Зазначено, що парламентаризація політичної системи є, насамперед, стратегією політичної еліти. Для її впровадження бракує необхідних інституційних механізмів та індивідуальних здібностей політичних акторів. Розглянуто причини та наслідки даних розбіжностей із урахуванням соціального середовища, певних зразків політичної кар'єри та політичних пріоритетів народних депутатів Верховної Ради. На даний момент ці чинники не узгоджуються з логікою парламентсько-президентської республіки.