Зазначено, що розвиток цифрових технологій надає змогу використати ГІС-інструментарій для відображення історичної ситуації на сучасних картографічних матеріалах. Однією з важливих історичних пам'яток є концтабір "Шталаг-328", розташований на Цитаделі у м. Львів. Інтерпретовано фрагмент архівного аерознімка м. Львів часів Другої світової війни, який одержано в 1944 р., і сумісно опрацьовано сучасне космічне зображення й архівні аерозображення за допомогою інструментарію ГІС. Сформовано план концентраційного табору з позначеними місцями розстрілів і масових поховань військовополонених.

Розглянуто проблематику руйнації старовинних єврейських цвинтарів із плином часу, запропоновано методику визначення їх меж із використанням архівних аеро- та картографічних матеріалів. Надано програмне забезпечення, яке доцільно використовувати для таких задач.

Мета роботи - запропонувати та опрацювати комплексну методику поєднання дистанційного методу з наземними неруйнівними методами для встановлення та відображення території братських могил біля с. Ралівка, на сучасних картографічних матеріалах. Запропоновано методику визначення місць масових поховань часів Другої світової війни, що поєднує дистанційні методи (інтерпретація знімків) і наземні неруйнівні методи (геофізичні дослідження та металодетекторний пошук). Фотограмметричне оброблення архівних аерознімків 1944 р. містить 3 етапи: прив'язка матеріалів, що використовувались до єдиної умовної системи координат (у разі архівного аерознімка геометрична корекція виконувалась за опорними точками, що збереглися); синтезація зображень на цю територію за різні часи та визначення істинних меж поховань; підготовка вихідних матеріалів. На першому етапі зареєстровано архівні аерознімки та сучасний космічний знімок у програмному пакеті ErdasImagine з похибками до 3 метрів і збережені в форматі GeoTIF. Далі відбувалась інтерпретація архівного аерознімка та перенесення меж дешифрованих братських могил на сучасну містобудівну ситуацію. Кінцевим етапом цього методу є генерація результуючих матеріалів досліджень. Вхідними даними для проведення геофізичних досліджень були результати геометричної корекції та дешифрування на аерознімках територій масових поховань. Під час робочих виїздів виконувалися такі дослідження: магнітне знімання; металодетекторний пошук на всій території загалом і перевірка магнітних аномалій; дослідження методом томографії електричного опору; георадарні та грунтознавчі дослідження. На базі інтерпретації архівних аерознімків 1944 р. попередньо встановлено місця масових розстрілів і поховань часів Другої світової війни. За допомогою металодетекторного обстеження підтверджено факт масових розстрілів на дослідній території на основі знайдених гільз від німецької зброї. Наземними геофізичними дослідженнями визначено розташування самих братських могил, що, своєю чергою, надало змогу уточнити просторову прив'язку цих та інших об'єктів на аерознімках 1944 р. Запропонована методика, що об'єднує дистанційні фотограмметричні та наземні металодетекторні і геофізичні дослідження визначення масових поховань часів Другої світової війни надає змогу достовірно та з достатньою точністю визначати меморіальні місця на сучасних картографічних матеріалах. Ця методика доповнює результати дистанційних методів визначення зруйнованих історичних об'єктів, що не дають 100 % точності їх локалізації, наземними неруйнівними дослідженнями у випадку, коли археологічні обстеження є неможливими. Отримані картографічні матеріали та результати досліджень доцільно використати для відображення історичних подій, що відбулись на досліджуваній території. Застосована комплексна методика надала змогу підтвердити факт масових розстрілів і наявність поховань без руйнівного втручання до грунтового шару, що має велике значення для представників єврейської релігійної громади. Результати цієї роботи пропонуються відділу збереження культурної спадщини Львівської обласної ради як додаток до Паспорта об'єкта культурної спадщини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.2(4УКР-4ЛЬВ)

Рубрики:

Водний баланс річкових басейнів

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дистанційне зондування Землі відіграє важливу роль у моніторингу та оцінюванні наслідків лісових пожеж. За допомогою різних методик опрацювання багатоспектральних космічних знімків можна визначати ризик поширення пожежі, виявляти гарячі точки та встановлювати теплові параметри, картографувати уражені території та оцінювати наслідки. Мета роботи - оцінка ступеня тяжкості, пов'язаного з післяпожежною фазою на прикладі лісів Чорнобильської зони відчуження. Задачами є визначення площ спалених територій за різночасовими космічними знімками, отриманими з супутника Sentinel-2 за допомогою нормалізованого коефіцієнта горіння (NBR) і методики контрольованої класифікації. Вхідними даними для дослідження слугували різночасові космічні знімки, отримані з супутника Sentinel-2 до та після пожежі. Знімки отримані з сервісу Copernicus Open Access Hub, і їхня просторова розрізненість становить 10 м для видимих і близького інфрачервоного каналів, і 20 м - для середніх інфрачервоних. Для автоматизованого підрахунку площі територій, пошкоджених пожежею, використано нормалізований індекс горіння (Normalized Burn Ratio (NBR)). Цей індекс призначений для ідентифікації ділянок, де відбувалось активне горіння. Для розрахунків цей індекс використовує близький і середній інфрачервоні канали. Додатково на досліджувану територію здійснено контрольовану класифікацію, при цьому були створені файли сигнатур для кожного класу. За результатами класифікації також обраховано площі територій, пошкоджених пожежею.

