Обобщены подходы к определению интеллектуального, человеческого и социального капиталов как составляющих синтезированного капитала. Предложена структура синтезированного капитала.

У двадцять першому столітті інформаційна революція привела до глобальної цифровізації сучасного суспільства, охопивши всі країни світу та привівши до змін у всіх сферах життя людини, включно з економічною, соціальною та політичною. Електронне врядування робить адміністративний процес зручним, прозорим і повністю підзвітним громаді, поліпшуючи суспільно-політичні та демократичні процеси в країнах, створюючи ефективну інформаційно-технологічну платформу для розвитку бізнес-середовища. Відповідно до адміністративної реформи електронне урядування є стратегічним вибором для країни, який спрямований на підвищення конкурентоспроможності держави та поліпшення добробуту її народу. Досліджено вплив рівня цифровізації на рівень соціально-економічного та політичного розвитку країн. Для перевірки гіпотез використано ієрархічний агломеративний та ітераційний методи кластерного аналізу, економетричні моделі. інформаційною базою дослідження стали глобальні показники: E-Government Development Index, Doing Business, The Global Competitiveness Index, The Social Progress Index для 114 країн за 2014 - 2019 роки. Результати показали значний позитивний вплив підвищення рівня цифровізації на соціально-економічний розвиток і якість політичних інститутів країн, який проявляється з різним часовим лагом. Крім того, результати економетричного аналізу показують, що немає різниці в інтенсивності впливу фактора цифровізації в країнах з різним рівнем доходу. Результати можуть бути корисними при формуванні та адаптації стратегії соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності країни, оцінці та системному аналізі стратегії цифровізації.

Обгрунтовано важливість дослідження функціонування об'єднаних територіальних громад (ОТГ) і визначення основних проблем організаційного забезпечення управління місцевими бюджетами. Досліджено, що у вітчизняній науковій літературі недостатньо дослідженими є питання, пов'язані з розвитком організаційного забезпечення управління місцевими бюджетами. З'ясовано, що децентралізація органів влади має забезпечувати демократизацію суспільства, поєднувати адміністративну, політичну, фіскальну децентралізацію та передбачає трансформацію взаємодії між державними структурами та громадянами, неурядовими організаціями та бізнесом. Надано нормативно-правову базу процесу реформування. Визначено проблеми розвитку ОТГ. Однією з перших виступає проблема належного виконання територіальною громадою своїх функцій, яка переплітається з питаннями наповнення бюджету ОТГ, формуванням фінансових ресурсів, достатніх для належного фінансування нагальних соціальних потреб громад на основі принципу субсидіарності, реалізації програми їхнього економічного, технологічного розвитку. Надано умови щодо здійснення формування спроможних територіальних громад. Досліджено власні та делеговані повноваження ОТГ в Україні. Виокремлено й узагальнено чинники та суб'єкти забезпечення фінансової спроможності територіальних громад. Як наслідок, налагоджена взаємодія суб'єктів фінансових відносин під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників сприятиме задоволенню законних потреб та інтересів територіальної громади. Узагальнено основні законодавчі засади механізму добровільного об'єднання територіальних громад. Визначено, що сучасний стан місцевих бюджетів видається не найкращим, що заважає виконувати складні завдання, покладені на місцеві органи влади: мізерність власних джерел доходів, майже повна залежність від державного бюджету, недостатня прозорість бюджетні відносини при наданні фінансової допомоги з боку центру, брак стимулів для додаткової допомоги. доходи та економічне витрачання бюджетних коштів. Згідно з проведеним аналізом запропоновано комплекс проблем організаційного забезпечення місцевих бюджетів.

На сьогодні існують проблеми нарощення економічної, соціальної, фінансової стабільності та екологічного забезпечення (безпеки) в Україні, вони є надзвичайно актуальними та важливими. Ці проблеми обумовлюють необхідність вирішення комплексних завдань, що спрямовують на забезпечення сталого розвитку громад засобами ефективної державної політики. Узагальнено та розроблено підхід щодо реалізації національних інтересів України в контексті постійного розвитку громад. Зусиллями багатьох поколінь учених підготовлено та створено концепцію сталого розвитку. Вона одержала міжнародне визнання та таким чином є системою поглядів на рух економік і спільнот як їхню послідовну взаємодію одне з одним і природою. Вона сьогодні визнана цінною моделлю майбутньої світової цивілізації, де новітній стан розвитку суспільства позначено та визнано постіндустріальним. Теорія та практика сталого розвитку суспільства є відображенням об'єктивної потреби економічної переорієнтації та всього суспільного розвитку з невідкладним урахуванням збереження природних і людських можливостей для нинішніх і майбутніх поколінь. Для України, особливо з огляду на її інтеграційну політику, запровадження концепції сталого розвитку набуває не лише наукової, а й політичної актуальності та є одним зі значних аспектів підвищення ефективності муніципального самоврядування та досягнення найкращих результатів. Таким чином, до критеріїв сталого розвитку регіонів доцільно віднести критерії діяльності муніципального самоврядування, яка сприяла б динамічному та сталому розвитку муніципальних утворень, але базовому та оптимальному рівню реалізації ідей і національних інтересів. Тому місцева влада має забезпечити сталий розвиток громад, узявши за увагу принципи місцевого самоврядування та створюючи умови для передачі майбутнім поколінням мінімального економічного, екологічного та соціального боргу.