Розглянуто сучасні тенденції розвитку термінології авіаційної галузі, що склалися під впливом мовних і немовних механізмів. Мета роботи - виявлення та аналіз загальних тенденцій і особливостей формування та перспектив розвитку термінології авіаційної галузі. Дослідження особливостей зародження, характеру і стану термінології даної галузі знання і діяльності, вивчення структурного і словотвірного складу, способів і особливостей освіти, ролі інтернаціоналізмів і гармонізації термінів і термінології, визначення навчальної (дидактичної) функції термінів і термінології і термінологічного навчання студентів. При аналізі спеціальної лексики використовувалися когнітивний підхід і загальнолінгвістичні принципи антропоцентризму, експансіонізму, неофункционализму і експланатарності. Висновки: авіаційна лексика розвивається в русі загальних тенденцій науково-технічних термінологій. Розвиток термінології галузі йде в бік ускладнення її складу і семантики, її впорядкування та системності. Загальна для сучасного періоду тенденція економії мовних засобів проявляється в термінології авіації в прагненні до стиснення форми терміна, а форма номена є найбільш економним засобом для номінації конкретних об'єктів галузі (окремих понять). Показані основні напрямки, перспективи та тенденції якісного і кількісного зростання термінів і їх навчальна значимість.

Проаналізовано термінологію мови для спеціальних цілей авіаційної галузі та її роль у формуванні професійної картини світу й професійної комунікативної компетенції студентів. Терміни розглянуто з когнітивних позицій як вербалізовані концепти засобу доступу і передачі спеціального знання.