Оцінено зв'язок між чотирма складовими гендерної рівності та крайньою бідністю в країнах Південної Сахари. Відповідно, мета цього документа полягає в емпіричному дослідженні того, чи сприяють зменшенню крайньої бідності в країнах Африки, що розміщені на південь від Сахари, чотири складові гендерної рівності, а саме - здоров'я жінки, освіта жінок, політична участь жінок та економічна участь. У дослідженні використано дані бази показників розвитку Світового банку та Індексу глобального гендерного розриву Світового економічного форуму для 25 країн Африки, що розміщені на південь від Сахари; в часи ЦСР, дані обох індексів доступні упродовж трьох років. Застосовано кількісний підхід із вторинними даними щодо індексу розриву бідності, узятих із Світового економічного форуму Індексу бідності для країн Африки на південь від Сахари. Дані для двадцяти п'яти країн Африки на південь від Сахари були проаналізовані, використовуючи підхід регресії даних на панелі з фіксованим ефектом, використовуючи тест вибору моделі Хаусмана. Результати аналізу показують, що збільшення показників, які характеризують три складові, зокрема рівень економічної участі жінок, освіти жінок та політичної участі жінок у Африці на південь від Сахари, може призвести до зменшення крайньої бідності в цих країнах у межах вибірки дослідження. Оскільки результати цього дослідження показали, що надзвичайну бідність можна зменшити за рахунок посилення участі жінок в економічній діяльності, освіті та лідерстві. ЦСР щодо подолання бідності можуть бути покращені в Африці на південь від Сахари шляхом покращення надання державою жінкам: економічних, освітніх та лідерських можливостей, безкоштовних стартових фондів малого бізнесу, безкоштовної освіти та підтримки щодо затвердження та виживання на політичних і керівних посадах, через збалансовану квоту на керівні посади жінок. Зважаючи на те, що змінна здоров'я жінок не виявилася значною у надзвичайній бідності, рекомендується подальше дослідження для розділення змінної стану здоров'я на змінні стану здоров'я в містах та селищах, для вивчення можливостей того, що будь-який із кластерів охорони здоров'я може істотно сприяти зменшенню екстремальних ситуацій щодо бідності. Ця стаття забезпечує внесок до наявної літератури, надаючи емпіричні докази того, що гендерна рівність у країнах на південь від Сахари є життєздатною стратегічною політикою із досягнення порядку денного ЦСР до 2030 р. щодо викорінення крайньої бідності. Майбутні дослідження мають включати більше африканських країн, оскільки все більше додаткових відповідних даних стають доступними для аналізу.