Мета роботи - опрацювання методики створення WEB-ГІС польських поховань на Байковому цвинтарі в Києві. Досягнення поставленої мети передбачало виконання таких завдань: розробити структуру геоінформаційної системи, її каркас і виконати наповнення файлової бази даних. Для реалізації поставлених завдань запропоновано технологічну схему, що складалася з 12 етапів роботи. Перший етап передбачав збір картографічних та описових даних на територію об'єкта досліджень, а також пошук можливих реєстрів польських поховань у межах досліджуваного об'єкта. На другому етапі виконувалися польові вишукування з визначення координат кожної могили польських поховань Байкового цвинтаря за допомогою ГІС-планшета з RTK-антеною LT700H (точність до 0,30 м). Загальна кількість закоординованих точок - 565, які зосереджені на 7 ділянках кладовища. Третій етап включав координування опорних точок і прив'язку за цією опорою в середовищі ГІС MapInfo фрагмента топографічного плану м. Київ у масштабі 1 : 2000 на територію Байкового кладовища. Всього було 11 опорних точок. Максимальна похибка прив'язки 0,2 м. На четвертому етапі відображено всі точкові об'єкти за їхніми координатами на карті-основі та обрано відповідні умовні позначення. Наступний крок присвячений розробленню та наповненню реляційної бази даних для точкових об'єктів. Вона містила такі стовпці: номер могили, прізвище та ім'я похованої особи, координати могили та гіперпосилання на інформацію про поховання в файловій базі даних. Далі всі картографічні шари були експортовані в html-формат, а шар точкових об'єктів за допомогою універсального транслятора експортований у kml-формат, що надало можливість перегляду даних про поховання у програмі GoogleEarth. На восьмому етапі технологічної схеми розроблена структура макетів кожної html-сторінки створюваної онлайн ГІС. Усі картографічні дані мали гіперпосилання виділених об'єктів АОІ. У випадку схеми Байкового кладовища, були виділені ділянки, на яких є польські поховання. При натисканні на них відкривався топографічний план із позначеними точковими об'єктами поховань. Своєю чергою, при натисканні на них з'являлась інформація про поховання з файлової бази даних. На десятому етапі згенеровано 5 аркушів топографічних планів із нанесеними похованнями. Один аркуш масштабу 1 : 2000 і 4 аркуші масштабу 1 : 500, для кращого "рознесення" та ініціалізації поховань. Одинадцятий етап присвячений створенню та наповненню файлової бази даних про польські поховання. Вона містила наступну структуру: фото поховання, координати, прізвище та ім'я, роки життя, додаткові фотографії (за наявності), стать похованої людини, інтерпретований надпис на надгробку, а також, за можливості, детальну інформацію та приналежність похованої людини до певної професії, її видатні здобутки та досягнення. На останньому етапі налаштовувались гіперпосилання переходу між сторінками та проводилось тестування системи.

Мета роботи - запропонувати методику створення геоінформаційного онлайн-ресурсу для управління Лісовогринівецькою ОТГ. Для реалізації поставлених завдань розроблено технологічну схему, яка складалася з 9 етапів роботи. Перший етап передбачав збір та аналіз різнорідних даних як векторного, так і растрового форматів на територію Лісовогренівецької ОТГ. На другому етапі, за допомогою програмного забезпечення GlobalMapper, всі файли векторних даних у форматах *.dxf і *.dmf, які були раніше отримані, конвертовано у формат *.shp для подальшого їх опрацювання в ПП ArcGIS. Унаслідок конвертації, отримано графічні й атрибутивні дані в потрібному форматі та згідно з шарами, які вони містять, відредаговано базу геоданих з умовними позначеннями згідно з класифікатором для створення планів масштабу 1 : 2000. На наступному етапі постало завдання уніфікації бази даних конвертованих файлів, так як векторні дані створено з різною побудовою атрибутивних таблиць. Окрім цього, виникла необхідність внесення векторних даних у відредаговану базу геопросторових даних. Для цього написано скрипт на мові Python, який перебудовує атрибутивні таблиці та вносить дані в базу геоданих. Проведено корегування та наповнення атрибутивної бази даних векторних об'єктів для тих стовпців, де була відсутня інформація. Передостаннім кроком була розробка структури геопорталу на основі ArcGIS-online для завантаження бази геоданих на Лісовогринівецьку ОТГ на сервер, для можливості їх зовнішнього використання за допомогою унікальних логіну та паролю. Останнім кроком, після створення структури геопорталу, було завантаження векторних і растрових геоданих, підготовлених у ПП ArcGIS на геопортал. В результаті реалізації поставленої мети розроблено та описано методику створення геоінформаційного онлайн-ресурсу для управління об'єднаною територіальною громадою. В ході реалізації методики опрацьовано та конвертовано дані 24 картографічних векторних шарів для Лісогринівецької громади Хмельницької області. Зібрано та опрацьовано растрові картографічні матеріали для ОТГ. Створено базу геоданих згідно з класифікатором для масштабу 1 : 2000. Розроблено структуру геопорталу на базі ядра ArcGIS-онлайн із під'єднаною картою-основою на базі онлайн ресурсу GoogleMaps, куди завантажено всі опрацьовані матеріали.