Надано оцінку гіпотезі про довготривалий паритет купівельної спроможності на основі одновимірної статистики та методу одиничних коренів за даними 10 країн Азії, валюти яких протиставлено китайському юаню та японській йєні. Продемонстровано, що у випадку використання юаня як основної валюти не спостерігається закон чергування, а для курсів, що спираються на йєну, підтримується паритет цін. Саме тому для потенційного монетарного союзу в Азії доцільніше центральною країною обрати Японію, на початковому етапі краще, щоб союз складався з кількох обраних країн.