Досліджено формування стратегічної мети, системи цілей та критеріїв ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи як підсистеми правоохоронних органів.

Визначено специфічні особливості функціонування підприємств виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України. У результаті проведеного дослідження відзначено особливості утворення суспільного продукту, формування фондів накопичення та споживання та функції підприємств виробничого комплексу кримінально-виробничої системи.

Досліджено систему оцінки ділових характеристик особистісного розвитку персоналу кримінально-виконавчої системи.

Кримінально-виконавча система, як соціально-економічна система, володіє специфічними особливостями і ознаками економічної системи та забезпечує виробництво суспільних благ. Сьогодні досліджуючи поняття ефективності з позиції корисного кінцевого результату функціонування соціальних систем, до якої відносяться правоохоронні органи, і в тому числі органи і установи кримінально-виконавчої системи. На сучасному етапі розробка методики оцінки ефективності є першочерговим завданням щодо вдосконалення управління діяльністю кримінально-виконавчої системи в цілому, та її органами та установами зокрема. Об'єктивна системна оцінка виступає основою визначення пріоритетності факторів ефективності та оцінки результативності діяльності органів та установ виконання покарань і якості управління ними.

Еволюційний розвиток та семантичність категорій "послуга" та "сервіс" призвів до формування якісно нового підходу до їх застосування у кримінально-виконавчій системі. З суспільно-економічної точки зору діяльність кримінально-виконавчої системи полягає в виробництві суспільного блага загального користування, що передбачає ізолювання засудженого від суспільства і застосування заходів педагогічного впливу, тобто надання послуги усьому суспільству. Специфічними ознаками категорії "сервісна послуга" кримінально-виконавчої системи слід вважати таке: захист суспільства від осіб, які скоїли злочини; попит на ці послуги зі сторони суспільства; забезпечення безпеки і захисту декларованих інтересів особистості. Впровадження даної дефініції на законодавчому рівні забезпечить інноватику принципів управління кримінально-виконавчою системою з позиції сервісного підходу.

Світова тенденція до відкритості бізнесу стимулює вітчизняних суб'єктів господарювання підвищувати якість та корисність звітності, що неможливо без чіткої ідентифікації інтересів користувачів бухгалтерської звітності. Здійснено групування користувачів бухгалтерської звітності небанківських фінансово-кредитних установ на основі окреслення їхніх інтересів та участі у прийнятті управлінських рішень для ідентифікації можливостей та способів їх впливу на форми представлення, зміст, якість звітної інформації для забезпечення її корисності. Обгрунтовано обумовленість формування бухгалтерської звітності та представлення її показників когерентним характером стосунків "продуцент - користувач". Здійснено систематизацію користувачів бухгалтерської звітності небанківських фінансово-кредитних установ відповідно до їх інформаційних потреб стала підгрунтям побудови матриці користувачів бухгалтерської звітності, на основі якої ідентифіковано пріоритетність у задоволенні інтересів користувачів, що може змінюватись згідно з рішеннями власників та/або вищого управлінського персоналу.

Розкрито філософське розуміння поняття "принцип" та наукові підходи до трактування і розмежування принципів бухгалтерського обліку. Визначено конструктивну будову системи принципів, що надало можливість ідентифікувати внутрішні детермінаційні зв'язки, визначальну роль принципів-припущень (ПП), які виступають "фундаментом" конструкції, і похідний характер принципів-вимог (ПВ), що виконують роль "опор" і передбачають обмежувальні механізми реалізації ПП для виконання завдань і досягнення мети бухгалтерського обліку. Виходячи з визначеного підходу до розуміння і розмежування принципів бухгалтерського обліку, "фундаментними", або ПП, визнано безперервність та автономність, які характеризуються довготривалою перманентністю щодо складу та інертністю щодо зміни запитів користувачів облікової інформації. ПВ характеризуються волатильністю кількості та складу, і саме щодо них тривають дискусії. Оскільки ці принципи є обмежувальними межами, що забезпечують формування корисної облікової інформації та звітності, то вчені намагаються "конструювати" оптимально ефективну систему принципів, які в подальшому легітимізуються на державному і світовому рівнях. Виходячи з конструктивної будови системи принципів, можна прогнозувати зміну корисності облікової інформації. Установлено, що такі зміни будуть проявлятись у зміщенні адресності корисності, тобто зростання ступеня задоволення інформаційних потреб одних користувачів відбуватиметься за рахунок зниження рівня задоволення інших. І в довгостроковій перспективі можна прогнозувати й інші зміни ПВ, у тому числі й повернення до скасованих, залежно від пріоритетності інтересів користувачів. Щодо ПП, то на сьогодні не існує передумов їх зміни або сумнівів щодо актуальності існування. Зміна цих фундаментних принципів є можливою лише за умовах зміни парадигми бухгалтерського обліку і спричинить безумовну необхідність побудови нових ПВ.

