до оцінювання стану бюджетно-податкової безпеки (БПБ) України. У дослідженні застосовано метод економічного аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації. Посилення фінансово-економічної нестабільності та поява кризових явищ у фінансовій системі держави спричинили активізацію дестабілізуючих чинників, які істотно впливають на функціонування бюджетно-податкової сфери (БПС) України. Внаслідок неефективної реалізації бюджетної та податкової політики впродовж тривалого часу спостерігається погіршення стану фінансової компоненти економічної безпеки держави та поява деструктивних процесів і явищ в економіці країни. Зважаючи на таку ситуацію та порушення макроекономічної стабільності, особливої актуальності набуває необхідність вчасного реагування, попередження внутрішніх і зовнішніх ризиків і загроз БПБ, а також захисту національних інтересів держави у фінансовій сфері. Водночас прагнення забезпечити стабільний розвиток БПС зумовлює необхідність перегляду методичного інструментарію оцінювання рівня БПБ, що своєю чергою потребує перегляду чинних Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України та їх доповнення індикаторами податкової безпеки. Стає очевидним, що забезпечення та зміцнення БПБ України є одним із пріоритетних завдань державної політики, що й актуалізує тему дослідження. Визначено сутність бюджетної та податкової безпеки держави, їх взаємозалежність та взаємообумовленість, окреслено основні проблеми забезпечення БПБ України, розглянуто нормативно-правове забезпечення безпеки ЮПС. Проведено дослідження загроз і ризиків для БПБ у контексті визначених індикаторів. Здійснено оцінки методичного підходу до оцінювання рівня БПБ держави, проаналізовано методику розрахунку вагових коефіцієнтів та інтегрального індикатора БПБ. Систематизовано основні підходи до оцінювання рівня податкової безпеки та запропоновано розрахунок її індикаторів. Із метою посилення інституційного забезпечення БПБ запропоновано розроблення концепції податкової безпеки держави та доповнення чинних Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України податковою компонентою.

Мета роботи - дослідження економіко-правових засад забезпечення гендерної рівності в Україні та країнах Європейського Союзу (ЕС). У процесі дослідження встановлено, що посилення процесів глобалізації та переформатування світогосподарських порядків зумовлюють необхідність забезпечення гендерної рівності в контексті міжнародної правозахисної діяльності. Проблема зрівняння прав і можливостей чоловіків і жінок упродовж тривалого часу є об'єктом правового регулювання, оскільки спостерігаються процеси посилення гендерної асиметрії, що проявляється в гендерному насильстві, значних гендерних розривах на ринку праці щодо оплати праці та пенсійного забезпечення, гендерна сегрегація, значний рівень гендерної нерівності в економіці та критичний у політиці, а також в окремих невідповідностях правового забезпечення країн європейським нормам. Виявлено, що розвинені країни мають кращий потенціал для забезпечення високих показників гендерної рівності, про що свідчать високі значення Глобального індексу Гендерного розриву (ГІГР), а країни з нижчим рівнем розвитку спроможні забезпечити мінімальний гендерний розрив щодо доступу до освіти та охорони здоров'я, а щодо участі жінок в економічному житті та політиці існують істотні проблеми та перешкоди. З'ясовано, що вдосконалення потребує чинне законодавство України в частині посилення кримінальної відповідальності за вчинення гендерного насильства, а на європейському рівні відзначається необхідність пошуку та обгрунтування ефективних методів забезпечення гендерної рівності щодо доступу жінок до участі в політичному житті. З метою виявлення спільних ознак забезпечення гендерної рівності в країнах ЄС та виокремлення серед них місця України за показником ГІГР запропоновано проведення кластерного аналізу, результати якого свідчать про розподіл країн ЄС на 3 групи залежно від рівня гендерної рівності в них: країни з високим рівнем, країни з посереднім рівнем і країни з низьким рівнем. Показники гендерної рівності в Україні показали її приналежність до третьої групи, що свідчить про поглиблення проблем гендерної нерівності.

The monograph is a comprehensive theoretical and methodological study of the problems of forced expulsion of foreigners and stateless persons related to violations of the national migration legislation of Ukraine. Based on a comprehensive analysis of international, national and foreign experience, the authors examine the mechanism of administrative and legal regulation in the context of ensuring the rights and freedoms of foreigners and stateless persons regarding forced expulsion from Ukraine, the state of legal support in this area and the prospects for its development. The monograph is intended for specialists in the field of law, migration, sociology, research and teaching staff of higher education institutions of Ukraine, applicants for higher education of all levels and all those interested in migration issues.

Мета роботи - дослідження теоретико-прикладних засад і виявлення проблемних аспектів економіко-правового механізму й особливостей формування та реалізації фінансової політики держави в умовах російсько-української війни. Результати проведеного дослідження надали можливість встановити, що формування та реалізація фінансової політики України відбувається під впливом значних дестабілізуючих факторів і чинників. Виявлено вагомі проблеми щодо формування та реалізації фінансової політики України, зокрема: посилення негативного впливу інфляційних чинників, суттєве зниження обсягів ВВП країни, посилення нестабільності валютного курсу та ризиків девальвації національної грошової одиниці, зростання обсягів грошової маси в обігу, зниження обсягів золотовалютних резервів, а також проблеми планування та прогнозування параметрів формування та реалізації фінансової політики держави в умовах російсько-української війни. Доведено відхилення значень фінансових показників України від нормативних, що засвідчує критичне падіння ВВП країни в умовах воєнного протистояння збройній агресії російської федерації до - 45,1 %, зростання рівня інфляції до 115 %, зростання обсягів грошової маси в обігу за всіма агрегатами, зниження рівня монетизації економіки до 38 % і золотовалютних резервів до 25,24 млрд дол. США, а також зростання рівня бідності населення до 42 %. Запропоновано здійснити вдосконалення економіко-правового механізму формування та реалізації фінансової політики держави з урахуванням чинників воєнного стану в країні, спрямувати основні зусилля на вчасне виявлення та запобігання ризикам і загрозам фінансового характеру, а також здійснити стабілізацію банківської, грошово-кредитної, бюджетної та валютної систем.