Зазначено, що нейротрофіни звичайно розглядають як секретовані протеїни, які забезпечують контроль тривалого підтримання життєздатності та процесу диференціації нейронів. Проте в перебігу останніх досліджень встановлено, що серед найважливіших властивостей нейротрофінів є також здатність цих агентів регулювати функції синапсів та їх пластичність. Змінюючи синаптичну функцію, нейротрофіни можуть демонструвати ефекти двох типів - безпосередню модуляцію синаптичної передачі та тривалий контроль структури та функції синапсів. Перший ефект проявляється протягом секунд або хвилин після початку дії нейротрофіну, тоді як другий - протягом годин і діб; для реалізації структурних змін необхідним є залучення процесу білкового синтезу. Так, наприклад, нервово-м'язову передачу нейротрофіни можуть змінювати "гостро", модулюючи кількість трансмітера, що вивільнюється під час кожного нервового імпульсу, та хронічно, змінюючи властивості постсинаптичних структур або вміст і розмір синаптичних везикул. Очевидно, що ефект нейротрофінів залежить від їх типу і від типу синапсів, на які вони діють. Накопичення відповідних даних дозволяє розкрити роль нейротрофінів у розвитку та функціонуванні нервово-м'язових синапсів. Розглянуто роль нейротрофінів у регуляції нервово-м'язової передачі.