Мета дослідження - показати необхідність використання сучасних методів опрацювання часових рядів GNSS-спостережень некласичною теорією похибок вимірів (НТПВ), що характеризується великими обсягами вибірок n >> 500. Такі похибки високоточних спостережень, здебільшого, не можуть бути представлені класичним законом розподілу Гаусса. Зі збільшенням обсягу вибірок, емпіричний розподіл похибок все більше буде відхилятися від класичної теорії похибок вимірів (КТПВ) за Гауссом. Для проведення досліджень попередньо опрацьовано GNSS-спостереження на п'яти перманентних станціях України (SULP, GLSV, POLV, MIKL і CRAO). Після застосування "очищених" процедур на базі програмного пакету iGPS отримано часові ряди GNSS-спостережень за 2018 - 2020 рр. Перевірка емпіричних розподілів похибок забезпечувалася процедурою некласичної теорії похибок вимірів на основі рекомендацій, запропонованих Г. Джеффрісом і на принципах теорії перевірок гіпотез за критерієм Пірсона. Встановлено, що отримані з високоточного опрацювання GNSS-спостережень часові ряди координат перманентних станцій не підтверджують гіпотезу про їх підпорядкування нормальному закону розподілу Гаусса. Проведення НТПВ-діагностики точності високоточних GNSS-вимірів, який базується на використанні довірчих інтервалів для оцінок асиметрії та ексцесу значної вибірки з наступним застосуванням - тесту Пірсона, підтверджує наявність слабких, не вилучених із GNSS-опрацювання, джерел систематичних похибок. Задіяно можливість НТПВ для вдосконалення методики опрацювання високоточних GNSS-вимірів і необхідністю врахування джерел систематичних похибок. Неврахування окремих факторів породжують ефект зміщення часового координатного ряду, що, своєю чергою, зумовлює суб'єктивні оцінки швидкостей руху станції, тобто їх геодинамічну інтерпретацію. Практична значущість полягає в застосуванні НТПВ-діагностики ймовірнісної форми розподілу топоцентричних координат перманентних станцій і вдосконаленню методики їх визначень. Дослідження причин відхилень розподілу похибок від встановлених норм забезпечує метрологічну грамотність проведення високоточних GNSS-вимірів великого обсягу.

Мета дослідження - провести діагностику метрологічної характеристики високоточних GNSS-спостережень методами некласичної теорії похибок вимірів (НТПВ) на прикладі референцних станцій України. Було підібрано 72 референцні GNSS-станції України, завантажено добові файли спостережень із серверу центру аналізу LPI, та створено часові серії в топоцентричній системі координат. Тривалість часових серій становить майже 2 роки (24 березня 2019 - 2 січня 2021). Із використанням спеціалізованого програмного пакета виконано очищення часових серій від вискоків, розривів, сезонних впливів, та вилучено трендову складову. Перевірка емпіричних розподілів похибок забезпечувалася процедурою некласичної теорії похибок вимірів на основі рекомендацій, запропонованих Г. Джеффрісом і на принципах теорії перевірок гіпотез за критерієм Пірсона. Встановлено, що отримані часові серії координат на більшості референцних GNSS-станцій не підтверджують гіпотезу про їх підпорядкування нормальному закону розподілу Гаусса. Проведення НТПВ-діагностики точності високоточних GNSS-вимірів, яка базується на використанні довірчих інтервалів для оцінок асиметрії і ексцесу значної вибірки з наступним застосуванням - тесту Пірсона, підтверджує наявність слабких, не вилучених із GNSS-опрацювання джерел систематичних похибок. Задіяно можливість НТПВ для вдосконалення методики опрацювання високоточних GNSS-вимірів і необхідність врахування джерел систематичних похибок. Неврахування окремих факторів породжують ефект зміщення часового координатного ряду, що, своєю чергою, зумовлює суб'єктивні оцінки швидкостей руху станції, тобто їхню геодинамічну інтерпретацію. Дослідження причин відхилень розподілу похибок від установлених норм забезпечує метрологічну грамотність інтерпретації високоточних GNSS-вимірів великого обсягу.