Завдання підвищення відмовостійкості є одним із головних завдань при побудові обчислювальної системи і при модернізації вже існуючої. Особливу увагу їй приділяють при побудові мультикомп'ютерних систем чи кластерів. Найбільш цікавими способами збільшення відмовостійкості є використання топологічної структури системи для обходу несправності та використання того чи іншого елемента системи для заміщення несправного. Звісно, це потребує розробки специфічної топології. Розглянуто розробку відмовостійких версій популярних топологій, таких як квазіквантова та гіперкуб, на основі надлишкового коду 0/1/-1. Важливою частиною будь-якої мультикомп'ютерної системи є її топологічна структура. Від неї залежить маршрутизація повідомлень у системі, швидкість передачі повідомлень і відмовостійкість. Запропоновано метод для підвищення відмовостійкості, що грунтується на використанні надлишкового коду. Нині добре описано синтез таких топологій, як гіперкуб чи топологія де Бруйна, є роботи, що розглядають методи збільшення відмовостійкості за допомогою дублювання обчислювальних елементів. Також наявні роботи, що розглядають використання маршрутизації на основі дерев для покращення відмовостійкості системи. Не розглянутими на сьогодні залишаються можливості застосування надлишкового кодування 0/1/-1 для створення нових відмовостійких топологій на основі вже існуючих. Завданням є опис синтезу відмовостійких топологій, розгляд можливостей використання їх особливостей та аналіз основних характеристик у порівнянні між собою та з класичними версіями на основі двійкового коду. Описано синтез гіперкуба та топології де Бруйна на основі звичайного двійкового коду та надлишкового коду 0/1/-1, розглянуто можливості використання надлишковості, передусім для підвищення відмовостійкості, проведено порівняльний аналіз усіх згаданих топологій. Виконано аналіз характеристик, виділено основні переваги та недоліки запропонованих топологічних структур, висунуто пропозиції щодо їх покращення.

Завдання підвищення відмовостійкості є одним із головних завдань при побудові обчислювальної системи і при модернізації вже існуючої. Особливу увагу їй приділяють при побудові мультикомп'ютерних систем чи кластерів. Найбільш цікавими способами збільшення відмовостійкості є використання топологічної структури системи для обходу несправності та використання того чи іншого елемента системи для заміщення несправного. Звісно, це потребує розробки специфічної топології. Розглянуто розробку відмовостійких версій популярних топологій, таких як квазіквантова та гіперкуб, на основі надлишкового коду 0/1/-1. Важливою частиною будь-якої мультикомп'ютерної системи є її топологічна структура. Від неї залежить маршрутизація повідомлень у системі, швидкість передачі повідомлень і відмовостійкість. Запропоновано метод для підвищення відмовостійкості, що грунтується на використанні надлишкового коду. Нині добре описано синтез таких топологій, як гіперкуб чи топологія де Бруйна, є роботи, що розглядають методи збільшення відмовостійкості за допомогою дублювання обчислювальних елементів. Також наявні роботи, що розглядають використання маршрутизації на основі дерев для покращення відмовостійкості системи. Не розглянутими на сьогодні залишаються можливості застосування надлишкового кодування 0/1/-1 для створення нових відмовостійких топологій на основі вже існуючих. Завданням є опис синтезу відмовостійких топологій, розгляд можливостей використання їх особливостей та аналіз основних характеристик у порівнянні між собою та з класичними версіями на основі двійкового коду. Описано синтез гіперкуба та топології де Бруйна на основі звичайного двійкового коду та надлишкового коду 0/1/-1, розглянуто можливості використання надлишковості, передусім для підвищення відмовостійкості, проведено порівняльний аналіз усіх згаданих топологій. Виконано аналіз характеристик, виділено основні переваги та недоліки запропонованих топологічних структур, висунуто пропозиції щодо їх покращення.

Мета роботи - визначення факторів, що можуть призвести до появи надзвичайної ситуації (НС) економічного характеру; розробка схеми її розростання; більш ретельне вивчення причин виникнення НС економічного характеру та наслідків, до яких вони можуть призвести. Використано методи: діалектики наукового пізнання, наукової абстракції та узагальнень, системного підходу, порівняльний аналіз, теоретичне узагальнення причинно-наслідкових зв'язків, контент-аналіз інформаційних повідомлень із рядків новин засобів масової інформації. У результаті дослідження за допомогою використання контент-аналізу інформаційних публікацій визначено фактори, що можуть призвести до появи виникнення НС економічного характеру. Достовірність отриманих результатів перевірено за допомогою розрахунку коефіцієнта Яніса. Запропоновано авторську схему розростання НС економічного характеру. Існує дві головні причини появи НС залежно від джерела впливу на цю подію - зовнішнє або всередині країни. Водночас розгляд причин значного коливання курсу української гривні у 2017 - 2018 рр. змушує визначити ще одне джерело появи НС економічного характеру - "інформаційні" вкидання. Адже зіставлення значних стрибків курсу гривні щодо долара США і євро за розглянутий період збігається за хронологією не з коливанням економічних показників розвитку держави (обсяг ВВП, індекс виробництва, індекс споживчих цін тощо) і навіть не з отриманням/неотриманням макрофінансової допомоги від МВФ, США, країн ЄС тощо, а із задекларованими протестними акціями опозиції, введенням воєнного стану, поширенням недостовірної інформації у ЗМІ країни-агресора. Науковою новизною дослідження є те, що вдосконалено методичні підходи щодо визначення причин появи надзвичайних ситуацій за рахунок визначення факторів, що можуть призвести до появи нового типу НС - економічного характеру, та запропонування схеми розростання НС економічного характеру. Це надає можливість визначити причини виникнення НС економічного характеру та більш чітко окреслити причинно-наслідковий взаємозв'язок між кожним проявом НС. У подальших дослідженнях визначені фактори і запропонована схема розростання економічної НС надасть можливість розробити відповідні алгоритми запобігання або усунення негативних наслідків цих подій, удосконалити підходи до оцінки економічних показників НС.