Представлена часть результатов исследования состояния выполнения Украиной Конвенции Совета Европы о мероприятиях по противодействию торговле людьми, инициированного Всеукраинской Коалицией общественных организаций по противодействию торговле людьми, в котором автор принимала участие и готовила аналитический отчет. В ходе исследования обнаружены недостатки в коммуникационном процессе государственных служб с целевыми социальными группами. Сделан анализ маркетинговых коммуникационных мероприятий, осуществленных и запланированных к реализации государственными органами. На основе результатов исследования и выводов предложен ряд рекомендацій.

Обгрунтовано необхідність диференціювати маркетингові інструменти стимулювання попиту на електромобілі в розрізі поколінь. Актуальність статті обумовлена активним упровадженням ключових інноваційних технологій, серед яких - відновлювані джерела енергії та електротранспорт; разом із тим установлено, що в Україні за останні 5 років зросла зацікавленість споживчого ринку до електромобілів. Проаналізовано ринок електромобілів щодо маркетингу. Систематизація літературних джерел і підходів до розв'язання проблеми якості транспортних послуг засвідчила, що питання взаємозв'язку попиту на електромобілі та належність до покоління досі не досліджувалось. Мета роботи - дослідити український ринок електромобілів, виявити напрями використання маркетингового інструментарію і запропонувати маркетингові інструменти, дієві та актуальні для сучасного споживчого ринку України. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали опитування методом інтерв'ю, опитування через запити на доступ до публічної інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", які були надіслані до всіх міських рад регіонів України, за винятком тимчасово окупованих територій. Дослідження включало опитування 600 респондентів різних вікових груп за допомогою анкет. Під час збору первинних даних головним критерієм відбору респондентів був їхній вік згідно з "теорією поколінь". Покоління ідентифікувалося як сукупність людей, народжених у проміжку часу, що становить 20 років. Таким чином, було охоплено покоління X (старші за 40 р.), покоління Y (від 20 до 40 р.), покоління Z (до 20 р.) у рівних частинах, що становить 33,3 % вибірки. Опитування проводилося за допомогою методу анкетування з відкритими та закритими запитаннями на засадах конфіденційності. Вторинні дані отримано на основі емпіричних досліджень експертів ринку, даних сайтів професійних спільнот, офіційної статистичної інформації. На основі отриманих результатів дослідження дійшли висновку, що на даний момент автомобільні компанії, які випускають і продають електротранспорт, не проводять активну маркетингову діяльність на ринку України. Запропоновано використовувати маркетингові інструменти диференційовано залежно від моделі споживчої поведінки поколінь.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.54

Рубрики:

Хвороби нирок і ниркових мисок у дітей

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження колективу авторів ефективності маркетингової діяльності органів місцевої влади України. Дослідження виявило, що маркетингові комунікаційні заходи з метою формування іміджу надавачів послуг міського транспорту в досліджуваних регіонах здійснювалися переважно у формі неспрямованих на цільові сегменти ринку інформаційних кампаній. У ході дослідження виявлено, що у 2017 - 2020 рр. в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій) відбувались поодинокі заходи з підвищення усвідомлення відповідальності та важливої ролі надавачів послуг міського транспорту. Встановлено, що громадян України інформують про проблеми міського громадського транспорту на трьох рівнях. По-перше, на національному рівні найбільш популярними були інформаційна та освітня діяльність, іміджева соціальна реклама в національних засобах масової інформації, Інтернет-порталах, інформаційно-освітніх програмах і публікаціях, відтворення та розповсюдження друкованих матеріалів (буклетів, листівок, плакатів, академічної літератури). По-друге, на регіональному рівні (рівні областей) поширені були публікації та відеоролики в Інтернеті, посібники, радіо- та телевізійні програми, соціальна реклама на регіональному державному телебаченні та радіо, зовнішня реклама (білборди, сіті-лайти, плакати), організація конференцій і семінарів, флешмоби та суспільні події. По-третє, на місцевому рівні відбувались організація лекцій, занять, рольових ігор, ділових ігор, майстер-класів, розповсюдження буклетів, листівок і матеріалів конференцій. Разом із тим, системності у проведенні маркетингових комунікаційних заходів для формування іміджу надавачів послуг міського транспорту в ході дослідження не вдалось виявити. У ході дослідження виявлено недоліки в комунікаційному процесі державних служб із цільовими соціальними групами. Здійснено аналіз маркетингових комунікаційних заходів, реалізованих і запланованих до реалізації державними органами. На підставі результатів дослідження і висновків запропоновано низку рекомендацій.